Тема 1. Предмет та метод статистики

1. Предмет статистики.

2. Основні поняття статистики.

3. Метод статистики.

4. Організація статистики в Україні.

1. Предмет статистики

У сучасному уявленні статистика охоплює 3 напрямки:

1) статистичні дані, що отримані у результаті масових спостережень;

2) статистична практика, тобто діяльність статистичних установ, що обробляють інформацію;

3) наука статистика.

Первинною формою статистики був господарський облік. Сучасний етап розвитку передбачає віднести до задач статистики оптимізацію звітності, зведення об’ємів інформації до систем ринкового управління. Статистика безпосередньо пов’язана з математикою. Відмінність полягає у тому, що математична статистика вивчає абстрактні поняття, виявляє загальні закономірності, а економічна, соціальна статистика вивчає дійсні процеси соціальних та економічних явищ, тобто статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у тісному взаємозв’язку з якісною стороною. Статистика дає кількісне вираження закономірностей суспільного розвитку. Предметом статистики є кількісні і якісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ. Основні принципові особливості предмету:

1) статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ, тому не можна робити висновки на основі невеликої кількості даних;

2) вивчаються не окремі явища, а масові. У сукупності цих явищ необхідно виділять результуючу ознаку та фактори, що впливають, тобто визначати що є функцією, а що аргументом;

3) статистика оперує великою кількістю даних, і невірна їх інтерпретація призводить до помилкових висновків.

2. Основні поняття статистики

Вивчаючи кількісну сторону явищ, статистика відображає її у числах. Ці числа називаються показники. Показники характеризують конкретну міру явищ і встановлюють тип явищ. Масові явища повторюються у часі і просторі. Для таких явищ характерна участь у них багатьох елементів. Статистика вибирає елементи, які схожі між собою. Величина показника визначається у результаті його вимірювання. Вимірювання проводиться в однаковій системі одиниць вимірювання за спеціальними методиками. На практиці реальні явища не завжди можна оцінити за допомогою простих показників. Для оцінки складних суспільно-економічних явищ використовуються зведені економічні показники, що називаються синтетичними. В статистиці прийнято умовне ділення показників на об’ємні та якісні. Об’ємні пов’язані з вимірюванням загальної величини сукупності об’ємів. Якісні характеризують рівень розвитку явища. Для відображення властивостей структури та динаміки складних соціально-економічних явищ використовують систему статистичних показників. Ця система будується на основі наступних принципів:

1) вона повинна відповідати системі показників планів соціально-економічного розвитку;

2) планові та статистичні показники повинні виражати одні й ті самі явища однаковою мірою;

3) система статистичних показників повинна використовувати для аналізу планових завдань такі дані, які можуть бути застосовані для аналізу явищ, що не планувалися;

4) система статистичних показників повинна характеризувати ресурси суспільства, їх використання, забезпечувати аналіз можливих взаємозв’язків, а також надавати відповідну систему для отримання прогнозних оцінок.

Вивчаючи и характеризуючи дані, статистика виділяє наступні складові:

1) статистичні ознаки – це властивості або особливості об’єкту: кількісні, якісні, атрибутивні;

2) статистичні сукупності – це маса окремих одиниць, які мають одну або декілька спільних ознак;

3) статистичні закономірності – розподілення статистичних ознак, аналітичні закономірності, закономірності динаміки часу, закономірності структури.