3. Статистична таблиця. Її макет та види
Основным элементом сводки и группировки является статистическая таблица, в которой в удобной и наглядной форме отображаются результаты исследований. В практике статистических исследований используются таблицы различной сложности. Использование конкретного вида таблицы зависит от особенностей объекта исследования и объема анализируемой информации. В соответствии с логическим содержанием статистическая таблица рассматривается как статистическое предложение. Подлежащее этого предложения – объект исследования; сказуемое – система показателей. В зависимости от объекта исследования таблицы подразделяются на простые, групповые и комбинационные. Простые – таблицы, в которых перечисляются элементы совокупности и территориальный или хронологический ряд. В групповой таблице перечисляются данные с одним признаком, в комбинационной – данные с двумя и больше признаками. Составление таблицы состоит из двух этапов: проектируется макет таблицы; заполнение. Макет таблицы характеризует объемы и результаты исследований, а основное содержание таблицы указывается в заголовке.
Тема 4. Статистичні показники
1. Статистичний показник, його сутність і категорії.
2. Абсолютні та відносні статистичні показники.
3. Середня величина та її види.
4. Стандартизація та рейтингова оцінка.
1. Статистичний показник, його сутність і категорії
Статистичний показник – це узагальнююча характеристика соціально-економічних явищ або процесів, у яких поєднуються якісна і кількісна визначеність. Якісний зміст показника залежить від суті явища і процесу та знаходить своє відображення у назві показника. Кількісна сторона явища представляє число і одиниці його виміру. Проміжною ланкою між якісним змістом і кількісним вираженням є правило побудови або модель показника. Ця модель розкриває статистичну структуру, установлює що, де, коли і яким чином підлягає виміру. Модель показника забезпечує адекватність відображення явища і точність його виміру. У моделі обґрунтовуються одиниці виміру і обчислювальні операції. Показники відрізняються способом обчислення, визначенням часу і функціями.
За способом обчислення виділяють первинні і похідні показники. Первинні визначаються за допомогою зведення і групування даних і представляються абсолютними показниками. Похідні визначаються на основі первинних і виражаються через середні або відносні величини.
За ознакою часу показники підрозділяються на інтервальні і моментні. Інтервальні характеризують період часу, за який визначається показник. Моментні визначаються на конкретний момент часу.
Виділяють серед показників взаємнообернені. Вони існують паралельно зі звичайними показниками і характеризують те саме явище. Прямий показник описує пряму залежність. Взаємнообернений – оберненопропорційну залежність.
2. Абсолютні та відносні статистичні показники
Статистика оперує конкретними показниками. При цьому оцінюються абсолютні і відносні розміри явища.
Для характеристики абсолютних розмірів використовуються абсолютні величини, які являють собою показники, що визначають чисельно розміри явища. Абсолютні величини складаються з:
1) обґрунтування, яке виражає число, що характеризує об’єм, розміри, рівні явища;
2) ознаки – сукупність показників, що дають якісну характеристику абсолютної величини.
Абсолютні величини характеризуються:
1) щодо показника часу (моментні, інтервальні);
2) за способом одержання (індивідуальні, розрахункові і підсумкові);
3) за ознакою абсолютної величини (чисельності і об’єму).
Для роботи з абсолютними величинами вводять показники їх виміру:
1) натуральні одиниці, в основу яких покладені фізичні властивості і предмети. Вони бувають прості, комбіновані, сукупні. Використовуються для всебічної характеристики об’єкта.
2)
умовно-натуральні одиниці, в основу
яких покладена споживча цінність
продукту. При операціях із цими величинами
вводиться перерахунковий коефіцієнт,
що дозволяє розміщати продукцію з
однаковими споживчими властивостями
таким чином, щоб забезпечити можливість
підсумкового підсумовування. Для цього
здійснюють порівняльний аналіз, виходячи
зі споживчого призначення продукції.
Вибирають показник, що характеризує
споживчу цінність продукту. Вибирають
еталонний показник споживчої цінності.
Визначають перерахунковий коефіцієнт
для кожного продукту
,
П
– продукт. Обчислюється об’єм в
умовно-натуральному вираженні шляхом
множення об’єму кожного продукту на
перерахунковий коефіцієнт
.
Приклад. Визначити підсумкові об’єми випуску цементу для двох цехів.
№ п/п |
Марка цементу |
|
|
|
|
|
1 |
М-200 |
30 |
50 |
1 |
30 |
50 |
2 |
М-300 |
10 |
40 |
1,5 |
15 |
60 |
3 |
М-400 |
5 |
10 |
2 |
10 |
20 |
4 |
М-500 |
15 |
5 |
2,5 |
37,5 |
12,5 |
5 |
М-600 |
20 |
5 |
3 |
150 |
15 |
|
Всього |
|
|
|
242,5 |
157,5 |
3) умовні одиниці, в основу яких покладені показники трудомісткості, енергоємності, собівартості. Перерахування в умовні одиниці здійснюється аналогічно умовно-натуральним. Доцільність використання умовно-натуральних і умовних одиниць полягає в можливості їх підсумовування і порівняння.
4) трудові одиниці – одиниці, використовувані при аналізі ефективності (чол/день, чол/година).
5) одиниці виміру часу (сек, год, хв).
Відносна величина – це показник, що характеризує кількісне співвідношення двох порівнюваних величин. Абсолютні величини не дозволяють давати узагальнюючу порівняльну характеристику. Тому використовують відносні величини, які характеризуються відношенням a/b, де a – поточна величина, фактична, порівнювана, b – база порівняння, попередня, задана величина. Відносні величини виміряються у:
1) коефіцієнтах, які показують у скільки разів одна величина більше або менше іншої;
2) відсотках, якщо за базу порівняння взяти 100;
3) промілє (‰), якщо за базу порівняння взяти 1000;
4) продецимілє, база порівняння 10000;
5) іменованих числах, одержуваних при зіставленні двох величин, які характеризують певний процес.
Залежно від умов дослідження використовують наступні відносні величини:
1) відносна величина виконання плану (iпл) характеризує ступінь виконання завдання за певний строк і визначається як відношення фактичного значення до планового значення, вираженого, як правило, у відсотках (>, =, < 100%). Тут виділяють наступні варіанти розрахунків:
а)
задані абсолютні значення факту і плану
.
б) планові і фактичні значення задані у вигляді величини відсотків підвищення.
Приклад.
Продуктивність праці фактично збільшилася
на 15% при плановому завданні 10%.
(5%).
в) фактичні і планові показники задані у вигляді відсотків зниження.
Приклад.
Ціна знизилася на 20% при плановому
завданні 15%.
(6%).
г) фактичне і планове значення задані у вигляді коефіцієнта.
Приклад.
Фактичний обсяг виробництва в 1,2 рази
вище планового.
.
2)
відносна величина планового завдання
показує яка планується зміна показника
у порівнянні зі значенням цього показника
в попередньому або базисному періоді.
Визначається як відношення планового
значення до значення попереднього
періоду
.
3)
відносна величина динаміки показує
зміну показника в часі. Визначається
як відношення поточного, фактичного,
звітного показника до значення цього
показника в попередньому періоді
.
4)
відносна величина порівняння характеризує
результат порівняння двох показників,
узятих за той самий період для тих самих
територій. Визначається як відношення
значення однієї порівнюваної величини
до іншої
.
5) відносна величина структури характеризує відношення частин сукупності до цілого. Для визначення необхідно знайти загальний підсумок і розділити кожне значення сукупності на загальний підсумок.
Приклад. Визначити відносні величини, що характеризують структуру споживання продуктів харчування в Кривому Розі в 1999 р.
Продукти |
Об’єм, т |
Відн. вел. структ. |
Хліб |
280 |
28,2 |
Молоко |
320 |
32,2 |
Мак. вироби |
130 |
13,1 |
Масло твар. |
15 |
1,5 |
Сир |
8 |
0,8 |
Овочі |
240 |
24,2 |
Всього |
993 |
100 |
6)
відносна величина координації
використовується для формулювання
висновків при вивченні процесів
виробництва (як правило, закупівля,
поставка продукції). Визначається як
відношення кожного значення сукупності
до значення показника, обраного за
еталон
.
Приклад. Визначити відносну величину координації, що характеризує одержання сільськогосподарських машин.
Вид машин |
Кількість |
Коефіцієнт, iк |
Трактор |
200 |
1 |
Тракторний плуг |
800 |
4 |
Сівалка |
150 |
0,75 |
Косарка |
600 |
3 |
Культиватор |
50 |
0,25 |
Установлюємо еталонний показник «трактор», аналізуємо отримані величини і формулюємо висновки про якість поставки.
7)
відносна величина інтенсивності розвитку
характеризує ступінь поширення
аналізованого явища в середовищі, що
його визначає. Обчислюється як відношення
величини явища до величини середовища
(коефіцієнт, відсоток, промилле).
Використовується при аналізі
народжуваності, забезпеченості населення
певним видом продукту і аналізі рівня
озброєності.