65.Джерела податкових ризиків. Характеристика джерел будь-якої групи на вибір студента.

Ризики завжди пов'язані з невизначеністю ситуації, яку спричиняють фактори, що називаються джерелами ризику. Вони можуть бути спільними для платника і для держави, але, як правило, різняться, причому існування джерел ризику для держави може означати повну відсутність ризику для платника, і навпаки.

Визначити джерела податкових ризиків - означає виявити причини їх виникнення.

Джерела ризику - це чинники, які спричиняють невизначеність та конфліктність.

Існують наступні групи джерел податкових ризиків:

1. фіскальна психологія платника (елементи - це матеріальний інстинкт, примус, почуття громадського обов'язку, рівень виховання, податкової культури);

2. фактори соціально-економічного характеру (скорочення обсягів виробництва, зниження платоспроможності населення, інфляційні процеси, криза платежів);

3. зміни в податковій політиці (введення нових податків, збільшення/зменшення податкових ставок, впровадження/скасування податкових пільг, розширення/звуження бази оподаткування);

4. недоліки планування та прогнозування

5. недоліки нормативно-правового характеру (нестабільність законодавства, недоліки правової базі

6. причини організаційно-правового характеру (недосконалість обліку, недостатній рівень кваліфікації фахівців, недостатня захищеність податківців, неузгодженість дій контролюючих органів);

7. галузеві особливості діяльності платника (торгівля, будівництво, транспорт, побутове обслуговування, експортно-імпортні операції, операції з використанням векселів, посередницькі операції).

недоліки планування та прогнозування

відсутність методологічного забезпечення,

- використання застарілих технологій (нині відштовхуються від даних про надходження за минулі звітні періоди, коригуючи їх на прогнозний індекс цін, не враховуючи тенденції та загальні закономірності розвитку суспільства та показники окремих платників);

- нестабільність податкового законодавства (наприклад, встановлення нових пільг без компенсації "випадаючих" доходів);

- залежність податкових надходжень від рівня податкової дисципліни, податкової культури, іноді від політичної ситуації. Непередбачуваність поведінки платників окремих галузей;

- прийняття рішень про списання або реструктуризацію податкової заборгованості;

- невизначеність критеріїв визнання боргу безнадійним;

- недостовірність вихідних даних, які використовуються при плануванні та прогнозуванні.

66. Кількісна оцінка податкових ризиків.

Найбільш складним питанням податкового ризик-менеджменту є Кількісна оцінка податкових ризиків. У практиці податкової роботи, застосовуються наступні способи оцінки:

1. ризик оцінюється у відсотках, залежно від ступеня імовірності.

2. оцінка ризиків за допомогою балів:

3. наприклад, «3» для високого, «2» для середнього, «1» для низького, «0» для неіснуючого ризику.

4. розраховуються коефіцієнти, які характеризують питому вагу платників, що порушили податкове законодавство, у загальній кількості платників. Такі коефіцієнти розраховуються по галузі, по регіону, а також інтегровані коефіцієнти з урахуванням галузевого та регіонального показника.

Комплексна оцінка ризику господарювання визначається за дією чинників, які містяться в інформації, що внесена до автоматизованої бази даних. Використовуються реєстраційні дані, податкова звітність, результати контрольно-перевірочної роботи, зовнішні інформативні джерела.

У межах кожної категорії уваги платники розподіляються за фінансовою важливістю, а саме:

малі, які декларують валові доходи до 1 млн. рн..;

середні, які декларують валові доходи від 1 млн. рн.. до 10 млн. рн..;

великі, задекларовані валові доходи яких складають більше 10 млн. рн..

      Окремо для юридичних і фізичних осіб розраховуються також складові видів податкових ризиків, а саме: галузевий, регіональний, за видом діяльності.

Галузевий ризик визначається за формулою:

Рг = К пор х 100 /Ксгд,

де Рг – ризик діяльності у певній галузі;

Кпор – кількість платників, у яких встановлені порушення щодо сплати податків у певній галузі;

Ксгд – кількість суб’єктів господарювання у певній галузі.

Регіональний ризик (Ррег) визначається за аналогічною формулою як відношення кількості встановлених порушень у певному регіоні до кількості платників податків, що здійснюють свою діяльність у цьому регіоні.

Ризик виду діяльності (Рвд) зумовлюється загальною ризикованістю операцій, які здійснює платник (обсягами операцій у виробництві чи посередництві).

Для впорядкування пріоритетності обслуговування платників у межах категорії уваги визначається внутрішній показник податкового ризику, котрий можна оцінити за формулою:

В = (Рг + Ррег + Рвд)/3,

або: В = k₁Рг + k₂Ррег + k₃Рвд,

де k₁, k₂ , k₃ – коефіцієнти вагомості (важливості) відповідного виду ризику (галузевого, регіонального та виду діяльності).

Зазначимо, що: k₁ + k₂ + k₃ = 1.