Висновок

• за економічним змістом, зменшення статутного капіталу з метою покриття балансових збитків підприємства означає приведення у відповідність розміру номінального капіталу до його реальної вартості, яка випли­ає зі стану балансу. Збитки для власників виникають не в момент зменшення номіналу (чи анулювання акцій), а тоді коли підприємство отримало збитки від фінансово-господарської діяльності

• Якщо санація балансу здійснюється за рахунок емісійного доходу, то в результаті даної операції змінюється лише структура власного капіталу, а загальна його сума залишається незмінною.

Приклад. Статутний капітал підприємства становить 100 000 три, непокриті збитки — 12000 грн. Загальними зборами товариства прийнято рішення щодо зменшення статутного капіталу через передання до анулювання корпоративних прав номінальною вартістю 11 000 грн. Окрім цього, один з кредиторів частково списав короткострокову заборгованість підприємст­ва зі сплати процентів за користування кредитом на суму 2 000 грн.

а) Баланс підприємства до зменшення статутного капіталу

Актив		Пасив
Необоротні активи Запаси Дебіторська заборгованість Грошові кошти	60000 30000 15000 3000	Статутний капітал Непокриті збитки Довгострокові пасиви Короткострокові пасиви	100000 (-12000) 10000 10000
Баланс	108000	Баланс	108000

б) Баланс підприємства після зменшення статутного капіталу:

Актив		Пасив
Необоротні активи Запаси Дебіторська заборгованість Грошові кошти	60000 30000 15000 3000	Статутний капітал Непокриті збитки Довгострокові пасиви Короткострокові пасиви	89000 1000 10000 8000
Баланс	108000	Баланс	108000

Санаційний прибуток на суму 13 тис. грн., який утворився вна­слідок зменшення статутного капіталу та списання заборгованос­ті, спрямовується на покриття балансових збитків та на форму­вання резервів.

При санації через викуп емітентом корпоративних прав у їх держателів, незважаючи на важкий фінансовий стан, підприєм­ство повинно мати у своєму розпорядженні достатньо ліквідних засобів, необхідних для виплати відшкодування держателям ак­цій (часток). При цьому слід дотримуватися вимог щодо захисту прав кредиторів у разі зменшення статутною капітану.

Загалом акціонерне товариство може викупити власні акції за цінами, установленими рішенням зборів акціонерів, або за ціна­ми, які склалися на ринку. В останньому випадку можливі гри варіанти:

1. акції викуповуються за ціною, вищою за номінал;

2. викуп акцій за номіналом;

3. акції викуповуються за ціною, нижчою за номінальну вар­тість.

Варіант а): означає, що ринкова ціна акцій вища за номінал, оскільки за нормально функціонуючою фондового ринку під­приємство може викупити акції власної емісії лише на таких самих умовах, як і інші інвестори (якщо інше не передбачено рішенням зборів акціонерів, про що буде описано нижче). Дже­релом викупу акцій є статутний капітал та додатковий капітал зокрема емісійний дохід. Якщо ж останній відсутній, то на ці цілі можна спрямувати прибуток. Зрозуміло, що для санаційних цілей даний варіант не придатний, оскільки санаційного прибу­тку не виникає

Варіант б): є суто теоретичним. Він передбачає, що ринкова ціна акцій дорівнює їх номінальній вартості. На практиці таких випадків майже не буває. Джерелом викупу акцій при цьому с статутний капітал.

Варіант в): означає, що ринкова ціна акцій нижча за їх номі­нальну вартість, в іншому разі жоден акціонер добровільно не продав би підприємству своїх акцій за ціною, нижчою за номінал Ціна акцій може бути нижчою їх номінальної вартості насампе­ред у разі збиткової діяльності підприємства.

У даному разі на придбання акцій спрямовується лише части­на активів підприємства, яка відповідає еквівалентній частці ста­тутного капіталу. При цьому підприємство отримує санаційний прибуток у вигляді емісійного доходу. Він дорівнює річниці між номінальною вартістю корпоративного права та ціною його ви­купу емітентом і затратами, пов'язаними з процедурою викупу прав та зменшення статутного капіталу.