2. План спостереження

Підготовка спостереження починається зі складання плану спостереження. План спостереження – це програмно-методичні і організаційні питання. Програмно-методичні питання – це перелік пунктів, що містить у собі:

1) опис об’єкта спостереження;

2) складові частини об’єкта;

3) джерела інформації;

4) програму спостереження.

Об’єкт спостереження – сукупність суспільних процесів або явищ, що підлягають дослідженню. Основним завданням тут є точне визначення границь і сутності об’єкта. Для цього використовуються цензи. Ценз – це набір кількісних і якісних обмежуючих ознак. Об’єкт спостереження складається з окремих елементів.

Окремі елементи – це складові частини об’єкта або одиниці сукупності. Вони є основою обліку і мають ознаки, які підлягають реєстрації. Ознаки підрозділяються на дискретні, які приймають ізольоване значення, і безперервні, що змінюються в певних межах.

Відомості про ознаки збирають із одиниць спостереження. Одиниці спостереження – це джерела інформації.

Програма спостереження містить у собі перелік питань, які відповідають наступним вимогам:

1) враховуються ті ознаки, які необхідні, і значення яких будуть використані;

2) повинні міститися питання, які дозволяють контролювати деякі відповіді;

3) не допускаються різні тлумачення питання.

У програму включається розробка інструментарію, визначення способу і виду спостереження. Статистичний інструментарій – це набір формулярів, інструкцій, вказівок щодо проведення спостереження. При складанні формуляра враховується зміст, інформативність ознак і можливість їхньої статистичної обробки. Статистична обробка забезпечується на основі використання спеціальних шкал. Шкала – це спосіб упорядкувати і кількісно виразити ознаки. Виділяють наступні шкали:

1) номінальна – шкала найменувань, які встановлюють відношення подоби елементів;

2) порядкова (рангова) – встановлює інтенсивність прояву ознак;

3) метрична (кількісна) – в основу покладені результати безпосередніх вимірів.

Другою складовою частиною плану спостережень є організація питань, які визначають місце проведення, матеріально-технічне забезпечення, способи забезпечення точності, час і періодичність і хто проводить спостереження. Якщо не можна провести спостереження протягом деякого тривалого проміжку часу, то вибирається критичний момент, тобто момент часу, у який реєструються дані. Якщо виділити такий момент часу неможливо, установлюють період спостереження, тобто суб’єктивний час, протягом якого реєструються дані.

3. Контроль даних спостереження

Найважливішим завданням статистики є вірогідність і своєчасність даних. Вірогідність – це ступінь об’єктивного відображення статистичними даними сутності явищ і процесів. Своєчасність – це надходження даних у строки, установлені нормативними актами. На практиці дані, отримані в результаті спостережень, і справжні значення даних відрізняються. Цю відмінність називають помилкою спостереження. Помилки класифікують за наступними ознаками:

1) характер помилок. Тут виділяють випадкові і систематичні помилки. Випадкові обумовлені дією випадкових факторів. Систематичні виникають внаслідок дії факторів в одному напрямку;

2) стадія виникнення. Містить у собі помилки реєстрації, помилки в процесі машинної обробки s помилки при підготовці даних до машинної обробки. Цей клас помилок характерний при використанні засобів обчислювальної техніки;

3) причини виникнення. Містить у собі помилки виміру – вони виникають при однократному статистичному спостереженні; помилки репрезентативності – характерні для несуцільного спостереження, коли обраний ознака значно відрізняється від його середнього значення; навмисні помилки – свідоме перекручування даних. Ненавмисні помилки носять випадковий характер, як правило, є наслідком низької кваліфікації.

Для забезпечення вірогідності використовується контроль даних. Виділяють наступні види контролю:

1) синтаксичний – використовується при експлуатації засобів обчислювальної техніки. Полягає у перевірці документа на повноту і правильність заповнених рядків;

2) логічний – перевірка даних на їхню сумісність шляхом порівняння ознак;

3) арифметичний – перевірка зареєстрованих даних шляхом прямих або непрямих перерахунків.