Ногл-180.

Рис.5. Загальний вигляд світильника TCS 058-L фірми “PHILIPS”.

Рис.6. Приклад кріплення світильника ЛПО.

1- скоба; 2 – основа; 3 – торцева кришка; 4 – розсіювач; 5 – клемна клодка.

Рис.7. Будова патрону з іскрогасильною камерою.

1 – центральний контакт;

2 – іскрогасильна камера;

3 і 5 – контактні гвинти;

4 – контактна пружина;

6 – різьбова гільза;

7 – корпус патрону.

Основні характеристики світильників.

потужність джерела світла (лампи);
напруга мережі живлення;
ККД -  = F_к.св./ F_л ;
Захисний кут  = arctg h / (R+r), де

h – відстань від тіла розжарювання до площини світлового отвору,

R – радіус світлового отвору,

r – радіус тіла розжарювання.

5) Крива сили світла (залежність І_().

За виглядом кривої світла світильники поділяються:

глибоко випромінюючі типів К, Г, Д;
широко випромінюючі типів Л і Ш.

Розрахунок електричного освітлення.

Загальні вказівки.

Розподіл проекту освітлювальної установки на світлотехнічну та електричну частини є достатньо умовним, тому що ці частини пов’язані між собою і більшість питань електротехнічної та світлотехнічної частин вирішуються разом. Не можна починати світлотехнічні розрахунки без попереднього вибору напруги мережі, джерела живлення, без урахування умов прокладки електричної мережі. При вирішенні питання надійності роботи освітлювальної установки необхідно одночасно приймати до уваги як світлотехнічні вимоги (рівні освітленості, якість освітлення, розміщення світильників), так і вимоги до джерел та схем живлення. Поряд з цим необхідні знання технології виробництва підприємства або призначення, специфіки використання та архітектури для громадських приміщень. Крім цього повинні бути прийняті до уваги вимоги до безперебійності дії освітлювальної установки, зручності обслуговування світильників та економічність.

Широкий асортимент джерел світла ставить перед проектувальником питання правильного їх вибору. До числа основних характеристик, що визначають їх використання в тих чи інших умовах, слід віднести напругу, потужність, розміри та форму колби, світловіддача, строк служби, яскравість, спектральний склад і кольоровість випромінення, економічність.

Вибір рівня нормованої освітленості на робочій поверхні знаходиться в залежності від розміру об’єкту розрізнення, контрасту об’єкту з фоном, коефіцієнту відбиття фону та ін. Для полегшення задачі вибору освітленості в практиці проектування використовують галузеві норми, що складені на основі загальних норм і включають поряд з рівнями освітленості для приміщень та робочих місць вказівки по розташуванню робочих поверхонь, вибору видів освітлення та систем освітлення.

Розраховуючи освітлення слід приймати до уваги, що в процесі експлуатації освітлювальної установки освітленість на робочих місцях зменшується внаслідок зменшення світлового потоку ламп із – за їх старіння, зменшення коефіцієнту корисної дії світильників в результаті забруднення ламп та відбивачів, забруднення стін та стелі приміщення.

При виборі величин оптимальної освітленості для промислових приміщень та громадських будівель необхідно використання ПУЕ.

Задача світлотехнічного розрахунку при проектуванні освітлювальних установок складається в визначені потужності однієї лампи та потужність всієї установки.

Існує три методи розрахунку:

Метод коефіцієнту використання світлового потоку.
Метод питомої потужності ;
Точковий метод.

Метод коефіцієнту використання світового потоку приміщення дає достатні для практики дані при розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних площин, закритих приміщень, з симетрично розміщеними світильниками при умові відсутності в приміщені громіздкого обладнання затемнюючи робочі місця.

Порядок розрахунку методом коефіцієнту використання світового потоку.

1. Визначаємо індекс приміщення: