
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Передмова
- •Елементи фізики напівпровідників та електронно- діркових переходів
- •1.1 Загальні відомості про напівпровідники
- •1.1.1 Власна електропровідність напівпровідників
- •1.1.2 Домішкова провідність напівпровідників
- •1.1.3 Діркова провідність напівпровідників
- •1.1.4 Види струмів у напівпровідниках
- •Лекція 2 електронно-дірковий перехід
- •2.1 Електронно-дірковий перехід та фізичні процеси в ньому
- •3.1.2 Ємності переходу
- •3.1.3 Реальна вах р-n-переходу
- •3.1.5 Різновиди електричних переходів та контактів
- •Лекція 4 напівпровідникові діоди
- •4.1 Класифікація та система позначень діодів
- •4.1.1 Випрямлювальні діоди
- •Параметри випрямлювальних діодів
- •4.1.2 Напівпровідникові стабілітрони
- •5.1.2 Імпульсні діоди та перехідні процеси в них
- •5.1.3 Тунельні та обернені діоди
- •5.1.4 Варикапи
- •6.1.2 Способи вмикання й режими роботи біполярних транзисторів
- •6.1.3 Принцип дії біполярного транзистора в активному режимі
- •6.1.5 Схема вмикання транзистора зі спільним емітером та спільним колектором
- •Лекція 7 характеристики біполярних транзисторів
- •7.1 Статичні характеристики і параметри біполярних транзисторів
- •7.1.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
- •7.1.2 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним емітером
- •7.1.3 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним колектором
- •Лекція 8 параметри біполярних транзисторів
- •8.1 Граничні режими транзистора. Робочий діапазон температур
- •8.1.1 Пробої транзистора
- •8.1.2 Максимально допустима потужність, що розсіюється колектором
- •8.2 Диференційні параметри біполярного транзистора
- •8.2.1 Оцінка властивостей транзистора
- •8.2.2 Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних транзисторів
- •9.1.2 Схема зі спільним емітером
- •9.2 Способи забезпечення режиму спокою транзисторного каскаду
- •9.2.1 Схема з фіксованим струмом бази
- •9.2.2 Схема з фіксованим потенціалом бази
- •9.2.3 Схема з температурною стабілізацією в емітерному колі.
- •9.2.4 Схема каскаду зі спільною базою та автоматичним зміщенням робочої точки
- •9.3 Динамічні характеристики біполярного транзистора та їх використання
- •9.3.1 Параметри режиму підсилення та їх розрахунок за динамічними характеристиками транзисторного каскаду
- •Лекція 10 деякі різновиди біполярних транзисторів
- •10.1 Частотні властивості біполярних транзисторів
- •10.1.1 Вплив ємностей переходів і розподільного опору бази на частотні властивості транзистора
- •10.2 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі
- •10.3 Одноперехідний транзистор
- •10.4 Високочастотні малопотужні транзистори
- •10.5 Потужні транзистори
- •Лекція 11 польові транзистори
- •11.1 Польові транзистори з керувальними p-n-переходами
- •11.1.1 Статичні вхідні характеристики
- •11.1.2 Статичні прохідні (стокозатворні) характеристики
- •11.1.3 Статичні вихідні (стокові) характеристики
- •11.1.4 Диференційні параметри польових транзисторів
- •11.2 Польові транзистори з ізольованим затвором (мдн - транзистори)
- •11.2.1 Ефект поля.
- •11.3 Залежність характеристик і параметрів польових транзисторів від температури
- •Лекція 12 динамічний режим роботи польових транзисторів
- •12.1 Підсилювальні каскади на польовому транзисторі
- •12.2 Частотні властивості польових транзисторів
- •12.3 Потужні польові транзистори
- •12.3.1 Потужні мдн - транзистори
- •12.3.3 Транзистори з статичною індукцією
- •Лекція 13 тиристори
- •13.1 Будова, принцип дії та режими роботи тиристора
- •13.1.2 Диністорний режим
- •13.1.3 Триністорний режим
- •13.1.4 Симістори
- •13.2 Способи комутації тиристорів
- •13.2.2 Вимкнення тиристорів
- •Лекція 14 оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •14.1 Загальні відомості
- •14.2 Випромінюючі діоди
- •14.3 Напівпровідникові фотоприймачі
- •14.3.1 Фоторезистори
- •14.3.2 Фотодіоди
- •14.3.3 Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
- •14.4 Оптрони та їх застосування
- •Список скорочень
- •Список літератури
- •10.2 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі 128
- •12.1 Підсилювальні каскади на польовому транзисторі 160
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
7.1.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
Теоретично
статичні характеристики БТ в ССБ можуть
бути одержані за допомогою рівнянь
Еберса – Молла. Але в цих рівняннях не
враховують опір бази і модуляцію її
товщини залежно від зміни напруги
.
Тому на практиці застосовують експериментально зняті статичні характеристики. Схему для зняття характеристик БТ зі спільною базою зображено на рисунку 7.2.
Рисунок 7.2 – Схема лабораторного заняття статичних характеристик БТ зі спільною базою
Слід
зауважити, що при одержанні характеристик
для
транзистора
потрібно змінити полярність напруги
і
.
Вихідні характеристики
Це
залежності
.
Графіки сім’ї характеристик показано
на рисунку 7.13.
Рисунок 7.3 – Статичні вхідні характеристики
БТ зі спільною базою
При =0 (колектор замкнено з базою) вхідна характеристика відтворює пряму гілку ВАХ ЕП
=
.
(7.2)
При негативній напрузі на колекторі характеристика зміщується вгору, в бік більших струмів емітера. Причина цього зміщення:
при збільшенні негативної зменшується активна ширина бази , зростає градієнт концентрації дірок у базі (рисунок 7.4), і тому при незмінній напрузі збільшується ;
Рисунок 7.4 – Модуляція товщини бази БТ та її вплив на розподіл концентрації неосновних носіїв
при збільшенні запірної напруги на КП зростає зворотний струм колектора , який, проходячи через розподілений опір бази
, створює на ньому спадання напруги зворотного зв’язку
(рисунок 7.5). Ця напруга, узгоджена з напругою за напрямом, сприяє більшому відкриванню ЕП і зростанню внаслідок цього струму . Під впливом перелічених причин у емітерному колі БТ при =0 і негативній напрузі на колі проходить невеликий струм емітера.
Для того щоб його усунути, треба до емітера прикласти невелику негативну напругу.
Рисунок 7.5 – Утворення напруги зворотного зв’язку
на розподіленому опорі бази
Вихідні характеристики
Вихідні характеристики БТ у ССБ – це графік залежності
,
зображені на рисунку 7.6.
Рисунок 7.6 – Статичні вихідні характеристики БТ зі спільною базою
Ураховуючи вплив напруги на зворотний струм колектора, рівняння для струму колектора (6.10) можна записати у вигляді
.
(7.3)
Одержана формула описує вихідні характеристики при різних струмах емітера.
Межею між режимом відсічення ( <0) та активним режимом ( >0) є характеристика при =0, яка є зворотною гілкою ВАХ КП. При збільшенні негативної напруги струм колектора швидко досягає значення . Подальше зростання зумовлюється зростанням струмів генерації та витоку КП. При деяких високих напругах (для транзистора МП14 при =0 ці напруги перевищують 15В) у КП виникає пробій, що супроводжується значним зростанням колекторного струму.
При
>0
вихідні
характеристики зменшуються в бік
більших колекторних струмів на величину
згідно з формулою (7.3). У загальному
випадку це зміщення має нееквідистантний
характер, тобто рівним приростам
вхідного струму
відповідають нерівні прирости вихідного
струму
.
Це явище викликане залежністю
,
зображеною на рисунку 7.6, яка свідчить,
що статичний коефіцієнт передачі струму
не є постійною величиною для різних
струмів емітера. Для більших колекторних
та емітерних струмів пробій КП
відбувається при менших напругах і
може перетворитися в тепловий. З метою
унеможливлення пробою режим роботи
приладу треба вибирати нижче кривої
максимально допустимої потужності
,
що розсіюються колектором (пунктирна
гіпербола на рисунку 7.6).
При >0 та >0 переходи транзистора вмикаються у прямому напрямі, і прилад переходить до режиму насичення. В цьому режимі різко зменшується , тому що зростає інжекційна складова колекторного струму, яка компенсує керовану, екстракційну складову.
Характеристики прямої передачі
Це
залежності
(рисунок
7.7).
Рисунок 7.7 – Сім’я характеристик прямої передачі БТ зі спільною базою
Вони
грунтуються на рівняннях (6.10)
або (7.3). З рівняння (7.3) бачимо, що при
=0
характеристика починається з точки,
яка є початком координат (
=0,
=0),
а нахил цієї характеристики визначається
залежністю
від
.
При
>0
характеристика починається з точки
=
,
а зміна її нахилу зумовлюється залежністю
(рисунок
7.7). Характеристику прямої передачі
можна одержати з сім’ї вихідних
характеристик, фіксуючи
.
Характеристики зворотного зв’язку
Сім’я характеристик зворотного зв’язку
показана на рисунку 7.18. При збільшенні зменшується активна
Рисунок 7.8 – Сім’я характеристик зворотного зв’язку БТ зі спільною базою
ширина
бази транзистора
,
і за рахунок зростання градієнта
концентрації дірок у базі (див. рисунок
7.4) зростає струм
.
Для підтримання його постійного
значення, як того вимагають умови зняття
характеристик, потрібно зростанням
компенсувати зменшення напруги
.
Ця обставина зумовлює від’ємний нахил
характеристик. У базі транзистора
зменшення
приводить при збільшенні
до відновлення попереднього градієнта
концентрації дірок, тобто нахилу графіка
(рисунок
7.9).
Рисунок 7.9 – Розподіл концентрації дірок у базі при знятті характеристик зворотного зв’язку БТ зі спільною базою