Лекція №5. Основи роботи з кольором в комп’ютерних графічних редакторах. План лекції

1. Поняття кольору;

2. Основні кольори:

1. Адитивні основні кольори ;

2. Субтрактивні основні кольори ;

3. Колірне коло;

4. Колір в зображеннях:

4. 1. Фізичні характеристики світлового потоку;

   2. Глибина кольору;

5. Моделі кольорів;

5. 1. RGB

   2. CMY

   3. Lab

   4. HBS

6. Простір кольорів;

1. Поняття кольору.

Колір можна описати кількома способами за допомогою таких колірних моделей, як RGB або CMYK. Під час роботи з зображенням для вказання кольорів використовують одну з колірних моделей. У графічних редакторах можна вибрати підхід до кольору, прийнятний для вашого зображення, та те, як він буде використовуватися.

2. Основні кольори

Адитивні основні кольори - це три первинні кольори світла (червоний, зелений та синій). Усі кольори видимого спектра утворюються при змішуванні цих основних кольорів у різних пропорціях. Якщо змішати рівні частини червоного, синього та зеленого світла, утвориться білий колір. Відсутність червоного, синього та зеленого світла дає чорний колір. Утворюються додаванням основних кольорів до чорного.

Монітори комп'ютерів - це пристрої, які використовують адитивні основні кольори для утворення кольорів.

Адитивні кольори (RGB)

R. G. B.

Червоний Зелений Синій

Субтрактивні основні кольори - це пігменти, змішуючи які у різних комбінаціях, можна отримати всі кольори спектру. На відміну від моніторів, принтери працюють із субтрактивними основними кольорами (блакитним, пурпуровим, жовтим та чорним), створюючи кольори шляхом субтрактивного змішування. Нові кольори створюються методом віднімання основних кольорів від білого. Термін "субтрактивні" використовується тому, що основні кольори залишаються чистими до змішування один з одним, а отримані внаслідок змішування кольори є менш чистими варіантами основних. Наприклад, помаранчевий колір є похідним від субтрактивного змішування пурпурового та жовтого.

Субтрактивні кольори (CMYK)

C. M. Y. K.

Блакитний Пурпуровий Жовтий Чорний

3. Колірне коло

Якщо ви вперше стикаєтеся з підбором кольору, дуже зручно тримати під рукою стандартну діаграму колірного кола під час роботи з балансом кольору. Можна використовувати колірне коло, щоб передбачати, як зміна одного компонента кольору вплине на інші кольори, а також, як ці зміни передадуться між колірними моделями RGB та CMYK.

Колірне коло

R. Y. G.

Червоний Жовтий Зелений

C. B. M.

Блакитний Синій Пурпуровий

Наприклад, для того, щоб зменшити кількість певного кольору в зображенні, у колірному колі, слід збільшити кількість протилежного кольору, і навпаки. Кольори, що знаходяться протилежно один до одного на стандартному колірному колі, називаються додатковими. Аналогічно можна збільшувати або зменшувати обсяг кольору шляхом регулювання двох суміжних кольорів у колі, або навіть регулюванням двох кольорів, суміжних з протилежним до нього кольором.

4. Колір в зображеннях

Людське око може сприймати світлове випромінювання в діапазоні довжин хвиль від 380 до 770 нм – одночасно близько 10 тисяч різних кольорів. Хвилі різної довжини сприймаються оком неоднаково. Найбільш відчутним є зелений колір, потім йде червоний, а за ним – синій. Краще розрізняються кольори ближче розміщених об’єктів, ніж віддалених. Погано сприймається колір дуже маленьких об’єктів. Можливість розрізняти кольори є індивідуальною. На сприйняття кольору впливає також спосіб його відтворення: одні і ті ж зображення, візуалізовані на різних пристроях, мають різний вигляд. Задача точного відображення кольору є досить складною і до кінця ще не вирішена. Колір є важ­ливим засобом підсилення враження при сприйнятті зображень і підвищення їх інформаційної насиченості. Відчуття кольору формується людським мозком в результаті аналізу світлового потоку, що попадає на сітчатку ока від об’єктів, які випромінюють або відбивають світло.

Фізичні характеристики світлового потоку визначаються параметрами потужністю, яскравості та освітленості. Насиченість кольору показує, наскільки даний колір відрізняється від монохроматичного (“чистого”) випромінюванням того ж кольорового тону.

Кольори поділяються

1. Монохроматичні (характеризуються випромінюванням того ж кольорового тону);

2. Ахроматичні - білий, сірий, чорний , (характеризуються тільки освітленістю) ;

3. Хроматичні (характеризуються насиченістю, освітленістю і колірним тоном).

Глибина кольору або колірна роздільна здатність в комп’ютерній графіці визначає метод кодування колірної інформації для її відтворення на екрані монітору: 2 біти для білого і чорного кольорів, 8, 16 і 24 біти – відповідно для відображення 256, 65536 і більш ніж 16,5 мільйонів градацій колірного тону.