
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Передмова
- •Елементи фізики напівпровідників та електронно- діркових переходів
- •1.1 Загальні відомості про напівпровідники
- •1.1.1 Власна електропровідність напівпровідників
- •1.1.2 Домішкова провідність напівпровідників
- •1.1.3 Діркова провідність напівпровідників
- •1.1.4 Види струмів у напівпровідниках
- •Лекція 2 електронно-дірковий перехід
- •2.1 Електронно-дірковий перехід та фізичні процеси в ньому
- •3.1.2 Ємності переходу
- •3.1.3 Реальна вах р-n-переходу
- •3.1.5 Різновиди електричних переходів та контактів
- •Лекція 4 напівпровідникові діоди
- •4.1 Класифікація та система позначень діодів
- •4.1.1 Випрямлювальні діоди
- •Параметри випрямлювальних діодів
- •4.1.2 Напівпровідникові стабілітрони
- •5.1.2 Імпульсні діоди та перехідні процеси в них
- •5.1.3 Тунельні та обернені діоди
- •5.1.4 Варикапи
- •6.1.2 Способи вмикання й режими роботи біполярних транзисторів
- •6.1.3 Принцип дії біполярного транзистора в активному режимі
- •6.1.5 Схема вмикання транзистора зі спільним емітером та спільним колектором
- •Лекція 7 характеристики біполярних транзисторів
- •7.1 Статичні характеристики і параметри біполярних транзисторів
- •7.1.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
- •7.1.2 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним емітером
- •7.1.3 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним колектором
- •Лекція 8 параметри біполярних транзисторів
- •8.1 Граничні режими транзистора. Робочий діапазон температур
- •8.1.1 Пробої транзистора
- •8.1.2 Максимально допустима потужність, що розсіюється колектором
- •8.2 Диференційні параметри біполярного транзистора
- •8.2.1 Оцінка властивостей транзистора
- •8.2.2 Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних транзисторів
- •9.1.2 Схема зі спільним емітером
- •9.2 Способи забезпечення режиму спокою транзисторного каскаду
- •9.2.1 Схема з фіксованим струмом бази
- •9.2.2 Схема з фіксованим потенціалом бази
- •9.2.3 Схема з температурною стабілізацією в емітерному колі.
- •9.2.4 Схема каскаду зі спільною базою та автоматичним зміщенням робочої точки
- •9.3 Динамічні характеристики біполярного транзистора та їх використання
- •9.3.1 Параметри режиму підсилення та їх розрахунок за динамічними характеристиками транзисторного каскаду
- •Лекція 10 деякі різновиди біполярних транзисторів
- •10.1 Частотні властивості біполярних транзисторів
- •10.1.1 Вплив ємностей переходів і розподільного опору бази на частотні властивості транзистора
- •10.2 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі
- •10.3 Одноперехідний транзистор
- •10.4 Високочастотні малопотужні транзистори
- •10.5 Потужні транзистори
- •Лекція 11 польові транзистори
- •11.1 Польові транзистори з керувальними p-n-переходами
- •11.1.1 Статичні вхідні характеристики
- •11.1.2 Статичні прохідні (стокозатворні) характеристики
- •11.1.3 Статичні вихідні (стокові) характеристики
- •11.1.4 Диференційні параметри польових транзисторів
- •11.2 Польові транзистори з ізольованим затвором (мдн - транзистори)
- •11.2.1 Ефект поля.
- •11.3 Залежність характеристик і параметрів польових транзисторів від температури
- •Лекція 12 динамічний режим роботи польових транзисторів
- •12.1 Підсилювальні каскади на польовому транзисторі
- •12.2 Частотні властивості польових транзисторів
- •12.3 Потужні польові транзистори
- •12.3.1 Потужні мдн - транзистори
- •12.3.3 Транзистори з статичною індукцією
- •Лекція 13 тиристори
- •13.1 Будова, принцип дії та режими роботи тиристора
- •13.1.2 Диністорний режим
- •13.1.3 Триністорний режим
- •13.1.4 Симістори
- •13.2 Способи комутації тиристорів
- •13.2.2 Вимкнення тиристорів
- •Лекція 14 оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •14.1 Загальні відомості
- •14.2 Випромінюючі діоди
- •14.3 Напівпровідникові фотоприймачі
- •14.3.1 Фоторезистори
- •14.3.2 Фотодіоди
- •14.3.3 Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
- •14.4 Оптрони та їх застосування
- •Список скорочень
- •Список літератури
- •10.2 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі 128
- •12.1 Підсилювальні каскади на польовому транзисторі 160
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
12.2 Частотні властивості польових транзисторів
Для аналізу поведінки польових транзисторів на різних частотах використовують еквівалентну схему рисунка 12.4.
Рисунок 12.4 – Еквівалентна схема польового транзистора
У
даній схемі враховано, що підкладка в
ПТУП з’єднується з затвором, а в МДН –
транзисторах – з витоком. Елементи
та
- це опори ділянки НП, які знаходяться
між омічними контактами стоку, витоку
й затвора. Елемент
-
середній розподільний опір каналу,
через який заряджається і розряджається
ємність між затвором і витоком
.
Елементи
і
- це опори ввімкнених у зворотному
напрямі керувальних p-n
– переходів
у ПТУП, або опори між стоком і зватвором,
затвором і витоком у МДН -
транзисторах. Джерело струму
відображає процес керування вихідним
струмом ПТ за допомогою вхідної напруги
.
- внутрішній опір ПТ. Опори
та
у ПТУП становлять десятки Ом, у МДН -
транзисторів – частки Ом. Опори
та
великі й для ПТУП становлять сотні
кілоомів, а для МДН - транзисторів
досягають значень
Ом. Значення ємностей
і
становлять
(3-20) пФ, а ємність
не перевищує 10 пФ.
Частотні
властивості ПТУП визначають здебільшого
ділянкою затвор – витік фрагмент схеми
(рисунок 12.4)
з елементами
,
,
).
Вхідна змінна напруги
розподіляється між ємністю
і середнім опором каналу
.
Безпосередньою керувальною напругою,
під дією якої змінюються товщина p-n
– переходу
і ширина каналу, є напруга, прикладена
до ємності
.
При збільшенні частоти реактивний опір
ємності
зменшується, що приводить до перерозподілу
напруги
на елементах
та
і до зменшення керувальної]
напруги
.
Отже, при збільшенні частоти вхідної
напруги підсилювальний ефект транзистора
зменшується. Частоту, на якій
називають
граничною частотою ПТУП
(частотою затвора).
Тобто
=
.
(12.12)
З формули (12.12) випливає, що гранична частота ПТУП залежить від напруги зміщення , оскільки від цієї напруги залежить товщина p-n – переходу, тобто і .
Крім
швидкості перезаряду ємності
(тобто сталої часу кола затвора
=
=1/
),
на частотні властивості ПТУП впливає
час прольоту носіїв заряду через канал.
Якщо час прольоту виявиться сумірним
з періодом вхідного сигналу, то зміна
струму стоку не встигає слідкувати за
зміною керувальної напруги на затворі,
й динамічна крутизна ПТ зменшується.
Але в реальних ПТУП довжина каналу
дорівнює 5-10 мкм. Тому час прольоту
виявляється значно меншим сталої часу
затвора
і
його можна не враховувати.
Граничну частоту МДН - транзисторів визначають за формулою
=
або
=
,
(12.13)
де - крутизна приладу.
Для МДН - транзистора, у якого =5 пФ і =5 мА/В, гранична частота =160 МГц.
12.3 Потужні польові транзистори
Потужні
польові транзистори в ключовому і
підсилювальному режимах повинні
забезпечувати високий ККД. У ключовому
режимі треба намагатися, щоб опір
транзистора у відкритому стані був
мінімальним, тоді втрати потужності в
приладі
також будуть мінімальними. В підсилювальному
режимі великий опір каналу ПТ приводить
до зменшення крутизни за рахунок
перегріву, а також із причини виникнення
негативного зворотного зв’язку через
опір витоку
.
Тому головною вимогою до потужних ПТ є зниження опору каналу. З цією метою у приладі використовують велику кількість паралельно з’єднаних каналів або створюють короткий канал завдяки переходу від традиційних горизонтальних (планарних) структур до вертикальних, у яких напрям струму перпендикулярний до поверхні струму.
Необхідно пропускати великі струми і розсіювати значні потужності, що робить необхідним збільшення площі структури потужних ПТ, а це викликає збільшення паразитних ємностей і, як наслідок, зменшення швидкодії ПТ. Тому створення потужного і разом з тим швидкодіючого (високочастотного) ПТ – це важлива проблема напівпровідникової електроніки.