Складні випадки узгодження членів речення

Серед складних випадків узгодження членів речення слід виділити такі:

1. З підметами типу п'ять осіб, десять працівників присудок вживається переважно у формі однини: п'ять осіб пише; десять працівників відвідує заняття.

2. Якщо підмет має у своєму складі числівник, що за­кінчується на одиницю (21, 31, 141, 231 і под.), то при­судок із ним вживається у формі однини: двадцять одиндепутат балотується; тридцять одна жінка керує фірма­ми; сто сорок одне положення вимагає доопрацювання.

3. З підметами, до складу яких входять іменники біль­шість, меншість, частина, загал, ряд, прислівники багато, мало, чимало, числівники кілька, декілька, кільканад­цять, присудки вживаються також у формі однини: біль­шість людей читає; меншість людей навчається; ряд поло­жень потребує уточнення; багато дітей вивчає іноземні мови; кілька жінок працює в управлінні. З такими підмета­ми присудок вживається у формі множини лише тоді, коли між ними є багато інших членів речення, пор.: Біль­шість жителів потребує оздоровлення й Більшість жите­лів, які проживають на забруднених територіях, потребу­ють оздоровлення; Чимало киян шукає роботу й Чимало киян, які багато років пропрацювали на виробництві, тепер шукають роботу.

4. З підметами, до складу яких входять числівники два, три, чотири, означення вживаються у формі родово­го відмінка множини, пор.: два основних підрозділи; три найважливіших об'єкти; чотири останніх дні.

Укладання документів щодо особового складу та розпорядчих документів (резюме, наказ, розпорядження)

Діяльність кожного підприємства супроводжується складан­ням різних видів документів, кожен з яких має своє конкретне призначення. Однак при всьому їх розмаїтті незалежно від спе­цифіки підприємства можна виділити такі основні групи доку­ментів за призначенням:

- організаційні документи закладу (статут, положення, інструкції, правила);

• розпорядчі документи підприємства (накази, розпорядження, вказівки, рішення);

• документи щодо особового складу підприємства (накази, трудові контракти, заяви, резюме, рекомендація, автобіографія, особові справи, особові картки, особові рахунки по зарплаті, трудові книжки);

• фінансово-бухгалтерські документи (акти ревізій, інвентаризацій, накладна, відомість, звіти, платіжне доручення, кошториси, ка­сові книги та ін.);

• інформаційно-довідкові документи (листи, факси, телефонограми, доповідні записки, довідки, запрошення, оголошення, протоколи, витяги з протоколів та ін.).

РЕЗЮМЕ

Якщо на підприємстві (у фірмі) оголошується конкурс на заміщення вакантної посади, то тих, хто бажає взяти участь у ньому, просять надіслати резюме (поштою або факсом), щоб можна було вибрати кандидатури, які найбільше підходять для даної роботи і запросити їх на співбесіду. Як правило, резюме аналізують за відсутності кандидата, й тому треба, аби цей документ давав уявлення про нього. Обсяг резюме має становити не більше ніж одну сторінку. Оформляти резюме слід друкованим способом (бажано на ПК із застосуванням шрифтових виділень) на чистому аркуші паперу.

У резюме наводяться такі відомості:

• назва виду документа (РЕЗЮМЕ);

• ім'я, по батькові, прізвище (теперішні) кандидата;

• домашня адреса;

• номер домашнього телефону;

• дата й місце народження (відповідно до записів у паспорті);

• родинний стан;

• навчання (зазначаються в такій послідовності: вищі, середні спеціальні, професійно-технічні заклади освіти, курсова підготовка; якщо кандидат навчався у спеціалізованій середній загальноосвітній школі, наприклад із поглибленим вивченням німецької мови, й, на його думку, це може вплинути на вибір саме його кандидатури, то період навчання в школі доцільно зазначити);

• науковий ступінь (зазначають, якщо є);

• досвід роботи (якщо є за тією спеціальністю, на яку претендує кандидат, то зазначають окремим пунктом);

- трудова діяльність (зазначають, коли це вимагається або немає досвіду роботи за спеціальністю, на яку претендує особа);

- додаткові відомості (наводять додаткові дані, які не увійшли до попередніх пунктів, але які доцільно висвітлити: позитивні якості кандидата, його працездатність, індивідуальність, знання, навички роботи, володіння суміжними спеціальностями тощо).

Нижче від текстової частини проставляють дату складання резюме (ліворуч) і підписуються (праворуч).

У правому верхньому куті можна приклеїти фотокартку. Слід зазначити, що резюме не належить до документів строгої стандартизації, й тому в ньому можуть міститися також інші відомості.

НАКАЗ

Це розпорядчий документ, який видається керівником установи і стосується організаційних та кадрових питань.

Розрізняють накази щодо особового складу (кадрові) і накази із загальних питань (організаційні). Кадровими наказами оформляють призначення, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки, заохочення, стягнення.

У заголовку такого наказу зазначають: "Щодо особового складу". Кожний пункт наказу починається з дієслова у наказовій формі (призначити, перевести, звільнити, оголосити), яке пишеться великими літерами. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання.

До викладу тексту наказу існують певні вимоги:

1. У наказах про прийняття на роботу обов'язково зазначають:

а) на яку посаду;

б) до якого структурного підрозділу;

в) з якого числа оформляється на роботу;

г) вид прийняття на роботу (на постійну, тимчасову, за сумісництвом);

д) особливі умови роботи (з прийняттям матеріальної відповідальності, зі скороченим робочим днем).

2. У наказах про переведення на іншу роботу вказують вид і мотивування переведення.

3. У наказах про надання відпустки зазначають:

а) вид відпустки (основна, додаткова, за тривалий стаж роботи на одному підприємстві, навчальна, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, без збереження заробітної плати, за сімейними обставинами);

б) загальна кількість робочих днів;

в) дата виходу у відпустку і повернення;

г) період, за який надано відпустку.

4.У наказах про звільнення працівників зазначають: а) дату звільнення; б) мотивування.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання. Начальник відділу кадрів зобов'язаний ознайомити зі змістом наказу згаданих осіб, які розписуються в оригіналі.

Організаційні накази видаються при затвердженні перспективних, річних та інших планів, при реорганізації або ліквідації структурних підрозділів.

Реквізити: Назва виду документа. Назва установи, що видає наказ, або назва посади керівника. Місце видання. Номер. Дата. Заголовок. Текст, що складається з двох частин:

• констатуються та аналізуються факти;

• подаються розпорядження, заохочення або стягнення.

Підпис керівника установи.

Печатка.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Це правовий акт, що видається керівником або колегіальним органом з метою вирішення оперативних питань Має обмежений термін дії і стосується вузького кола організацій, посадових осіб і громадян — виконавців розпорядження.

Реквізити: Назва структурного підрозділу. Коди. Назва виду документа. Дата. Індекс. Місце видання. Заголовок до тексту. Текст, що містить такі частини:

• констатуючу (вказуються мета або причини видання);

• розпорядчу (вказуються дії, які треба виконати, та відповідальні за виконання).

Підпис