3.1 Антирадянські настрої у зовнішній політиці Великої Британії (1979-1982рр.)

У перші ж роки перебування уряду М.Тетчер при владі по відношенню до Радянського Союзу переважав жорсткий підхід. Перед її урядом повстало питання про визначення своєї політичної лінії по відношенню до Радянського Союзу. Одна справа, коли Тетчер була лідером опозиції, тоді вона могла дозволити собі і антирадянські висловлювання, і гостру критику політики лейбористів по відношенню до СРСР. Інша справа, коли вона стала прем'єром. Тут на перший план виступали вже не мотиви виборчої боротьби, а розуміння державних інтересів.

Ставлення Тетчер до СРСР було складним та у відомій мірі суперечливим. Уся філософія Тетчер диктувала їй негативне ставлення до Радянського Союзу, але як великий політик, вона усвідомлювала необхідність для Англії мати з СРСР нормальні дипломатичні відносини, а у низці випадків - у сфері торгівлі чи обміні інформацією - навіть більш тісні, ніж вони були. Відповідаючи А.Н. Косигіну (голова Ради міністрів  СРСР) на привітання з приводу її вступу на пост прем'єра, Тетчер написала, що вона поділяє сподівання радянського прем'єра на подальший розвиток відносин між двома країнами.⁵³

Але вторгнення радянських військ до Афганістану у 1979 році значно посилило антирадянську спрямованість дій Тетчер. Для Англії Афганістан був "ахіллесовою п'ятою". Декілька невдалих війн вела Англія у минулому через Афганістан, який у XIX столітті був яблуком розбрату між Росією та Англією.⁵⁴ Володіння Афганістаном було важливим для Британії, для зміцнення її позицій у Південно-Східній Азії.

Після вступу радянських військ у цю країну британський уряд відкликав свого посла із Кабулу, розірвав усі зв'язки з Афганістаном. Англійський уряд кваліфікував такий акт СРСР як агресію, а його зовнішню політику як агресивну, що загрожує інтересам усіх народів. Уряд Тетчер почав згортати радянсько-англійське співробітництво по всім напрямкам. Таким чином, після афганських подій намітився рубіж у радянсько-англійських відносинах, почалося їх погіршення.⁵⁵

Іншим розломом у двосторонніх відносинах стали події у Польщі. Виникає “Солідарність” — рух з дуже сильним католицьким акцентом.

ЦК КПРС намагався контролювати ситуацію в Польщі. 25 серпня 1980 року була створена комісія, метою якої було слідкування за розвитком подій у Польщі та систематична інформованість Політбюро про стан країни та можливих заходах з радянської сторони. Уряд СРСР приймав заходи для збереження і укріплення ідеологічного і інформаційного впливу в Польщі. Результатом виявилось постанова Секретаріату ЦК, в якому редакціям найбільших радянських газет, Телеграфному агентству Радянському Союзу, Державному комітету по телебаченню і радіомовленню, Агентству друку “Новини” було наказано “викривати ворожу пропаганду”.⁵⁶

Уряд Радянського Союзу намагався різними способами блокувати розгортання опозиційної діяльності в Польщі. На початку грудня 1980 р в Бухаресті з ініціативи СРСР відбулося засідання міністрів оборони країн-учасниць ОВД , на якому було схвалено провести на території Польщі спільні військові навчання під назвою “Союз 80”.⁵⁷ Передбачалося введення до ПНР 15 радянських, двох чехословацьких і однієї німецької дивізій. Проте на нараді 5 грудня 1980 року в Москві рішення про інтервенцію в Польщу було скасовано.⁵⁸

12 грудня 1981 року в Польщі було введено надзвичайне положення. Діяльність "Солідарності" була припинена. Уряд Тетчер заявив у свою чергу про призупинення контактів з СРСР на високому політичному рівні і про скорочення діяльності по чотирьох радянсько-англійських угодах - в області науки і охорони здоров'я, охорони довкілля, наукових сільськогосподарських досліджень і співпраці між Держкомітетом з атомній енергії СРСР і Управлінням з атомній енергії Великобританії.

Ще у квітні 1981 року Тетчер виступила з "попередженням" Москві з приводу "можливого вторгнення до Польщі". Вона заявила, що "вторгнення до Польщі буде нещастям для СРСР так само як і для Польщі, і для відносин між Сходом та Заходом, для всіх народів, а реакція НАТО буде більш швидкою та ефективною", ніж після початку подій у Афганістані. Радянський уряд при цих обставинах вжив низку заходів, щоб призупинити погіршення відносин між двома країнами.

У березні 1981 року у посланні радянського керівництва англійському прем'єру було обговорено питання, яке передбачало заходи політичного та військового характеру по відношенню до різновидів зброї та збройних сил. Серед пропозицій були: встановлення мораторію на розміщення у Європі ядерних ракет середньої дальності СРСР та країн НАТО, значне розширення обсягу заходів довіри у Європі, розповсюдження їх на всю європейську частину СРСР, скликання спеціального засідання Ради Безпеки за участю вищих керівників держав - постійних та непостійних членів Ради з метою оздоровлення міжнародної ситуації.⁵⁹

Таким чином, з приходом М.Тетчер на пост прем’єр-міністра відносини між Англією та СРСР були загострені. Причинами стали вторгнення радянських військ до Афганістану (що не схвалювала цього вчинку Англія) і події, які розгорнулися у Польщі. А також Англія на той час тісно співпрацює з США.

Та співпраця Великобританії із США. Та з роками відносини обох держав почали пожвавлюватися, що було викликано державними інтересами країни, а особливо після візиту М.Тетчер до СРСР у 1984році.