
- •6.060101 „Будівництво” Дніпропетровськ – 2012
- •Перелік використаних скорочень та спеціальних термінів
- •Умовні позначення системи опалення та вентиляції
- •Введення
- •1. Початкові дані і завдання
- •1.1. Завдання
- •1.2. Вказівки по вибору початкових даних
- •2. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож та визначення теплової потужності системи опалення
- •2.1. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож
- •2.1.3. Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій
- •2.1.4. Термічний опір теплоізоляційного шару зовнішньої стіни
- •2.1.5. По значенню Rут визначають товщину теплоізоляційного шару і округляють до конструктивних розмірів
- •2.1.5. Термічний опір зовнішньої стіни з урахуванням прийнятої товщини утеплювача .
- •Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальних конструкцій
- •Зведена таблиця розрахунку тепловтрат приміщень будівлі
- •Додаткові втрати теплоти
- •Напрям та швидкість вітру
- •2.2.1.3. Зведений тепловий баланс приміщень.
- •Зведений тепловий баланс приміщень
- •Нормована лінійна щільність теплового потоку
- •3. Проектування системи опалення
- •Конструювання системи опалення
- •3.2. Гідравлічний розрахунок
- •3.2.1. Заповнюють перші чотири графи таблиці гідравлічного розрахунку (див. Табл. 11)
- •3.2.2. Визначають розрахунковий циркуляційний тиск по формулі:
- •3.2.3. Визначають орієнтовні питомі втрати тиску на тертя на 1 м довжини кільця по формулі:
- •3.2.4. По заданих витратах на ділянках і по величині підбирають по номограмі (рис. 3.3) можливі діаметри труб
- •Гідравлічний розрахунок теплопроводів
- •3.2.5. Порівнюють набутого значення г.Ц.К. З
- •4. Розрахунок поверхні опалювальних приладів
- •5. Розрахунок рециркуляційного повітропідігрівача
- •6. Проектування природної канальної витяжної вентиляції.
- •Розміри вентиляційних каналів з цеглини
- •Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів
- •Район будівництва і його характеристики
- •Утеплюючі матеріали огороджувальних конструкцій
- •Теплотехнічні характеристики будівельних матеріалів
- •Карта-схема температурних зон України
- •Тепловологістний режим приміщень будівель і споруд в опалювальний період
- •Розрахункові значення температури і вологості повітря приміщень
- •Приклад розрахунку теплової потужності системи опалення.
- •Приклад розрахунку поверхні нагріву радіаторів типу м-140, м-10-ао.
- •Приклад розрахунку природною канальною витяжкою вентиляції
- •Список використаної літератури
Нормована лінійна щільність теплового потоку
Трубопровід |
Тепловий
потік,
,
при умовному проході трубопроводу,
|
||||||||||
15 |
20 |
25 |
32 |
40 |
50 |
65 |
80 |
100 |
125 |
150 |
|
Подаючий |
14 |
16 |
18 |
19 |
21 |
23 |
27 |
30 |
33 |
38 |
42 |
Зворотний |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
15 |
17 |
20 |
22 |
25 |
28 |
Примітка: в контрольній роботі прийняти діаметр підводок
Товщина теплоізоляційного шару трубопроводів повинна забезпечувати лінійну щільність теплового потоку не вище нормованої.
3. Проектування системи опалення
Результатом виконання цього розділу повинні бути розміщення опалювальних приладів на планах поверхів і розрахунок їх поверхні нагріву, трасування і конструювання трубопроводів системи водяного опалення, розміщення запірно-регулюючої арматури і гідравлічний розрахунок системи.
Конструювання системи опалення
Конструювання системи опалення починається з розміщення на планах будівлі у всіх опалювальних приміщеннях нагрівальних приладів. Їх слід розташовувати під світловими отворами, при цьому збіг вертикальних осей приладу і віконного отвору для житлових будівель за умовами уніфікації елементів системи опалення не є обов'язковим. Нагрівальні прилади сходових кліток – рециркуляційні повітронагрівачі або конвектори типу «Акорд».
У житлових будинках застосовуються, як правило, системи з вертикальними стояками. Тому, біля кожного вертикального ряду нагрівальних приладів розміщується вертикальний стояк для подачі теплоносія. Приєднання приладів до стояка здійснюється підведеннями, довжина яких складає 350-400 мм.
При розміщенні стояків в приміщеннях з двома зовнішніми стінами стояки маємо розташовувати ближче до кута для запобігання утворення конденсату. Сходові клітини обладнуються окремими стояками, які підключається окремою підводкою перед тепловим пунктом. Водонагрівачі розташовуємо при вході на сходову клітку. Для однотрубної системи з нижньою розводкою стояки до подаючої і зворотної магістралі приєднуються в підвалі. Систему опалення виконуємо окремо на дві пофасадні частини. Пофасадні частини ділимо на два крила. Для повного графічного зображення системи опалення креслимо, план типового поверху, на який наносимо нагрівальні прилади, стояки, план підвалу з розводкою зворотних магістралей.
Згідно з планами викреслюється аксонометрична схема системи опалення. На даній схемі, окрім трубопроводів і нагрівальних приладів, вказуємо розташування і тип регулюючої арматури, повітровідвідники, напрям і величину ухилів трубопроводів, компенсуючі пристрої і теплоізоляцію.
Всі стояки в плані і аксонометрії нумеруються.
Для гідравлічного розрахунку трубопроводів над всіма нагрівальними приладами вказуємо їх теплове навантаження, яке потім підсумовується по стояках і ділянках. Теплова потужність системи опалення – основа для гідравлічного розрахунку трубопроводів і підбору устаткування теплового центру.
Рис. 3.1. Варіанти схеми однотрубної проточно-регульованої системи опалення з верхньою розводкою.
Рис. 3.2. Варіанти П-подібної однотрубної системи опалення