5.Чинники що впливають на формування прибутку

На норму прибутку впливають такі чинники:

• Швидкість обороту капіталу. При її зростанні до суб'єкта господарської діяльності скоріше повертаються витрачені кошти, в тому числі на заробітну плату. У такому разі за попередньої величини капіталу зростають обсяги виробництва і прибуток.

• Економія витрат на засоби виробництва. Її досягають завдяки впровадженню досконалішої техніки, технології, передової організації виробництва і стимулюванню живої праці.

• Масштаби виробництва. Зростання обсягів виробництва дає можливість використати ефективніші засоби виробництва (поточні лінії тощо) порівняно з середніми і малими підприємствами. Це сприяє економії витрат виробництва, а отже, підвищенню віддачі одиниці використаного капіталу.

Фактори, що впливають на фінансові результати підприємства

 

• Внутрішні

• Зовнішні

• Виробничі

• Невиробничі

• Екстенсивні

• Інтенсивні

Класифікація факторів

Виробничі фактори характеризують наявність і викорис-тання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і своєю чергою поділяються на екстенсивні та інтенсивні.

Екстенсивні фактори впливають на процес одержання при-бутку через кількісні зміни: обсяг засобів і предметів праці, фі-нансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності персо-налу, фонду робочого часу тощо.

Інтенсивні фактори впливають на процес отримання при-бутку через якісні зміни: підвищення продуктивності облад-нання і його якості, застосування прогресивних видів мате-ріалів і удосконалення технології їх обробки, прискорення обертання оборотних засобів, підвищення кваліфікації і про-дуктивності праці персоналу, зниження матеріалоємності про-дукції, удосконалення організації праці і більш ефективного використання фінансових ресурсів тощо.

До позареалізаційних факторів належать: постачальниць-ко-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови пра-ці, побуту тощо.

Податкові платежі, незважаючи на їх джерело й стадію гос-подарської діяльності підприємства, на якій вони здійснюють-ся, зменшують розмір прибутку, що залишається в розпоря-дженні підприємства.

6.Розподіл і використання прибутку відповідно до п(с)бо

З переходом до ринку актуального значення набувають не тільки пошуки шляхів зростання прибутку, але й правильний його розподіл. Під час аналізу важливо встановити, наскільки ефективним є механізм розподілу прибутку як інструмента інтенсифікації виробництва, скорочення термінів спорудження об’єктів. У зв’язку з цим визначається взаємозалежність загального зростання прибутку і його частки, що залишається в розпорядженні організації (підприємства) як джерело формування фінансових ресурсів. Більшість витрат, що раніше відображалися в порядку використання прибутку, тепер відносяться до складу витрат підприємства і відображаються на відповідних витратних рахунках. Це пов’язано насамперед зі зміною значення терміна ―витрати‖. Так, згідно з п. 3 П(С)БО 1 ―Загальні вимоги до фінансової звітності‖ і п. 4 П(С)БО 3 ―Звіт про фінансові результати‖ під витратами розуміється зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Іншими словами, операції, пов’язані із сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджету сьогодні включаються до складу витрат підприємства, оскільки вони повністю відповідають критеріям визнання витрат. Прибуток, що залишається в розпорядженні організації використовується нею відповідно до напрямів, визначених засновницькими документами, з урахуванням обмежень, установлених чинним законодавством. Важливе місце при аналізі розподілу прибутку відводиться перевірці правильності визначення суми прибутку, яка оподатковується. Діючими резерву сумнівних резервування сум, стандартами боргів і бухгалтерського резервного на свій капіталу. розсуд обліку передбачено обов’язковість формування організаціями тільки двох фондів (резервів): Крім обов’язкового можуть створювати підприємства  забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат.  Відповідно до П(С)БО11 ―Зобов’язання‖ під забезпеченнями  розуміються зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу. Цей резерв використовуються тільки для забезпечення тих витрат, для покриття яких він створений. На кожну дату балансу залишок забезпечення переглядається і у разі необхідності коригується. П(С)БО передбачають створення таких видів забезпечень (резервів):  на виплату відпусток працівникам;  на виконання гарантійних зобов’язань;  на додаткове пенсійне забезпечення;  на реструктуризацію;  на виконання зобов’язань за обтяжливими контактами. Отже, значна частина фондів і резервів, що створювалися раніше за рахунок прибутку у нинішній час може створюватися за рахунок відповідних витрат підприємства або просто відображатися у складі тих чи інших витрат (без попереднього резервування). Використання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, можливе за такими напрямами, як:  збільшення розміру статутного капіталу;  збільшення розміру пайового капіталу;  формування резервного капіталу підприємства;  виплата премій за облігаціями;  виплата дивідендів учасникам. Можливість збільшення розміру статутного фонду (капіталу) підприємства передбачена Законом України ―Про господарські товариства‖. Згідно зі статтею цього Закону товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Зміна розміру статутного фонду товариства має супроводжуватися внесенням відповідних змін до засновницьких документів. При цьому збільшення статутного фонду може бути здійснене тільки після внесення всіма учасниками своїх вкладів повністю