
- •Тема 1. Предмет та метод статистики
- •1. Предмет статистики
- •2. Основні поняття статистики
- •3. Метод статистики
- •4. Організація статистики в Україні
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •1. Основні поняття та види спостережень
- •2. План спостереження
- •3. Контроль даних спостереження
- •4. Форми та способи організації статистичного спостереження
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •1. Задача та етапи зведення
- •2. Види групувань статистичних даних
- •3. Статистична таблиця. Її макет та види
- •Тема 4. Статистичні показники
- •1. Статистичний показник, його сутність і категорії
- •2. Абсолютні та відносні статистичні показники
- •3. Середня величина та її види
- •4. Стандартизація та рейтингова оцінка
- •Тема 5. Ряди розподілу
- •1. Аналіз варіацій та форми розподілу
- •2. Основні показники варіації
- •Тема 6. Основні прийоми аналізу взаємозв’язків
- •1. Види взаємозв’язків, використовуваних при аналізі економічної діяльності
- •2. Прийоми моделювання парних і множинних кореляційних залежностей
- •3. Оцінка взаємозв’язків методом парного і множинного регресійного аналізу
- •Тема 7. Основи аналізу процесу, описаного динамічними рядами
- •1. Загальні методологічні прийоми збору даних
- •2. Загальний аналіз
- •3. Визначення основних тенденцій
3. Середня величина та її види
Середня величина – це узагальнююча характеристика варіаційної ознаки. Виражає рівень ознаки розраховуючи на одиницю сукупності. Умовами використання середніх величин є: наявність якісно однорідної сукупності і досить великий об’єм сукупності. У залежності від задач, що вирішуються, виділяють наступні середні величини:
1)
середнє
хронологічне
використовується для визначення середніх
значень показника, що задається через
рівні проміжки часу. Обчислюється як
,
де n
– число значень.
2)
середнє
геометричне
.
3)
середнє
квадратичне
– це окремий випадок середнього
ступеневого
.
4) на практиці найбільш часто використовується середнє арифметичне, котре залежно від первинної інформації визначається як:
1)
якщо є первинні дані, отримані в результаті
спостереження, то
.
2)
якщо первинна інформація задана у
вигляді пар значень «показник, що
усереднюється – вага», то
,
де xi
–
значення показника, fi
–
вага показника.
3)
в економічному аналізі використовуються
середні, виражені через частку
,
тобто вага кожного показника представляється
у відношенні до загальних складових
всіх ваг.
4)
вихідна інформація задана у вигляді
загального підсумку і кількості значень,
на основі яких підрахований підсумок
.
5)
є дані у вигляді дискретного варіаційного
ряду і числа значень кожної ознаки
,
де xi
– значення усередненого показника, mi
– частота.
6)
інформація задана у вигляді інтервального
ряду розподілу
,
де
– середина інтервалу.
7)
інформація задана у вигляді середньої
величини по групі і кількості значень
у кожній групі
,
де
–
середнє значення в групі, ni
– кількість значень у групі.
5)
середнє
гармонійне
використовується у випадку, якщо в
якості ваги показника заданий не
первинний показник, а величина, що
представляє собою похідну усередненого
показника і будь-якого іншого
.
Приклад. Визначити середню врожайність по бригадах в 1998-1999 рр. Обчислити абсолютну і відносну зміну середньої врожайності.
Бригада |
Врожайність 1998 р. (ц/га) |
Посівна площа 1998 р. (га) |
Врожай 1999 р. (ц) |
Врожайність 1999 р. (ц/га) |
1 |
30 |
10 |
600 |
60 |
2 |
25 |
15 |
1200 |
80 |
3 |
20 |
25 |
1800 |
90 |
Аналізуємо
вихідні дані. За 1998 р. інформація
представлена у вигляді пар значень
«врожайність – посівна площа», тобто
середнє рахується як представлене двома
величинами «показник – вага»
.
Проводимо
аналіз інформації за 1999 р. Тут є пари
значень, але одне з них не є первинним.
Це «врожай», що являє собою врожайність
площі, тому використовується середнє
гармонійне
.
Використовуючи
отримані значення середніх по роках,
проводимо порівняння. Знаходимо відносну
величину динаміки
(340%). Проводимо абсолютне порівняння
.
Приклад. Кількість зареєстрованих злочинів за 4 роки виросло в 1,57 рази, у тому числі за перший рік в 1,08 рази, за другий – в 1,1 рази, за третій – в 1,18 рази, за четвертий – в 1,12 рази. Знайти середньорічний темп росту кількості зареєстрованих злочинів.
Цей
вид середніх визначається як середнє
геометричне
,
тобто середньорічний темп приросту
злочинів становить 12%.
Приклад. Квартальний оборот універсальних бірж протягом року склав у млн. грн.: I квартал – 372; II – 423; III – 340; IV – 465. Знайти середньоквартальний оборот бірж.
.
Приклад. У комерційному банку сума кредиторської заборгованості склала в млн. грн. На 01.01. – 20; на 01.04. – 26; на 01.07. – 32; на 01.10. – 29; на 01.01. наступного року – 22. Визначити середньоквартальну суму кредиторської заборгованості.
.