
- •Тема 1. Предмет та метод статистики
- •1. Предмет статистики
- •2. Основні поняття статистики
- •3. Метод статистики
- •4. Організація статистики в Україні
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •1. Основні поняття та види спостережень
- •2. План спостереження
- •3. Контроль даних спостереження
- •4. Форми та способи організації статистичного спостереження
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •1. Задача та етапи зведення
- •2. Види групувань статистичних даних
- •3. Статистична таблиця. Її макет та види
- •Тема 4. Статистичні показники
- •1. Статистичний показник, його сутність і категорії
- •2. Абсолютні та відносні статистичні показники
- •3. Середня величина та її види
- •4. Стандартизація та рейтингова оцінка
- •Тема 5. Ряди розподілу
- •1. Аналіз варіацій та форми розподілу
- •2. Основні показники варіації
- •Тема 6. Основні прийоми аналізу взаємозв’язків
- •1. Види взаємозв’язків, використовуваних при аналізі економічної діяльності
- •2. Прийоми моделювання парних і множинних кореляційних залежностей
- •3. Оцінка взаємозв’язків методом парного і множинного регресійного аналізу
- •Тема 7. Основи аналізу процесу, описаного динамічними рядами
- •1. Загальні методологічні прийоми збору даних
- •2. Загальний аналіз
- •3. Визначення основних тенденцій
2. Види групувань статистичних даних
Існують загальноприйняті методологічні стандарти поділу на групи. Це класифікації, які виробляються на довгий час і мають фундаментальне значення для всієї програми досліджень. Залежно від досліджуваного процесу може бути одна, дві і більше групуючих ознаки. Якщо групування здійснюють по одній ознаці, то вона називається простим. Якщо по двох і більше – комбінованим. При статистичному аналізі групування повинне забезпечити наступні функції:
1) вивчення структури і структурних зрушень;
2) типологію соціально-економічних явищ;
3) аналіз взаємозв’язків між явищами.
Відповідно до цих функцій виділяють структурні групування. Це розбивка однорідної в якісному відношенні сукупності на групи, які дозволяють охарактеризувати будову сукупності і її структуру. Типологічні групування – розбивка якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи. Тут основне – правильний вибір групуючої ознаки. Структурні і типологічні групування є описовими. Вони описують структуру сукупності, основні риси і особливості. Відмітним видом групувань є аналітичні групування. При використанні цього виду групувань виділяють результативну ознаку і фактори, що впливають. Здійснюють обчислення взаємозв’язків між виділеними групами і визначають напрямок взаємозв’язків. При формуванні групи основними питаннями є визначення кількості груп і границь кожної групи. Кількість груп залежить від ступеня варіації групуючої ознаки і обсягу сукупності. У процесі формування груп установлюють інтервали груп і визначають границі кожного інтервалу з такою точністю, щоб розподіл сукупності був однозначним. Групування може здійснюватися по атрибутивній ознаці ы кількісній ознаці. Якщо групуюча ознака атрибутивна, то кількість груп визначається кількістю найменувань ознак. Якщо групуюча ознака кількісна, то в результаті групування одержують варіаційні ряди. Ці ряди можуть бути дискретні і безперервні. Визначення інтервалів у кількісних рядах являє собою групування даних по всій сукупності. Виділяють інтервали: рівні, нерівні, відкриті, закриті. Рівні інтервали використовуються за умови, якщо значення ознаки х у діапазоні варіації змінюється рівномірно. У цьому випадку ширина інтервалу визначається по формулі:
,
де xmax – максимальне значення ознаки;
xmin – мінімальне значення ознаки;
n – кількість груп.
Приклад. Прибутковість активів банку коливається від 5% до 45%. Скласти інтервали, які характеризують прибутковість активів комерційних банків, якщо виділяється 4 групи банків.
Визначаємо
ширину інтервалу
.
Формуємо інтервали 5+ - -15; 15+ - -25; 25+ - -35; 35+ - ...
У сформовані інтервали входять граничні значення. Постає завдання визначення входження границь у певні інтервали. Входження границь визначається останнім інтервалом. У цьому випадку цей інтервал відкритий, тобто передбачається можливість зміни границь останнього інтервалу. Якщо останній інтервал визначається значенням і словосполученням «і більше», то значення границі включається в цей інтервал. Якщо інтервальний ряд нерівномірний, то границі інтервалів включаються в значення інтервалу.
Різновидом групування є ряд розподілу. На практиці використовуються групування, де відома чисельність одиниць у групах або питома вага кожної групи. Такі групування називаються рядом розподілів. Ряд розподілів характеризується двома елементами: позначення групи і чисельність одиниць у групі. Чисельність одиниць називається частотою ряду. Чисельність одиниць, виражена в частках від загальної сукупності, називається частостями.
Приклад. Існують наступні дані бюджетного обстеження 20 домашніх господарств. Здійснити аналіз наявної інформації, виділити аналітичні і типологічні групування.
№ |
Кількість членів домашнього господарства |
Загальний грошовий дохід, грн. |
Середньодушовий дохід |
1 |
2 |
185 |
92,5 |
2 |
3 |
268 |
89,3 |
3 |
4 |
539 |
134,7 |
4 |
2 |
193 |
96,5 |
5 |
3 |
473 |
157,6 |
6 |
3 |
324 |
108 |
7 |
4 |
710 |
177,5 |
8 |
3 |
172 |
57,3 |
9 |
4 |
248 |
62 |
10 |
2 |
350 |
175 |
11 |
3 |
516 |
172 |
12 |
3 |
374 |
124,7 |
13 |
4 |
450 |
112,5 |
14 |
3 |
603 |
201 |
15 |
3 |
229 |
76,3 |
16 |
2 |
368 |
184 |
17 |
4 |
313 |
78,3 |
18 |
3 |
346 |
115,3 |
19 |
3 |
447 |
149 |
20 |
4 |
392 |
98 |
На основі отриманої інформації аналізуємо дані. Виділяємо дві ознаки групування: кількість членів домашніх господарств – ця ознака є дискретною; загальний грошовий дохід – безперервна ознака, він змінюється від xmin = 172 до xmax = 710. Здійснюємо просте групування по кожній ознаці окремо.
1. По чисельності.
Чисельність членів домашніх господарств |
Кількість господарств |
2 |
4 |
3 |
10 |
4 |
6 |
2. По загальному грошовому доходу. Для цього формуємо інтервальний ряд розподілів. Для досліджуваних домашніх господарств доцільно виділити наступні інтервали:
Загальний грошовий дохід, грн. |
Кількість господарств |
менше 200 |
3 |
200+ – -400 |
10 |
400+ – -600 |
5 |
600 і більше |
2 |
3. Здійснюємо комбіноване групування. Аналізуємо одночасно дві ознаки.
Кількість членів домашніх господарств |
Загальний грошовий дохід, грн. |
Разом |
|||
менш 200 |
200-400 |
400-600 |
600 і більше |
||
2 |
2 |
2 |
0 |
0 |
4 |
3 |
1 |
5 |
3 |
1 |
6 |
4 |
0 |
3 |
2 |
1 |
10 |
Разом |
3 |
10 |
5 |
2 |
20 |
Поглиблюючи аналіз, тобто усереднюючи дані в кожній групі, одержуємо узагальнюючу таблицю, що характеризує середнє значення по виділених ознаках.
Кількість членів домашніх господарств |
Кількість домашніх господарств |
Сумарна чисельність членів домашніх господарств |
Дохід за місяць |
||
Загальний, грн. |
У середньому |
||||
На одне господарство |
На одного члена домашнього господарства |
||||
2 |
4 |
8 |
1096 |
274 |
137 |
3 |
10 |
30 |
3752 |
375,2 |
125,1 |
4 |
6 |
24 |
2652 |
442 |
110,5 |
Усього по сукупності |
20 |
62 |
7500 |
375 |
121 |
На основі отриманих результатів здійснюємо типологічне групування, виділяючи групи бідних, середніх і багатих. Відповідно до методики Європейської комісії ООН, до бідних відносяться домашні господарства, середній дохід яких не перевищує 2/3 середнього рівня по сукупності в цілому. Для аналізованого приклада середній рівень по сукупності 121 грн., тобто рисою бідності є (121*2)/3=81 грн. До середнього класу відносять 121±(121*1)/3=81±162 грн. Багаті > 162 грн.
На основі отриманих даних формуємо таблицю типологічного групування.
Середньодушовий дохід |
Кількість |
Загальний дохід, грн. |
Середньодушовий дохід, грн. |
|
Домашніх господарств |
Членів домашніх господарств |
|||
Бідні |
4 |
14 |
962 |
68,7 |
Середні |
11 |
34 |
3991 |
117,4 |
Багаті |
5 |
14 |
2547 |
181,9 |
По сукупності в цілому |
20 |
62 |
7500 |
121 |
За отриманим даними таблиці робимо висновки, що за рисою бідності перебуває 20% досліджуваної сукупності. Проводимо аналіз середньодушових доходів по кожній виділеній групі.