63. Джерела податкових ризиків

Ризики завжди пов'язані з невизначеністю ситуації, яку спричиняють фактори, що називаються джерелами ризику. Вони можуть бути спільними для платника і для держави, але, як правило, різняться, причому існування джерел ризику для держави може означати повну відсутність ризику для платника, і навпаки.

Визначити джерела податкових ризиків - означає виявити причини їх виникнення.

Джерела ризику - це чинники, які спричиняють невизначеність та конфліктність.

Існують наступні групи джерел податкових ризиків:

1. фіскальна психологія платника (елементи - це матеріальний інстинкт, примус, почуття громадського обов'язку, рівень виховання, податкової культури);

2. фактори соціально-економічного характеру (скорочення обсягів виробництва, зниження платоспроможності населення, інфляційні процеси, криза платежів);

3. зміни в податковій політиці (введення нових податків, збільшення/зменшення податкових ставок, впровадження/скасування податкових пільг, розширення/звуження бази оподаткування);

4. недоліки планування та прогнозування (зазначені в темі 2);

5. недоліки нормативно-правового характеру (нестабільність законодавства, недоліки правової базі) (зазначені у темі 1);

6. причини організаційно-правового характеру (недосконалість обліку, недостатній рівень кваліфікації фахівців, недостатня захищеність податківців, неузгодженість дій контролюючих органів);

7. галузеві особливості діяльності платника (торгівля, будівництво, транспорт, побутове обслуговування, експортно-імпортні операції, операції з використанням векселів, посередницькі операції).

Розрізняють якісний та кількісний аналіз ризику.

Якісний аналіз ризику є найскладнішим і вимагає ґрунтовних знань, досвіду та інтуїції у даній сфері економічної діяльності. Його головна мета - визначити чинники ризику, області (зони) ризику, після чого ідентифікувати всі можливі ризики.

Кількісний аналіз ризику - це кількісне (числове) визначення ступеня окремих ризиків і ризику даного виду діяльності загалом.

Ризик пов'язаний з невизначеністю ситуації та конфліктністю. Невизначеність спричиняють чинники, які являють джерело ризику. Джерела податкових ризиків можуть бути спільними для держави і для платників, але, як правило вони різняться.

Як джерела ризиків недоотримання податкових коштів розглядають різноманітні порушення платниками податків податкового законодавства України. Ці порушення, у разі їх виявлення, тягнуть за собою застосування органами податкових служб різноманітних санкцій. Зокрема, фінансові санкції застосовуються у таких випадках порушення податкового законодавства (як джерела ризику):

• заниження або приховування сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

• несвоєчасне виконання податкових зобов'язань;

• несвоєчасне представлення або непредставлення бухгалтерських звітностей, податкових декларацій, розрахунків, платіжних доручень та інших документів, пов'язаних з розрахунком і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

• непредставлення аудиторських висновків;

• ухилення від постановки на облік у податкових органах;

• ухилення від подання інформації про відкриття банківських рахунків;

• неправильного ведення (неведення) податкового і бухгалтерського обліку;

• порушення порядку збереження бухгалтерських та інших документів, пов'язаних з оподаткуванням;

• порушення, що спрямовані на неправильний залік або повернення податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

• невиконання банком рішення податкових служб про припинення операцій платника податку або невиконання рішення про стягнення податку;

• невиконання обов'язків особами, що зобов'язані здійснювати утримання і перерахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету;

• порушення порядку ведення бухгалтерського і податкового обліку, пов'язаних з розрахунком податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Як джерела ризиків, що тягнуть за собою адміністративні санкції, виокремлюють наступні порушення в сфері оподаткування:

• порушення терміну постановки на облік в органі державної податкової служби;

• недопущення посадової особи органу державної податкової служби до здійснення податкової та іншої перевірки виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, використовуваних для одержання доходів;

• невиконання вимог щодо усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність;

• здійснення продажу товарів без придбання патентів або здійснення продажу товарів, не вказаних у деклараціях.

• На практиці розрізняють такі види ухиляння від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів:

• незаконне приховування доходів, отриманих підприємствами і фізичними особами;

• перекручування або завищення витрат на виробництво;

• оформлення фіктивних документів на купівлю продукції;

• оформлення постачання устаткування, продукції, перераховування коштів через фіктивні фірми;

• використання позичкових рахунків комерційних банків для несплати податків;

• незаконне витрачання пільг, наданих у оподаткуванні;

• перекручування даних при заповненні і наданні звітності про нарахування і сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

• легальне відхилення від оподаткування шляхом використання невідповідностей у правовому законодавстві України.

Приховуючи доходи, платник у податковій звітності (деклараціях, розрахунках, звітах тощо) спотворює фактично отриманий дохід (прибуток). Тобто платник податків (зборів) навмисно вносить у податкову звітність неправильні дані. Деякі посадові особи підприємства навмисно, маючи на меті свою користь, вносять неправильні дані і не відображають у бухгалтерському (податковому) обліку фактично отримані доходи.