5. Розрахунок рециркуляційного повітропідігрівача

5.1. Визначення витрати теплоносія на будівлю без врахування східної клітки

(5.1)

де - теплове навантаження на будинок без врахування сходинкової клітини, Вт;

=4,19 - питома теплоємність води, кДж/кг·ºС;

- температура теплоносія в подаючій магістралі від теплової мережі,·ºС;

- температура теплоносія в зворотній магістралі до теплової мережі,·ºС.

5.2. Визначення температури води, що виходить з нагрівального елементу

(5.2)

де - теплове навантаження на сходинковій клітині, Вт;

- температура теплоносія в подаючій магістралі від теплової мережі,·ºС;

5.3. Визначення середньої температури теплоносія, що циркулює у повітронагрівачі

(5.3)

де - температура теплоносія в подаючій магістралі від теплової мережі,·ºС;

5.4. Визначення середньої температури повітря у сховищі повітронагрівача

(5.4)

- температура внутрішнього повітря сходинкової клітини,·ºС;

- температура теплоносія в зворотній магістралі до теплової мережі,·ºС.

5.5. Визначення величини витрати повітря у повітронагрівачі

(5.5)

де - теплове навантаження на сходинковій клітині, Вт;

=4,19 - питома теплоємність повітря, кДж/кг·ºС;

- температура внутрішнього повітря сходинкової клітини,·ºС;

- температура теплоносія в зворотній магістралі до теплової мережі,·ºС.

5.6. Визначення швидкості повітря у живому перетині повітронагрівача

(5.6)

де - площа живого перетину, м²

- щільність повітря

5.7. Визначення швидкості теплоносія в трубці повітренагрівача

(5.7)

де 13400 – витрата теплоносія для ребристих труб діаметром d=70мм при швидкості теплоносія 1м/с.

5.8. Визначення витрати теплоносія на будівлю після повітронагрівача

(5.8)

де - теплове навантаження на будинок без врахування сходинкової клітини, Вт;

=4,19 - питома теплоємність повітря, кДж/кг·ºС;

- температура теплоносія в зворотній магістралі до теплової мережі,·ºС.

5.9. Визначення розрахункової площі нагріву нагріваючого елементу повітронагрівача

(5.9)

де - теплове навантаження на сходинковій клітині, Вт;

– коефіцієнт тепловіддачі від нагрівальної поверхні повітренагрівача, =7.

5.10. Визначення кількості ребристих труб у сховищі повітронагрівача

(5.10)

де -

6. Проектування природної канальної витяжної вентиляції.

Житлові будинки обладнуються системою природної канальної вентиляції з пристроєм каналів переважно у внутрішніх капітальних стінах. У квартирах з крізним або кутовим провітрюванням, а також в одно-, дво- і трикімнатних квартирах витяжка здійснюється з ванних кімнат, санвузлів і кухонь.

У квартирах з чотирма і більш кімнатами без крізного або кутового провітрювання повинна бути передбачена витяжна вентиляція безпосередньо з житлових кімнат, не суміжних з кухнею і санвузлом, а також з кухонь, санвузлів і ванних кімнат.

Сходові клітки вентилюються через кватирки або фрамуги вікон. Для будівель малої і середньої поверховості задовільним рішенням є роздільні кімнати; для будівель підвищеної поверховості така система часто неприйнятна із-за неможливості розмістити велике число каналів в стінах будівлі. В цьому випадку використовують схеми вентиляції каналів з супутниками.

У одну систему можуть об'єднуватися витяжні канали однойменних або близьких за призначенням приміщень. Витяжні канали з санвузлів повинні, як правило, об'єднуватися в самостійні системи. У житлових будинках квартирного типу допускається об'єднання вентиляційних каналів:

• з житлових кімнат однієї квартири в один вентиляційний канал, відособлений від витяжних каналів з кухні і санвузла тієї ж квартири;

• з санвузла без унітазу з вентиляційними каналами з кухні тієї ж квартири;

• з санвузла і ванни або душової тієї ж квартири.

Радіус дії вентиляції з природним імпульсом -8м.

Притока повітря для компенсації природної витяжки поступає через нещільність вікон і інших огорож.

У приміщеннях на каналах влаштовують грати, забезпечені регулювальними пристосуваннями. Вентиляційні грати встановлюються на відстані 200-500 мм від стелі, розмір їх визначають виходячи з швидкості проходу повітря: 0,5-1м/с.

Об'єм витяжки слід визначати виходячи з нормативного повітрообміну в приміщеннях житлових і суспільних будівель, табл. 12.

Таблиця 12

Найменування приміщення	Розрахункова температура	Нормативний повітрообмін
Житлова кімната: а) кутова 6) не кутова	20 18	Визначається з розрахунку 3 м3/год на 1 м2 житлової кімнати
Кухня	15	Не менше: 60 м3/год в однокімнатній квартирі 75 м3/год в двокімнатній квартирі 90 м3/год в трикімнатній квартирі
Вана кімната	25	Не менше 25 м3/год
Санвузол	16	Не менше 25 м3/год
Об'єднаний санвузол	25	Не менше 50 м3/год
Сходова клітка	16	Організований повітрообмін не передбачається

6.1. Розрахунок природної канальної витяжної вентиляції.

Мета розрахунку: визначити необхідний повітрообмін в приміщенні і геометричні розміри вентиляційних каналів.

6.1.1. Повітрообмін в приміщенні.

Загальна кількість повітря, яке повинно бути видалене з житлових кімнат через вентиляційні канали кухні, м³/год;

(6.1)

де - сумарна площа житлових кімнат квартири, м²;

При цьому кількість повітря не повинна бути менше потрібного для вентиляції кухні і санвузла (табл. 12).

6.1.2. Визначити розрахунковий гравітаційний тиск, Па

(6.2)

де - відстань між гирлом вентиляційної шахти і центром вентиляційного отвору (грати) розрахункового поверху, м;

- прискорення вільного падіння =9,8 м/с²;

- щільність відповідно зовнішнього (при температурі ) і внутрішнього повітря, кг/м³ (при температурі для кухні).

6.1.3. Щільність визначається по формулі, кг/м³

(6.3)

6.1.4. Швидкість повітря в каналі прямокутного перетину, м/с

(6.4)

де, - площа вентиляційного каналу, м² (див. табл. 13, 14).

Таблиця 13