
- •Загальні закономірності росту та розвитку дітей. Фізіологічні особливості спортивного тренування дітей шкільного віку.
- •Індивідуальний розвиток і вікова періодизація
- •Вікова періодизація
- •Вікові особливості фізіологічних функцій і систем
- •Вища нервова діяльність
- •Обмін речовин і енергії
- •Система крові
- •Кровообіг
- •Розвиток рухів і формування рухових (фізичних) якостей
- •Руховий апарат
- •Характеристика основних рухів
- •Розвиток рухових якостей
- •Фізіологічна характеристика юних спортсменів
- •Вікові особливості спортивної працездатності
- •Вікові особливості динаміки стану організму при спортивній діяльності
- •Спортивна орієнтація і її фізіологічні критерії
Фізіологічна характеристика юних спортсменів
Характерною особливістю спортивного вдосконалення дітей і підлітків є те, що у них розвиток рухових і вегетативних функцій, підвищення працездатності відбувається на тлі процесів зростання і формування організму, що ще не закінчилися. Тому особливу небезпеку представляє форсована підготовка юного спортсмена, використання вузького круга фізичних вправ, надмірне і несвоєчасне збільшення тренувальних навантажень.
Вікові особливості спортивної працездатності
У міру розвитку організму його фізична працездатність підвищується. У спорті це. виражається в підвищенні швидкості-русі" збільшенні тривалості і інтенсивності бігу, плавання, веслування і т. д., навіть у відносно невеликому віковому діапазоні (таблиця. 31); при роботі на велоергометрі з віком збільшується, потужність роботи (Див. Спортивне тренування сприяє зростанню фізичної працездатності. Юні спортсмени в порівнянні з тими, що не займаються спортом показують велику працездатність. При цьому чим старше юні спортсмени, чим триваліший стаж занять спортом, тим більше відмінності між ними і неспортсменами. Встановлено, що спортсмени 8-9 років у вправах на велоергометрі виконували роботу, рівну 3874 кгм, а неспортсмени того ж віку - 3684 кгм. Робота 14-15-летниих плавців дорівнює 12 973 кгм, а їх однолітків-неспортсменів лише 8486 кгм. Дівчатка (і що займаються, і що не займаються спортом) показують меншу працездатність, ніж хлопчики. Причому відмінності в працездатності між юними спортсменками і що не займаються спортом виражені більшою мірою, чим у хлопчиків (таблиця).
Працездатність хлопчиків (М) і дівчаток (Д) 8-15 років, що займаються (I) і не займаються (II) спортом
(С. Б. Тихвинский, 1972)
Показники |
Група |
Вік, років |
|||
8-9 |
10-11 |
12-13 |
14-15 |
||
Досягнута потужність роботи (Вт) |
М I |
142,1 |
171,6 |
195,7 |
248,4 |
М II |
140,6 |
161,7 |
162,0 |
210,7 |
|
Д I |
145,0 |
148,6 |
184,1 |
227,7 |
|
Д II |
116,0 |
137,0 |
152,9 |
168,6 |
|
Сумарна робота (кгм) |
М I |
3874 |
5105 |
8402 |
32973 |
М II |
3684 |
4721 |
4938 |
8486 |
|
Д I |
3645 |
4632 |
6712 |
10749 |
|
Д II |
2610 |
3408 |
4592 |
5175 |
|
МПК (мл/мін) |
М I |
1492 |
1714 |
2221 |
2703 |
М II |
1535 |
1657 |
1698 |
2299 |
|
Д I |
1337 |
1533 |
1974 |
2221 |
|
Д II |
1022 |
1277 |
1509 |
1722 |
Збільшення працездатності і поліпшення з віком адаптації до вправ на витривалість значною мірою пов'язане із зростанням аеробної продуктивності, і зокрема МПК. Причому збільшення МПК найбільшою мірою проявляється у юних спортсменів у міру збільшення стажу занять спортом.
Дитячий і юнацький організми характеризуються не лише меншою аеробною, але і меншою анаеробною продуктивністю. Це певною мірою обмежує працездатність, особливо у вправах анаеробної потужності, при яких анаеробні процеси енергопродукції грають істотну роль.