7. Географія транспорту.

Останніми десятиріччями в регіоні помітно зросла роль вантажного автотранспорту як у внутрішніх, так і в міжнародних перевезеннях (особливо вивезення продукції легкої та харчової промисловості). Роль залізничного транспорту помітно знизилася. Морський транспорт здавна відіграє головну роль у зовнішній торгівлі, а в Хорватії й Болгарії — ще й у ка­ботажних (між портами однієї країни) перевезеннях. Швидко розвивається морський торговий флот у Руму­нії (2,6 млн бр.-реєстр, т). Найбіль­шими портами є Рієка, Спліт, Дубровнік (Хорватія), Варна, Бургас (Болгарія), Констанца, Бреїла (Румунія), Дуррес (Албанія), Боснійський Брід (Боснія і Герцегови­на), Копер (Словенія) тощо. Побудовано канал Дунай —

Чорне море завдовжки 50 км, а в 1978 р. стала до ладу перша на Чорному морі й одна з найбільших у світі за­лізничних поромних переправ — Варна (Болгарія) — Іллічівськ (Україна), завдовжки 435 км.

Повітряний транспорт розвивається особливо ди­намічно. Через територію Південно-Східної Європи прохо­дить мережа нафто- і газопроводів із Росії, адріатичних портів (нафтопровід «Адріатика» від Рієки до Белграда і Будапешта). Дедалі зростає транзитна роль регіону в сполученні між Західною Європою та Південно-Західною Азією.

8. Зовнішньоекономічні зв'язки.

Між країнами регіону існують тісні економічні зв'яз­ки. Загалом вони експортують продукції на 33,9 млрд дол.: нафтопродукти, сільськогосподарську продукцію та ін.

Головні статті експорту:

— Болгарія — машини (електро- і мотокари), продук­ція харчової промисловості (тютюнові й консервні виро­би, ефірні олії, вино) і сільського господарства (помідори, фрукти, виноград, тютюн, ефіроолійні культури — ка-занлицька троянда);

— Боснія і Герцеговина — залізна руда, чорні мета­ли, алюміній, папір;

— Македонія — чорні метали, хроміти, текстильні й тютюнові вироби, взуття, опійний мак, оливки;

— Молдова — овочі, плодові консерви, цукор, рос­линну олію,вино;

— Румунія — трактори, нафтопродукти, устатку­вання, прокат, хімічні добрива, цемент, меблі, взуття, тканини, вино, овочі, фрукти, плодові консерви;

— Словенія — автобуси, мотоцикли, електротехніч­ні вироби, побутові прилади, меблі, взуття, текстиль;

— Югославія — кольорові метали, лісоматеріали, овочі, фрукти, плодові консерви, взуття, текстиль;

— Хорватія — кам'яне вугілля, електротехнічні ви­роби, фармацевтичні препарати, текстиль, взуття;

• Албанія — овочі, фрукти, тютюн, метали, про­дукцію легкої промисловості.

Імпортують (45,0 млрд дол.) пальне, промислові то­вари, устаткування тощо. Головними торговими пар­тнерами є країни ЄС, СНД, Австрія, Німеччина, Італія, Туреччина та ін.

Україна експортує багато товарів у Молдову, Руму­нію та Болгарію, імпортує — переважно із Болгарії, Ру­мунії, Молдови, Словенії.

9. Рекреація і туризм

У країнах Швденно-Східної Європи розвинуті всі су­часні види відпочинку: морський, гірськолижний, спелео­туризм, полювально-спортивний, культурно-пізнаваль­ний тощо. Першою серед країн регіону почала розвивати міжнародний туризм як галузь економіки Югославія. Проте військова обстановка наприкінці 90-х років XX ст. перекреслила всі досягнення країни у цій сфері.

Щорічно країни регіону відвідують до 20 млн турис­тів, що приносить майже 4 млрд дол. прибутку. Особли­во привабливими є курорти субтропічного узбережжя Адріатики (Албанська Рів'єра) і Чорного моря (болгар­ські «Золоті піски», «Албена», «Сонячний берег»), рек­реаційні можливості Карпат і Альп, історичні й куль­турні пам'ятки Римської епохи і середньовіччя та ін.

У містах Любляні й Пловдіві щороку проводять між­народні торгові ярмарки.

До списку ЮНЕСКО занесено 29 об'єктів:

— в Албанії (1) — залишки стародавньої грецької колонії в Бутринті;

— у Болгарії (9) — Боянська церква, Мадарський вершник, печерні церкви Іваново, давнє місто Несебир, монастир Рила, природні заказники Сребарна і Пірін, фракійські гробниці в Казанлику і Свештарі тощо;

— у Македонії (1) — архітектурні пам'ятки V— XVII ст. у місті-курорті Охрід;

— у Румунії (7) — дельта Дунаю, Б'єртан і його ук­ріплена церква, монастир м. Хорезу тощо;

— у Словенії (1) — карстові печери Дінарського нагір'я;

— у Хорватії (6) — середньовічне місто-музей Дуб-ровнік, палац римського імператора Діоклетіана у Сплі-ті, національний парк Плітвіця тощо;

— в Югославії (4) — Стари Роз і Спочани, природний та історико-культурний район Которської бухти, націо­нальний парк Дурмітор, монастир у Студеницях.