
- •Наукова робота з лабораторної роботи №5
- •1.Загальні положення
- •2.Властивості ферментів
- •Вплив рН середовища на активність ферментів.
- •3.Специфічність дії ферментів.
- •3.Будова ферментів
- •4.Класифікація ферментів
- •5.Характеристика окремих класів ферментів та їх промислове використання Оксидоредуктази
- •Трасферази
- •6.Структура і механізм дії ферментів.
- •6. Крохмаль. Склад молекули. Поширення в природі та застосування.
- •8.Фізичні та хімічні властивості амілази
- •9.Значення крохмалю в хлібопекарському виробництві.
- •9. Визначення амілолітичної (декстринуючої) активності.
- •11.Хід роботи
- •13.Графік
- •14. Висновки
- •14. Література.
11.Хід роботи
У конічну колбу місткістю 50 - 100 мл вносять пінеткою 20 мл 1,0 %-го розчину крохмалю і занурюють у водяну баню з температурою 30 °С (+0,2 °С). Загальний об’єм реакційної суміші завжди має дорівнювати 30 мл, і якщо на аналіз беруть менше 10 мл ферментного розчину, то об’єм, якого не достає , доповнюють дистильованою водою, яку приливають перед додаванням ферментного розчину.
Через 10 хв. витримування в бані у колбу вносять ферментний розчин при ретельному перемішуванні і точно за секундоміром відмічають час. За початок реакції беруть час, коли з піпетки виллється половина вмісту. Через кожну хвилину (або частіше) після початку реакції скляною паличкою відбирають краплину рідини і на білій порцеляновій пластинці з’єднують її з раніше нанесенною краплиною робочого розчину йоду.
Реакція розщеплення крохмалю вважається закінченою, коли йод перестане давати зміну забарвлення при’ з’єднанні з краплиною дослідної рідини (протягом перших 10 с).
Час, за який проходить розщеплення крохмалю до продуктів, що не забарвлюються йодом, може становити від 3 до 20 хв, але надійніші результати отримують у межах від 5 до 15 хв.
Примітка.Якщо час зникнення забарвлення менше 3 хв, то визначення повторюють з меншою кількістю розчину фермента, наприклад - 2 мл. У цьому разі в пробірку чи колбу з 20 мл крохмалю вносять 8 мл дистильованої води. Під час аналізу дуже активних препараті в концентрації розчинів роблять меншими (0,1 г в 200 або 500 мл).
Якщо час зникнення забарвлення становить більше 20 хв, то готують розчин більшої концентрації, наприклад 1:50 чи 1:100, а рідину можна не розбавляти зовсім.
У разі зникнення забарвлення в межах 3-5 хв .проби відбирають кожні 15
с; 5 - 10 хв - кожні 30 с; а понад 10 хв – кожну хвилину.
Скляну паличку після кожної проби промивають дистильованою водою і витирають чистим некрохмалєним рушником.
Розрахунок A3 проводять за формулою:
АЗ= 0,2∙60∙/а∙Т=12/а∙Т
де: 0,2 - кількість крохмалю в реакційній суміші, г; 60 - коефіцієнт перерахунку на 1 год; а - кількість ферментного препарату, введеного в реакційну суміш, грами повітряно-сухої речовини або мілілітри рідинних об’єктів; t - час, за який пройшло розщеплення крохмалю до нездатних забарвлюватися йодом продуктів, хв; 1 - перерахунок на 1 г повітряно-сухого препарату або 1 мл розчину.
Приклад розрахунку. Для аналізу беруть 5 мл ферментного розчину при розбавленні 1:2000, що відповідає 0,0025 г препарату (1 5/2000)—0,0025 г). Забарвлення з йодом зникає через 6,5 хв, тоді за формулою А3= 12/0,0025-6,5=740.
рН серевища. |
t ,час, хв. |
а, кількість ферменту. |
АЗ |
1,0 |
30 |
0,01 |
40 |
4,7 |
2,5 |
0,01 |
480 |
7,0 |
5,0 |
0,01 |
240 |
11,0 |
30 |
0,01 |
40 |
1г-1000мл
Хг-10мл
Розрахунок АЗ проводять за формулою:
де: 0,2- кількість крохмалю в реакційній суміші,г; 60-коефіцієнт перерахунку на 1 год.; а- кількість ферментного препарату, введеного в реакційну суміш, грами повітряно-сухої речовини або мілілітри рідинних об'єктів; t-час, за який пройшло розщеплення крохмалю до нездатних забарвлюватися йодом продуктів, хв.;1-перерахунок на 1г повітряно-сухого препарату або 1мл розчину.
Розрахунок амілолітичної здатності препарату за рН=1,0, рН=4,7, рН=7,0, рН=11,0.
При рН=1,0 становить:
При рН=4,7 становить:
При рН=7,0 становить:
При рН=11,0 становить: