4. Формування змісту модулів

Після етапу побудови структури модуля приступають до етапу формування змісту модулів, реалізація якого по­винна здійснюватися в чотирьох аспектах: 1) подання цілей навчання; 2) формування змісту навчання; 3) управління на­вчальними діями і методичне забезпечення процесу управління; 4) забезпечення зворотного зв’язку.

З метою стимулювання мотивації на­вчання на початку модуля подаються не дидактичні цілі, а цілі навчання, що мають двоярусну спрямованість. З одного боку, во­ни орієнтовані на організацію пізнавальної діяльності, а з іншо­го — на виявлення результативності навчання. Цим відкриваєть­ся перспектива реального використання результатів пізнавальної діяльності, що стимулює формування мотивації навчання. Тут діє один з принципів модульного навчання — принцип усвідомленої перспективи. Наприклад, дидактична ціль «Сформулювати знання із соціометрії» як ціль навчання буде виглядати так: «Засвоїв­ши метод соціометрії, ви зможете встановити на виробництві стан психологічного клімату в колективі». Ще приклад. Для модуля «Формування і розвиток колективу» цілі навчання можна подати так: «Засвоївши цей модуль, ви зможете: 1) правильно ви­значати склад колективу; 2) сформулювати цілі діяльності колективу; 3) виявляти неформальних лідерів у колективі; 4) всебічно взаємодіяти з неформальними лідерами; 5) нейтралізувати негативних неформальних лідерів; 6) формувати свій авторитет як керівника колективу; 7) організовувати соціально-культурну дія­льність колективу».

5. Створення умов для організації модульного навчання

Модульне навчання — прогресивний підхід до навчання, що дозволяє досягти високої ефективності педагогічного процесу, але в той же час потребує створення певних умов для його організації. Умови: 1) Забезпечення процесу навчання модулями.

Найскладнішим у підготовці модулів є формування їх змісту з одночасним створенням нових навчальних і методичних матеріалів. Цей процес здійснюється в такій послідовності. 1. Формулюється інтегрована дидактична ціль виходячи зі структури комплексної дидактичної цілі. Назва модуля буде відповідати цій інтегруючій цілі. 2. Установлюються часткові дидактичні цілі, кількість яких буде відображати структуру модуля. 3. За частковими дидактичними цілями формуються цілі на­вчання, які вказуються в навчальному елементі модуля. 4. Визначається базова підготовленість, яку повинен мати студент на початку роботи з модулем (визначається вхідним контролем). 5. Розробляються характеристики, що контролюються для кожного навчального елемента і для всього модуля, які представлені як конкретні знання і вміння. 6. Формується власне зміст навчання. 7. Проектується процес управління навчальними діями студента. Паралельно підбираються методи і засоби навчання. 8. Розробляється система вхідного, поточного, проміжного, підсумкового і узагальнювального контролю.

2) Комп’ютеризація навчання.

Необхідно перерозподілити педагогічні функції в системі «педагог-модуль-студент». Педагог за умов широкої комп’ютеризації може реалізовувати консультативну, контролюючу, комунікативну і виховну функції. Студенту в суб’єкт-суб’єктній взаємодії належатимуть функції самоуправління навчально-творчою діяльністю, самоконтролю, комунікації, самоаналізу. Система комп’ютеризації за модульним навчанням охоплюватиме такі функції, як інформаційно-вибіркова, інформаційно-пред’являюча, інформаційно-ілюструюча, управління навчальними діями, тренажерна, контролююча. Широка комп’ютеризація модульного підходу особливо важлива в дистанційному навчанні, де необхідно забезпечити надійний інформаційно-дидактичний зв’язок. Однак не слід абсолютизувати використання комп’ютерних програм, оскільки ефективність і продуктивність модульного навчання, як і будь-якої технології, помітно підвищуються, якщо пізнавальна діяльність студентів ре­алізується через різноманітні форми її організації.