Пропозиції

1. Покращення потребує валютна структура зовнішнього боргу з метою зниження ризиків коливання курсу долара і залежності від одного кредитора. Для прикладу, диверсифікація запозичень у напрямі підвищення питомої ваги євро в загальній структурі надасть можливість знизити цей ризик.

2. Підвищити інвестиційну репутацію України, що впливатиме на вартість залучення зовнішнього фінансування. Хоч наша країна погашає свої борги відносно вчасно, але рівень корупції, нормативно-правові умови діяльності, темпи розвитку та обсяг тінізації економіки автоматично стимулюватимуть інвесторів до підвищення вартості фінансових ресурсів для України.

3. Для мінімізації можливих негативних наслідків доцільно створювати відповідні страхові резерви фінансових ресурсів на державних рахунках. Як варіант вкладення можна використовувати короткострокові та середньострокові цінні папери інших держав із стабільним кредитним рейтингом і низьким ступенем ризику з метою мінімізації інфляційних втрат чи отримання додаткових прибутків.

4. Кошти, які залучені в результаті випуску ОВДП чи позик у міжнародних організацій повинні спрямовуватися на інвестиційні проекти.

Стрімке зростання гарантованого державою боргу знижує ефективність витрачання бюджетних коштів і може призвести до виникнення кризи державної заборгованості в часі пред’явлення гарантованих вимог до оплати. У цьому контексті нагадаємо про негативну роль, яку відіграли надмірні обсяги зовнішніх запозичень великих корпорацій, що підтримувалися державою, в розгортанні азіатської кризи наприкінці 90-х років ХХ ст.

Пропозиції

5. Покращення потребує валютна структура зовнішнього боргу з метою зниження ризиків коливання курсу долара і залежності від одного кредитора. Для прикладу, диверсифікація запозичень у напрямі підвищення питомої ваги євро в загальній структурі надасть можливість знизити цей ризик.

6. Підвищити інвестиційну репутацію України, що впливатиме на вартість залучення зовнішнього фінансування. Хоч наша країна погашає свої борги відносно вчасно, але рівень корупції, нормативно-правові умови діяльності, темпи розвитку та обсяг тінізації економіки автоматично стимулюватимуть інвесторів до підвищення вартості фінансових ресурсів для України.

7. Для мінімізації можливих негативних наслідків доцільно створювати відповідні страхові резерви фінансових ресурсів на державних рахунках. Як варіант вкладення можна використовувати короткострокові та середньострокові цінні папери інших держав із стабільним кредитним рейтингом і низьким ступенем ризику з метою мінімізації інфляційних втрат чи отримання додаткових прибутків.

8. Кошти, які залучені в результаті випуску ОВДП чи позик у міжнародних організацій повинні спрямовуватися на інвестиційні проекти.

У результаті суттєвого збільшення протягом 2008-2010 років обсяг запозичень до державного бюджету державний та гарантований державою борг України на кінець грудня 2010 року становив 432,3 млрд.грн, що на 115,4 млрд. грн.., або на 36,4% більше показника 2009 року.

На державний борг припадає 74,8% від загальної суми державного та гарантованого державою борг – 25,2%.

Збереглася тенденція до зростання обсягу державного боргу (на 96,5 млрд.грн. з початку року), однак і обсяг гарантованого державою боргу за аналізований період збільшився на 18,9 млрд. грн..

На кінець 2010 року співвідношення державного і гарантованого державою боргу України до ВВП становило 39,4%, що на 4,8 в.п. більше, ніж на кінець 2009 року.

За даними, опублікованими на веб-сторінці The world factbook показник співвідношення державного боргу та ВВП в Україні є середнім серед багатьох країн світу. Серед 131-ї країни дані за якими опубліковані на сайті, Україна займає 77-ме місце (порівняно з 29-м місцем серед 129-ти країн на кінець 2009 року).

Граничний розмір державного боргу на 2010рік встановленоу сумі 315,7 млрд.грн., фактичний його розмір на кінець року становив 323,5 млрд.грн. і збільшився впродовж року на 96,5 млрд.грн., або 42,5%.

Державний внутрішній борг на кінець грудня 2010 року становив 141,7 млрд.грн., і збільшився на 55,6%. Державний зовнішній борг становив 181,8 млрд.грн., і збільшився на 45,9 млрж. грн.

Гарантований державою борг України, як уже зазначалося, збільшився на 18,9 млрд.грн, або на 21%. Це пов’язано з випуском єврооблігацій «ФІНІНПРО» для фінансування заходів пов’язаних з проведенням Євро-2012 (на суму 4,5 млрд.грн.), отриманням Укравтодором кредиту від ВТБ-банку (на суму 3,5 млрд.грн.) та отриманням траншів позики Міжнародного валютного фонду (на суму 10,9 млрд.грн.)..

Висновки

• Аналіз динаміки державного боргу України свідчить про відсутність довгострокової програми управління державним боргом. Запозичення, які здійснюються, є скоріше реакцією на поточну кон’юнктуру, ніж етапом виваженої боргової політики. Також, важливим залишається питання досягнення боргової безпекидля України.

• Серед негативних явищ, пов’язаних із збільшенням державного боргу, слід відзначити наступні: вразливість вітчизняної фінансової системи від кон’юнктури світової фінансової системи; нестабільність валютних курсів, яка може вплинути на можливості виконання зобов’язань у визначені строки; невідповідність валюти запозичень і валюти основної частини активів суб’єкта господарювання; неможливість виконати зобов’язання при ускладненнях з доступом до джерел іноземної валюти

• наявність гарантованого зовнішнього боргу, його розміри, розміщення і методи погашення прямо чи опосередковано впливають майже на всі сторони економічного життя держави, такі як: дефіцит державного бюджету, розмір грошової маси в обігу, що визначає темпи інфляції, звуження чи розширення сукупного попиту і пропозиції та інші. Це робить гарантований зовнішній борг не просто засобом залучення коштів для фінансування державних потреб, але й важливим інструментом фінансової політики держави.

Пропозиції

• по-перше, вдосконалення законодавчого забезпечення формування внутрішньої та зовнішньої заборгованості;

• по-друге, зростання ступеня боргової безпеки відбуватиметься завдяки опрацюванню та реалізації обґрунтованої стратегії залучення позик (внутрішніх ізовнішніх, довго- і короткострокових) в економіку України, яка повинна мати чітко окреслені пріоритети, процедури прийняття рішень про необхідність залучення запозичених коштів, визначення порядку й умов залучення, використання, обслуговування і погашення позик;

• по-третє, боргова безпека зростатиме внаслідок спрямування запозичених коштів переважно для фінансування інституціональних змін, розвитку базових галузей економіки та інфраструктури, запровадження новітніх технологій з метою забезпечення майбутнього зростання доходів;

• по-четверте, для підвищення боргової безпеки держави необхідне якісне поліпшення системи судочинства щодо боргових правовідносин і нагляду за дотриманням чинного законодавства з цих питань;

• по-п'яте, враховуючи значущість ефективного контролю за формуванням зовнішнього боргу України для забезпечення боргової (і фінансової безпеки загалом) безпеки держави, необхідно вдосконалювати цю діяльність. На сьогодні в державі у цій сфері відсутній єдиний контролюючий орган.

2011

Державний та гарантований державою борг України на кінець 2011 р. становив 473,1 млрд. грн., що на 40,8 млрд. грн. більше показника 2010 р.

На кінець 2011 року співвідношення державного і гарантованого державою боргу України до ВВП становило 36%, що на 3,4 в.п. менше, ніж у минулому році.

Показник співвідношення державного боргу та ВВП в Україні у 2011 р. є середнім (65 місце серед 135 країн світу)

Гарантований державою борг становив 115,8 млрд. грн. і збільшився на 6,4% порівняно із попереднім періодом.

Загальний обсяг витрат на погашення і обслуговування державного боргу становив 68,8 млрд грн. або 20,2% усіх витрат державного бюджету, що на 7,6 в.п. більше показника минулого року.

Висновки

З однієї сторони Україна володіє досить низький борговим навантаженням порівняно з іншими країнами, що розвиваються, але з іншої – Україна має досить значну заборгованість в порівнянні з можливостями.

Негативним моментом зростання державної заборгованості є те, що:

- в умовах суттєвої нестачі фінансових ресурсів стають реаліями невиконання державою своїх боргових зобов’язань, оголошення дефолту;

- внаслідок такого перерозподілу фінансових ресурсів унаочнюється „ефект витіснення” вітчизняних товаровиробників з ринку кредитних ресурсів, падіння інвестиційної активності;

- виплата високих відсотків по державних цінних паперах заохочує вітчизняні комерційні банки до проведення недосконалої ресурсної політики, також збільшує нерівність у доходах фізичних осіб.

Пропозиції:

• вдосконалення законодавчого забезпечення формування внутрішньої та зовнішньої заборгованості (зокрема, визначити понятійний апарат, механізми залучення кредитних ресурсів і обслуговування зовнішнього боргу, показники (індикатори) зовнішньої заборгованості;

• розроблення обґрунтованої стратегії залучення позик (внутрішніх і зовнішніх, довгострокових та короткострокових) в економіку України, у якій має бути вказано пріоритети, інструменти і підходи до банків-партнерів;

• проведення інвентаризації всіх боргів державного бюджету, які мають бути поділені на обґрунтовані та необґрунтовані;

• переведення частини заборгованості у державні цінні папери;

• проведення скоординованої політики спрямованої на дотримання співвідношень між зовнішніми і внутрішніми запозиченнями;

• надання уряду можливості оперативно заміщувати одні джерела запозичення іншими;

• розвиток ринку похідних інструментів від зовнішніх боргових зобов’язань;

• зміни структури державного боргу і переведення його на більш довгострокове обслуговування;

• зменшення обсягів іноземних кредитів, гарантованих урядом, забезпечення умов і сприяння самостійному виходу вітчизняних підприємств на міжнародні фінансові ринки для залучення інвестицій.