Форми фінансування

В процесі засвоєння знань з теми слід чітко знати та розуміти, що життєдіяльність підприємства можлива лише при забезпеченні його платоспроможності. А це досягається при умові, коли спостерігається синхронність вхідних і вихідних грошових потоків, тобто забезпечується фінансова рівновага. Фінансова рівновага передбачає, що грошові надходження підприємства дорівнюють або перевищують потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань.

Розрахувати фінансову рівновагу можна за фінансовим рівнянням

Початковий стан резервів ліквідності + виручка від реалізації + надходження від інвестиційної діяльності + надходження від фінансової діяльності

=

Поточні виплати в рамках операційної діяльності + інвестиції + погашення заборгованості + виплати дивідендів + кінцевий обсяг ресурсів

Рис. 5.6. Рівняння фінансової рівноваги (базова модель)

Якщо замість виручки взяти чистий прибуток (грошовий потік) та амортизацію (Cash-Flow), а на базі вихідних потоків не враховувати поточні виплати в межах операційної діяльності модель рівняння фінансової рівноваги зміниться так:

Рівняння фінансової рівноваги з використання показника Cash-Flow

Початковий стан резервів ліквідності + Cash-Flow + надходження від фінансової діяльності

=

Інвестиції + погашення заборгованості + виплата дивідендів + формування резервів

Рис. 5.7. Рівняння фінансової рівноваги з використання показника Cash-Flow

Амортизація та прибуток (Cash-Flow) – джерела самофінансування підприємства, а надходження від фінансової діяльності (кредити банків, акціонерний, пайовий капітал) – зовнішні джерела фінансування. Якщо витрати на здійснення операційної поточної діяльності перевищують виручку, то у підприємства виникає дефіцит оборотних коштів. В такому випадку рівняння фінансової рівноваги може мати такий вигляд (рис. 5.8):

Рівняння фінансової рівноваги за умови дефіциту оборотних коштів

Мобілізація фінансового капіталу	=	Використання фінансового капіталу
Резерви ліквідності + самофінансування + акціонерний (пайовий) капітал + позичковий капітал		Інвестиції (фінансові реальні) + погашення заборгованості + виплата дивідендів + формування резервів + поповнення обігових коштів

Рис. 5.8. Рівняння фінансової рівноваги за умови дефіциту оборотних коштів

Слід пам’ятати, що для забезпечення фінансової рівноваги під час формування структури капіталу слід дотримуватись трьох правил фінансування: золотого правила фінансування, золотого правила балансу та правила вертикальної структури капіталу.

Золоте правило фінансування вимагає, щоб строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, співпадали зі строками, на які вони вкладаються в реальні інвестиції.

Умови, які виражають зміст золотого правила фінансування:

• Довгострокові активи / довгострокові пасиви < = 1

• Короткострові активи / коростроковий капітал > = 1

Золоте правило балансу конкретизована форма правила фінансування, тобто конгруентності строків. З метою досягнення паралельності строків мобілізації та використання фінансових ресурсів воно вимагає дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів

Умови золотого правила балансу:

а) потребу в капіталі для фінансування необоротних активів слід покривати за рахунок власного капіталу та довгострокових позик

ЗПБ	Власний капітал + довгострокові позики	> = 1
	необоротні активи

Власний капітал + довгострокові позики) / необоротні активи >=1

Необоротні активи	Власний капітал
	Довгострокові позики
Оборотні активи	Поточні пасиви

б) довгострокові капіталовкладення повинні фінансуватися за рахунок коштів, мобілізованих на довгостроковий період, тобто довгострокові пасиви мають використовуватися не тільки для фінансування необоротних активів, а й для довгострокових оборот­них активів:

(Власний капітал + довгострокові позики) / (необоротні активи + довгострокові оборотні активи) > = 1

ЗПБ	Власний капітал + довгострокові позики	> = 1 ->=1
	необоротні активи + довгосторокові оборотні активи

Необоротні активи	Власний капітал
	Довгострокові позики
Довгострокові оборотні активи
Поточні оборотні активи	Поточні пасиви

Правило вертикальної структури капіталу відображає склад і структуру джерел формування капіталу тобто відображає співвідношення між власним і позиковим капіталом підприємства.

Оптимальна структура балансу забезпечує мінімальну середньозважену вартість капіталу підприємства

На практиці на структуру капіталу підприємств впливають такі основні фактори:

• галузь виробництва, до якої належить підприємство,

• форма організації бізнесу;

• обсяги діяльності підприємства та його місцезнаходження;

• прибутковість активів;

• процентні ставки за користування позиками;

• оподаткування розподіленого та нерозподіленого прибутку;

• особливості законодавства про банкрутство;

• інші специфічні фактори.

Ефект фінансового левериджу, або ефект фінансового важеля проявляється у підвищенні рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позичкового капіталу, якщо рентабельність активів перевищує проценти за кредит

• Е фект фінансового важеля

(5.1)

де - фінансова рентабельність,

- процент за кредитні ресурси,

- позичковий капітал,

S - ставка податку на прибуток

• Економія на податок на прибуток (ЕS):

(5.2)

• Ф ормула обчислення рентабельності власного капіталу за прибутком до оподаткування та виплатами процентів:

(5.3)

• Рентабельність власного капіталу за чистим прибутком:

(5.4)

Висновки за правилом вертикальної структури капіталу

• Доти, доки рентабельність активів перевищує проценти за користування позичковими коштами і процентна ставка за кредитами є стабільною, рентабельність власного капіталу зростає пропорцій­но зі зростанням частки заборгованості в структурі капіталу.

• Якщо рентабельність активів дорівнює процентам за кредит, то незалежно від рівня заборгованості рентабельність власного капіталу до оподаткування дорівнюватиме рентабельності активів та процентам за кредит.

• при використанні як джерела фінансування позичкового капіталу проявляється ефект економії на податках, у результаті чого вартість позик зменшується.

• Якщо рентабельність активів нижча процентів за користування позиками, то рентабельність власного капіталу падає і може досягати негативних значень Негативна рентабельність власного капіталу означає, що внаслідок одержаних збитків реальний капітал підприємства зменшився на відповідну величину збитків.

• Якщо рентабельність активів дорівнює нулю або є негативною, рентабельність власного капіталу у міру стрімкішого зростання рівня заборгованості набуває негативних значень.

• Якщо негативне значення рентабельності власного капіталу перевищує мінус 100%, наприклад, становить мінус 110%, то це означає, що реальна вартість активів підприємства зменшена на 110 % власного капіталу, тобто статутною, додаткового капіталу та інших складових власного капітапу не вистачило для покриття збитків. Отже, всіх активів підприємства не вистачає для виконання зобов'язань з погашення позик. Така структура балансу є незадовільною.