Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Statistika_Lektsii.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
751.1 Кб
Скачать

2. Види групувань статистичних даних

Існують загальноприйняті методологічні стандарти поділу на групи. Це класифікації, які виробляються на довгий час і мають фундаментальне значення для всієї програми досліджень. Залежно від досліджуваного процесу може бути одна, дві і більше групуючих ознаки. Якщо групування здійснюють по одній ознаці, то вона називається простим. Якщо по двох і більше – комбінованим. При статистичному аналізі групування повинне забезпечити наступні функції:

1) вивчення структури і структурних зрушень;

2) типологію соціально-економічних явищ;

3) аналіз взаємозв’язків між явищами.

Відповідно до цих функцій виділяють структурні групування. Це розбивка однорідної в якісному відношенні сукупності на групи, які дозволяють охарактеризувати будову сукупності і її структуру. Типологічні групування – розбивка якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи. Тут основне – правильний вибір групуючої ознаки. Структурні і типологічні групування є описовими. Вони описують структуру сукупності, основні риси і особливості. Відмітним видом групувань є аналітичні групування. При використанні цього виду групувань виділяють результативну ознаку і фактори, що впливають. Здійснюють обчислення взаємозв’язків між виділеними групами і визначають напрямок взаємозв’язків. При формуванні групи основними питаннями є визначення кількості груп і границь кожної групи. Кількість груп залежить від ступеня варіації групуючої ознаки і обсягу сукупності. У процесі формування груп установлюють інтервали груп і визначають границі кожного інтервалу з такою точністю, щоб розподіл сукупності був однозначним. Групування може здійснюватися по атрибутивній ознаці ы кількісній ознаці. Якщо групуюча ознака атрибутивна, то кількість груп визначається кількістю найменувань ознак. Якщо групуюча ознака кількісна, то в результаті групування одержують варіаційні ряди. Ці ряди можуть бути дискретні і безперервні. Визначення інтервалів у кількісних рядах являє собою групування даних по всій сукупності. Виділяють інтервали: рівні, нерівні, відкриті, закриті. Рівні інтервали використовуються за умови, якщо значення ознаки х у діапазоні варіації змінюється рівномірно. У цьому випадку ширина інтервалу визначається по формулі:

,

де xmax – максимальне значення ознаки;

xmin – мінімальне значення ознаки;

n – кількість груп.

Приклад. Прибутковість активів банку коливається від 5% до 45%. Скласти інтервали, які характеризують прибутковість активів комерційних банків, якщо виділяється 4 групи банків.

Визначаємо ширину інтервалу .

Формуємо інтервали 5+ - -15; 15+ - -25; 25+ - -35; 35+ - ...

У сформовані інтервали входять граничні значення. Постає завдання визначення входження границь у певні інтервали. Входження границь визначається останнім інтервалом. У цьому випадку цей інтервал відкритий, тобто передбачається можливість зміни границь останнього інтервалу. Якщо останній інтервал визначається значенням і словосполученням «і більше», то значення границі включається в цей інтервал. Якщо інтервальний ряд нерівномірний, то границі інтервалів включаються в значення інтервалу.

Різновидом групування є ряд розподілу. На практиці використовуються групування, де відома чисельність одиниць у групах або питома вага кожної групи. Такі групування називаються рядом розподілів. Ряд розподілів характеризується двома елементами: позначення групи і чисельність одиниць у групі. Чисельність одиниць називається частотою ряду. Чисельність одиниць, виражена в частках від загальної сукупності, називається частостями.

Приклад. Існують наступні дані бюджетного обстеження 20 домашніх господарств. Здійснити аналіз наявної інформації, виділити аналітичні і типологічні групування.

Кількість членів домашнього господарства

Загальний грошовий дохід, грн.

Середньодушовий дохід

1

2

185

92,5

2

3

268

89,3

3

4

539

134,7

4

2

193

96,5

5

3

473

157,6

6

3

324

108

7

4

710

177,5

8

3

172

57,3

9

4

248

62

10

2

350

175

11

3

516

172

12

3

374

124,7

13

4

450

112,5

14

3

603

201

15

3

229

76,3

16

2

368

184

17

4

313

78,3

18

3

346

115,3

19

3

447

149

20

4

392

98

На основі отриманої інформації аналізуємо дані. Виділяємо дві ознаки групування: кількість членів домашніх господарств – ця ознака є дискретною; загальний грошовий дохід – безперервна ознака, він змінюється від xmin = 172 до xmax = 710. Здійснюємо просте групування по кожній ознаці окремо.

1. По чисельності.

Чисельність членів домашніх господарств

Кількість господарств

2

4

3

10

4

6

2. По загальному грошовому доходу. Для цього формуємо інтервальний ряд розподілів. Для досліджуваних домашніх господарств доцільно виділити наступні інтервали:

Загальний грошовий дохід, грн.

Кількість господарств

менше 200

3

200+ – -400

10

400+ – -600

5

600 і більше

2

3. Здійснюємо комбіноване групування. Аналізуємо одночасно дві ознаки.

Кількість членів домашніх господарств

Загальний грошовий дохід, грн.

Разом

менш 200

200-400

400-600

600 і більше

2

2

2

0

0

4

3

1

5

3

1

6

4

0

3

2

1

10

Разом

3

10

5

2

20

Поглиблюючи аналіз, тобто усереднюючи дані в кожній групі, одержуємо узагальнюючу таблицю, що характеризує середнє значення по виділених ознаках.

Кількість членів домашніх господарств

Кількість домашніх господарств

Сумарна чисельність членів домашніх господарств

Дохід за місяць

Загальний, грн.

У середньому

На одне господарство

На одного члена домашнього господарства

2

4

8

1096

274

137

3

10

30

3752

375,2

125,1

4

6

24

2652

442

110,5

Усього по сукупності

20

62

7500

375

121

На основі отриманих результатів здійснюємо типологічне групування, виділяючи групи бідних, середніх і багатих. Відповідно до методики Європейської комісії ООН, до бідних відносяться домашні господарства, середній дохід яких не перевищує 2/3 середнього рівня по сукупності в цілому. Для аналізованого приклада середній рівень по сукупності 121 грн., тобто рисою бідності є (121*2)/3=81 грн. До середнього класу відносять 121±(121*1)/3=81±162 грн. Багаті > 162 грн.

На основі отриманих даних формуємо таблицю типологічного групування.

Середньодушовий дохід

Кількість

Загальний дохід, грн.

Середньодушовий дохід, грн.

Домашніх господарств

Членів домашніх господарств

Бідні

4

14

962

68,7

Середні

11

34

3991

117,4

Багаті

5

14

2547

181,9

По сукупності в цілому

20

62

7500

121

За отриманим даними таблиці робимо висновки, що за рисою бідності перебуває 20% досліджуваної сукупності. Проводимо аналіз середньодушових доходів по кожній виділеній групі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]