42.Порівняльна характеристика процесів планування і прогнозування податкових надходжень.

Для прогнозування необхідно:

1) визначити види податків, за якими складається прогноз;

2) зібрати фактичні дані по кожному виду податкових надходжень за декілька (3 - 5) останніх років;

3) визначити та відкоригувати основу для прогнозу (тобто виключити відшкодування та переплати); У кожному випадку податкового прогнозування необхідно правильно визначити податковий період.

4) вибрати та застосувати необхідний метод прогнозування, враховуючи специфіку платника;

5) оцінити отримані результати прогнозу та скорегувати їх, враховуючи фактори, що можуть вплинути на доход і які не були враховані при прогнозуванні.

Податкове прогнозування ґрунтується на наступних основних макропоказниках:

- номінальний ВВП;- темп росту ВВП;- індекс споживчих цін;- індекс цін виробників;- обмінний курс гривні до долару;- рівень безробіття;- відсоткові ставки (облікова НБУ);- обсяг грошових доходів населення;- індекс реальної та номінальної з/п.

Процес планування податків в має враховувати перш за все :

- основні напрями і завдання бюджетної політики,

- кількісні і якісні параметри розподілу і перерозподілу ВВП між суб'єктами сусп..-екон. інтересів на плановий бюджетний період і визначення їх на перспективу,

- вибір раціональних шляхів форм і методів податкового забезпечення в мобілізації податків до бюджету ,

- регулювання рівня перерозподілу фінансових ресурсів для досягнення необхідних темпів і пропозицій розвитку національної економіки

- запровадження дієвих, прозорих і простих методів механізмів та інструментів їх стягнення, а також на оптимізацію їх структури в контексті розвитку і вдосконалення системи оподаткування.

- рівень податкової культури і етики бізнесу.

43. Прогнозування податкових надходжень: поняття, методи, вихідні макропоказники.

Податкове прогнозування - це наук обґрунтоване міркування про можливий стан якісних і кількісних параметрів у сфері оподаткування в майбутньому, а саме: про обсяг податкових надходжень, про рівень податкового тиску, про режим оподаткування, про співвідношення різних видів податків у податковій системі та доходах бюджету.

Метод експертної оцінки. Суть у тому, що дані про майбутні доходи припускаються, виходячи з багаторічного досвіду і знань експерта. Недоліки методу: 1. отриманий результат можна розцінити як приблизний; 2. відсутність чіткої техніки не дозволяє встановити, на якому етапі було допущено помилку.

Метод тенденцій. Визначальною змінною є час, і припускається, що зміни в майбутньому будуть такими ж, як і в попередні роки. При застосуванні цього методу, враховуються наступні закономірності:якщо змінна у минулому постійно зростала (падала), то можна припустити, що вона буде зростати (спадати) приблизно в тих же абсолютних розмірах; якщо змінна щорічно мала приблизно однаковий темп приросту, то цей темп можна застосувати для прогнозу; якщо перемінна в минулому не змінювалася, то можна припустити, що вона не зміниться і в прогнозованому періоді. Недолік - якщо тенденція негативна, то вона може бути закладена у майбутні доходи.

Детерміністичний підхід враховує прямий та помножувальний вплив на доходи різних факторів, які можуть бути причинами збільшення або зменшення податкових надходжень. Наприклад: зміни в чисельності населення, в чисельності споживачів соціальних послуг, зміни в рівні з/п, зміни в системі пільг. Цей метод застосовується, коли фактори впливу чітко визначені або коли планується введення нового податку.

Економетричне моделювання - полягає у побудові моделей, у яких встановлюється взаємозв'язок між різними факторами впливу на обсяг податкових надходжень.

Податкове прогнозування ґрунтується на насту податкових надходженьих основних макропоказниках:- номінальний ВВП;- темп росту ВВП;- індекс споживчих цін;- індекс цін виробників;- обмінний курс гривні до долару;- рівень безробіття;- відсоткові ставки (облікова НБУ);- обсяг грошових доходів населення;- індекс реальної та номінальної з/п.