МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра фінансів

АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА

групового завдання № 1

для п’ятого етапу тренінгу:

з дисципліни бюджетна система

Виконали студенти:

4 курсу, 1 групи, спец. 6508

Потявіна Ольга

Петрик Олена

Семенюк Оксана

Голубенко Дмитро

Михайлова Мирослава

Підкович Богдан

Викладач:

Кондратюк С. Я.

Київ – 2012

Структура прямого і гарантованого державного боргу України за 2005 рік.

За 2005 рік обсяг державного прямого та гарантованого боргу зменшився з 85 401,1 млн. грн. до 78 145,8 млн. грн. або на 7 255,3 млн. грн. (на 9,3 %).

На номінальне зменшення державного боргу протягом 2005 року вплинуло:

– перевищення фактичних платежів із погашення державного боргу над запозиченнями, у тому числі достроковий викуп цінних паперів, що відносяться до внутрішніх боргових зобов’язань держави;

– економія коштів у зв’язку з девальвацією курсу гривні по відношенню до долара і євро.

Обсяг прямого державного боргу за 2005 рік зменшився на 4 537,7 млн.грн. або на 6,7 % і на кінець 2005 року становив 63 144,6 млн. гривень. Обсяг гарантованого державного боргу за цей самий період скоротився на 2 717,7 млн. грн. або на 15,3 % і на кінець року складав 15 001,1 млн. гривень.

У структурі державного боргу за 2005 рік порівняно з 2004 роком відбулися зміни в сторону зменшення частки державного гарантованого боргу з 20,8 % до 19,2 %. Це пов’язано з обмеженням надання у 2005 році державних гарантій, порівняно з 2004 роком.

Так, приріст гарантованого боргу у 2004 році порівняно з 2003 роком склав 155,4 %, тоді як у 2005 році порівняно з 2004 роком відбулося скорочення на 15,3 %. Як видно з діаграми 27, з 1999 року до 2004 року державний гарантований борг залишався у відносно стабільному обсязі, на рівні 12,8-11,4 млрд.грн., а на кінець 2004 року – збільшився до 17,8млрд.гривень.

Незважаючи на нестабільну динаміку державного боргу , пов’язану з номінальним зростанням його обсягу, показник співвідношення до ВВП має незмінну тенденцію до зменшення. Так, за результатами 2005 року співвідношення державного боргу до ВВП становило 18,7 % проти аналогічного показника 2004 року – 24,8 %. Порівняно з країнами Європейського союзу частка державного боргу України у ВВП за 2004 рік була однією з найменших

Порівняно з країнами Європейського союзу частка державного боргу України у ВВП за 2004 рік була однією з найменших. Як уже зазначалося вище, за результатами 2005 року вона ще більше скоротилася і склала 18,7 %.

Як уже зазначалося вище, за результатами 2005 року вона ще більше скоротилася і склала 18,7 %. Якщо порівняти приріст державного боргу, доходів бюджету і номінального ВВП за ряд років , можна стверджувати, що нарощення обсягу державного боргу відбувається значно помірнішими темпами або й взагалі зменшується. Це свідчить про проведення виваженої боргової політики, спрямованої на утримання зростання державного боргу по відношенню до ВВП.

Видатки державного бюджету на обслуговування державного боргу за 2005 рік склали 3 110,4 млн.грн. або 97,4 % річного плану (див. таблицю 4). Частка видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу складала 31,3 % або 972,4 млн.грн. (у 2004 році 32,0 % або 991,7 млн. грн.), а зовнішнього – 68,7 % або 2 138,0 млн.грн. (у 2004 році 68,0 % або 2 106,3 млн. гривень). У структурі фактичних видатків державного бюджету (без міжбюджетних трансфертів) за 2005 рік видатки на обслуговування державного боргу складали 3,5 % (у 2004 році – 5,0 %)

Висновки

• У структурі державного боргу за 2005 рік зменшення частки державного гарантованого боргу , що пов’язано з обмеженням надання у 2005 році державних гарантій, порівняно з 2004 роком.

• результатами 2005 року співвідношення державного боргу до ВВП становило 18,7 % проти аналогічного показника 2004 року – 24,8 %.

• Порівняно з країнами Європейського союзу частка державного боргу України у ВВП за 2004 рік була однією з найменших обсягу державного боргу. Це свідчить про проведення виваженої боргової політики, спрямованої на утримання зростання державного боргу по відношенню до ВВП.

• У структурі фактичних видатків державного бюджету видатки на обслуговування державного боргу складали 3,5 % (у 2004 році – 5,0 %)

• Обсяг прямого державного боргу за 2005 рік зменшився і на кінець 2005 року становив 63 144,6 млн. гривень.

• Обсяг гарантованого державного боргу за цей самий період скоротився на 2 717,7 млн. грн. або на 15,3 % і на кінець року складав 15 001,1 млн. гривень.

Пропозиції

• пошук ефективних умов запозичення коштів з точки зору мінімізації вартості боргу;

• недопущення неефективного та нецільового використання запозичених коштів;

• забезпечення своєчасної та повної сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків;

• визначення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями за умови збереження фінансової рівноваги в країні;

• забезпечення стабільності валютного курсу та фондового ринку країни.

• здійснювати видачу державних гарантій лише у виняткових випадках, пов’язаних із реалізацією національних інтересів;

• відмовитись від залучення кредитів міжнародних організацій економічного розвитку, що супроводжуються додатковими умовами, які обмежують економічну і політичну незалежність;

• заснувати Фонд управління державним боргом,  який би займався операціями з мінімізації ризиків та витрат на обслуговування боргу;

• прийняти Закон України «Про державний борг та гарантований державою борг», яким врегулювати процес управління державним боргом та гарантованим державою боргом;

• впровадити ефективні методи оцінки ефективності боргової політики.

Вплив гарантованого боргу на бюджетні витрати

На фоні поліпшення економічної ситуації формується тенденція до збільшення бюджетного дефіциту, яка набуває постійного характеру. Здійснено спроби покращити управління внутрішнім державним боргом за рахунок випуску ПДВ-облігацій. Зростає частка внутрішніх джерел фінансування на тлі невеликого обсягу зовнішніх джерел. У цей період відзначалася погана платіжна дисципліна, високий обсяг планового погашення іноземних державних кредитів та кредитів під державні гарантії. У 2004 році фактичне виконання склало менше 1/3 планового, у 2005 році розмір погашення дещо зріс, але все одно становив не набагато більше половини необхідного. Від 2006 року починається поступове зростання державного боргу із переходом до зовнішніх джерел покриття дефіциту. Позитивним фактором є поступове зниження вартості внутрішнього боргу, що свідчить про підвищення довіри до державних цінних паперів. Окрім того, це дало можливість державі рефінансувати старі борги за рахунок випуску нових облігаційних позик із значно нижчою ставкою дохідності. У його структурі можна відзначити тенденцію до зменшення державного боргу та нарощення боргів банківського сектору.

Висновки

У структурі прямого державного боргу України найбільшу частку (39,2 відсотка) становить заборгованість за облігаціями державної зовнішньої позики. Зовнішній борг за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку, становить 19,4 відсотка, за позиками, наданими закордонними органами управління, – 16,3 відсотка. Протягом 2006 року відбулося збільшення державного прямого зовнішнього боргу за облігаціями зовнішньої державної позики України, що пов’язано із фінансуванням державного бюджету за рахунок випуску ОЗДП 2006 року. За іншими групами кредиторів відбулося зменшення державного прямого зовнішнього боргу за рахунок його погашення. Протягом 2006 року відбулося зменшення державного прямого внутрішнього боргу як перед юридичними особами, так і перед НБУ за рахунок перевищення виплат з погашення державного внутрішнього боргу над сумою запозичень.

У структурі гарантованого боргу України станом на 31 грудня 2006 року найбільшу частку (35,4 відсотка) становить заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками, становить 31,7 відсотка, за позиками, наданими закордонними органами управління – 0,6 відсотка та не віднесена до інших категорій – 32,3 відсотка.Протягом 2006 року відбулося збільшення гарантованого зовнішнього боргу за позиками, наданими іноземними комерційними банками, у зв’язку із залученням іноземного кредиту під державну гарантію для будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг загального користування. За іншими категоріями відбулося зменшення гарантованого зовнішнього боргу, спричинене перевищенням виплат з погашення над залученням коштів.

У структурі державного прямого та гарантованого боргу за типом відсоткової ставки борг за станом на 31.12.2006 розподіляється таким чином: - борг, за яким сплата відсотків здійснюється за плаваючими процентними ставками, становить 31255,2 млн. грн., або 6189,1 млн. дол. США (38,8 відсотка); - борг, за яким сплата відсотків здійснюється за фіксованими процентними ставками, становить 49293,3 млн. грн., або 9761,1 млн. дол. США (61,2 відсотка).

Протягом 2006 року відбулося збільшення частки державного прямого та гарантованого боргу, за якою сплата відсотків здійснюється за фіксованими ставками, на 3,7 відсоткового пункту, що пов’язано, в основному, з випусками ОЗДП 2006 року, які здійснювалися за фіксованими ставками.

Частка гарантованого боргу станом на 31.12.2006 року зменшилася на 1,3 в.п. порівняно з 2005 роком, внутрішнього прямого боргу – на 4,0 в.п., а зовнішнього прямого боргу – збільшилася на 5,3 в.п.

Одним із найбільш важливих показників, який характеризує ефективність боргової політики країни та її спроможність виконувати боргові зобов'язання, є співвідношення сумарних виплат з обслуговування й погашення державного боргу до загальних доходів державного бюджету та ВВП. Після боргової кризи 1998 року, коли сумарні боргові виплати сягнули 71,4 відсотка річного обсягу дохідної частини держбюджету, здійснення упродовж 1999-2002 рр. реструктуризації боргових зобов'язань дозволило суттєво знизити навантаження на державний бюджет.

Пропозиції

• Політика управління зовнішнім боргом потребуватиме удосконалення його структури з метою зниження залежності від однієї валюти. Факторами впливу на політику управління зовнішнім боргом також є динаміка валютного курсу та розмір валютних резервів НБУ.

У періоди кризи деякі фахівці відстоюють точку зору про необхідність девальвації національної валюти з метою підвищення конкурентоспроможності експортних підприємств. Такий захід, з одного боку, збільшить виручку для суб’єктів підприємницької діяльності, а з другого – призведе до зростання зовнішнього боргу за рахунок його переоцінки. Формується ситуація, коли ризики експортних компаній перекладаються на економічну систему країни в цілому, оскільки приріст зовнішнього боргу через курсові коливання буде змушений сплачувати кожен громадянин у формі податкових платежів. Політика управління зовнішнім боргом повинна враховувати можливість активізації курсових ризиків за рахунок зовнішніх джерел впливу, пов’язаних із загальною кон’юнктурою на світових валютних фінансових ринках. У разі істотної переваги однієї валюти над іншими у структурі зовнішньої заборгованості держава опиняється залежною від політики тих урядів, у валюті яких здійснені основні запозичення України. Для прикладу: якщо США з метою підтримки власної економіки дотримуватиметься політики „дешевого долара” відповідно до інших світових валют, то суттєвого впливу на суму зовнішнього боргу нашої держави не відбуватиметься. Якщо через суто внутрішні причини, приміром унаслідок покращення економічної ситуації у США, вартість долара зростатиме, то відповідно збільшуватиметься і сума зовнішнього боргу України незалежно від розвитку внутрішньої економічної ситуації. Тому політика управління зовнішнім боргом повинна передбачати більшу диверсифікацію валют з метою зниження залежності від американського долара, хоч він є однією із основних світових валют. Окрім того, доцільно надавати перевагу внутрішнім джерелам фінансування дефіциту.

• Знизити рівень тонізації економіки. Хоч наша країна погашає свої борги відносно вчасно, але рівень корупції, нормативно-правові умови діяльності, темпи розвитку та обсяг тінізації економіки автоматично стимулюватимуть інвесторів до підвищення вартості фінансових ресурсів для України.

• До спірних позицій варто віднести форму аналізу управління державним боргом, що подана в офіційних аналітичних матеріалах Міністерства фінансів: розміри державного боргу та його динаміка характеризуються без урахування ОВДП, які випущені для погашення боргів за податком на додану вартість, і збільшення статутного капіталу Державної іпотечної установи. Якщо фінансування цієї установи можна віднести до інвестиційних капіталовкладень, то заборгованість за ПДВ не повинна виводитися за межі чинного боргу, вона є його реструктуризованою складовою.

• Для мінімізації можливих негативних наслідків доцільно створювати відповідні страхові резерви фінансових ресурсів на державних рахунках. Як варіант вкладення можна використовувати короткострокові та середньострокові цінні папери інших держав із стабільним кредитним рейтингом і низьким ступенем ризику з метою мінімізації інфляційних втрат чи отримання додаткових прибутків.

Видатки на обслуговування державного боргу становили 3,3 млрд. грн., або 70,2 % річного плану, що майже дорівнює показнику минулого року. Видатки на обслуговування зовнішнього боргу – 2,6 млрд. грн., або 81,3 % планової річної суми, а внутрішнього – 0,7 млрд. грн., або 46,7 % планової річної суми.

Загальний обсяг витрат на погашення й обслуговування державного боргу становив 9,8 млрд. грн., або 5,3 % усіх витрат державного бюджету. Частка цих витрат у загальних витратах бюджету у порівнянні з 2006 роком зменшилася. Це пояснюється як збільшенням загальної суми витрат бюджету, так і зменшенням витрат з погашення державного боргу.

Проте, якщо надалі збережеться тенденція зростання обсягів перевищення запозичень над погашенням державного боргу, у майбутньому частка цих витрат може суттєво зрости, що потребуватиме вжиття радикальних заходів щодо забезпечення ресурсами інших видатків бюджету, їх упорядкування та збалансування бюджету в цілому.