2 Практична частина

2.1 Розрахунок виробничої програми

Виробнича програма – надзвичайно важливий розділ плану роботи підприємства і його виробничих підрозділів, оскільки вона виражає зміст їх основної діяльності та засоби досягнення стратегічної мети.

Виробничу програму (обсяг товарної продукції) виробів і-го найменування визначають за формулою (2.1)

, (2.1)

де N_В.j – виробнича програма випуску, шт.;

∆N – відхилення фактичної величини виробничої програми від норми (беруть 5 + 0,2 і %, де і – номер варіанта завдання), шт.;

α – відсоток втрат оброблюваних деталей на неминучий брак, технологічні проби, випробування (беруть 1 – 3%).

Заплановане виробництво продукції по кожному виду номенклатури визначаємо на основі вихідних даних:

- виріб 1 – 30%,

- виріб 2 – 25 %,

- виріб 3 – 45 %,

N_В.1 = 537565∙0,3 = 161270

N_В.2 = 537565∙0,25 = 134391

N_В.3 = 537565∙0,45 = 241904

Відхилення фактичної величини виробничої програми від норми становитиме:

∆N = 5+0,2∙2 = 5,4%

Відсоток втрат оброблюваних деталей на неминучий брак, технологічні проби, випробування (α) приймаємо на рівні 2%.

Отже виробнича програма (обсяг товарної продукції) виробів і-го найменування встановлюватиме:

(шт.)

(шт.)

(шт.)

2.2 Розрахунок необхідної кількості обладнання

Технологічний процес обробки деталей на ділянці здійснюється за трьома операціями:

1. Шліфувальна на верстаті моделі «3У131ВМ»

2. Токарна на верстаті моделі «BL320A»

3. Свердлильна на верстаті моделі «RB61»

Необхідну кількість робочих місць для виконання заданої виробничої програми ділянкою визначають за кожним видом устаткування окремо за формулою

, (2.2)

де _Qвип.j – виробнича програма виробництва деталей j-го найменування за розрахунковий рік, шт.;

t_шт.ij – тривалість обробки j-ї деталі на і-му робочому місці, год;

К_вн.і – плановий коефіцієнт виконання норм на і-му устаткуванні (беремо 1,1);

Ф_пл.і – річний плановий фонд часу роботи одиниці i-го виду устаткування, год;

γ_н – відсоток втрат часу на переналагодження устаткування у разі переходу до обробки іншого найменування деталей (беремо 2%).

Вихідні дані для розрахунку фонду дійсного часу роботи устаткування та виробничої потужності підприємства наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку фонду дійсного часу роботи устаткування та виробничої потужності підприємства

Показники і одиниці виміру	Значення
Календарний фонд часу (Дк), дні	365
Вихідні та святкові (Двих.), дні	115
Простої планові у поточному ремонті (Дпр), дні	12
Ремонтний цикл (tр.ц.), р.	4
Простої планові у капітальному ремонті (Д/кр), дні	18
Інші регламентовані простої (Дін.р.), дні	6
Режим роботи (nзм), зміна	2
Тривалість робочої зміни (tзм), год	8

Тепер за вихідними даними можна визначити показники, а саме:

- фонд дійсного робочого часу роботи устаткування в днях (Фд) визначають як різницю між календарним фондом (Дк) і кількістю вихідних (Двих.) та планових (регламентованих) простоїв устаткування (Дпл.):

(2.3)

де Фд – фонд дійсного робочого часу роботи устаткування в днях:

Фд = 365 - (115 + 12) = 238 днів

Кількість планових (регламентованих) простоїв (Дпл) визначають за формулою

, (2.4)

де Дкр – простої планові у капітальному ремонті, дні;

Дпр – простої планові у поточному ремонті, дні;

Дін.р. – інші регламентовані простої, дні.

Річний плановий фонд часу роботи одиниці i-го виду устаткування в днях визначаємо за формулою:

(2.5)

Отже:

Фл =238 – 23=215 (днів)

Фонд дійсного часу роботи устаткування (у год):

. (2.6)

Отже обчислимо необхідну кількість робочих місць для виконання заданої виробничої програми ділянкою за кожним видом устаткування визначається формулою (2.2):

(2.2)

Тепер обчислимо необхідну кількість робочих місць за кожним видом устаткування окремо:

Кількість верстатів для шліфувальної операції, де модель устаткування «3У131ВМ», дорівнює:

Кількість верстатів для токарної операції, де модель устаткування «BL320A», дорівнює:

Кількість верстатів для свердлильної операції, де модель устаткування «RB61», дорівнює:

Обсяг товарної (валової) продукції в трудовому вимірі (трудомісткість виробничої програми) на плановий рік за кожним видом продукції розраховують за формулою(8):

, (2.7)

де Q_вип.i – виробнича програма виробництва деталей i-го найменування (i = 1, 2, 3, ... М) за розрахунковий рік, шт.;

t_і – трудомісткість одиниці виробу за і-ю групою устаткування.

Результати розрахунків наводимо у табл. 2.2:

Таблиця 2.2 – Розрахунок трудомісткості виробничої програми за групами устаткування

Найме­нування виробу	Обсяг товарної продукції		Трудомісткість за групами устаткування за діючими нормами, нормо-години
			І. Шліфувальна на верстаті моделі «3У131ВМ»		ІІ. Токарна на верстаті моделі «BL320A»		ІІІ. Свердлильна на верстаті моделі «RB61»
	%	шт.	Оди­ниці виро­бу	Виробничої програми	Оди­ниці виро­бу	Виробничої програми	Оди­ниці виро­бу	Виробничої програми
Виріб 1	30	161270	6	161270∙6/60 =16127	13	161270∙13/60 =34941,83	14	161270∙14/60 =37629,66
Виріб 2	25	134391	6	134391∙6/60 =13439.1	7	134391∙7/60 =15678.95	12	134391∙12/60 =26878.2
Виріб 3	45	241904	23	241904∙23/60 =26878,2	21	241904∙21/60 =846664.4	8	241904∙8/60 =32253.86
РАЗОМ	100	537565	-	564443	-	897285,18	-	96761,72

Обсяг товарної продукції (виробнича програма) в натуральному (та вартісному) вираженнях розраховують за формулою (2.8):

, (2.8)

де Q_ТПі – обсяг товарної продукції і-го виду, шт.;

ЗГі_кін, ЗГі_поч – залишок готової продукції на кінець та початок планованого періоду відповідно.

Величина запасу готової продукції на кінець планового року:

, (2.9)

де З_Гік – величина запасу готової продукції на кінець планового періоду за і-ю продукцією, шт.;

Н_зі – норма запасу готової продукції, дні;

Д – кількість днів у плановому періоді, дні.

Тоді величина запасу готової продукції на кінець планового періоду за номенклатурою виробів складе:

Виріб 1:

Виріб 2:

Виріб 3:

За номенклатурою виробів обсяг товарної продукції (виробнича програма) в натуральному (й вартісному) вираженнях складає за формулою (2.8):

Виріб 1 : QТП1 = 161270 +2240 –980 = 162530 (шт.);

Виріб 2 : QТП2 =134391+1120 – 214 =135297 (шт.);

Виріб 3 : QТП3 = 241904 + 3360 –325 = 244939(шт.);

Величина незавершеного виробництва на кінець планового року дорівнює:

, (2.10)

де НЗВ _{і кінець} – величина незавершеного виробництва на кінець року, шт.;

Т_ці – тривалість виробничого циклу і-го виду продукції, дні;

К_нз – коефіцієнт незавершеного виробництва.

Для кожного виробу величина незавершеного виробництва буде дорівнювати:

Обсяг валової продукції в натуральному виразі визначають за формулою 2.11:

(2.11)

де QТП і – обсяг товарної продукції і-го виду, шт.

НЗВ _{і поч} – величина незавершеного виробництва на кінець року, шт.

Q_{ВП і} = 161270+1120-278=162112 (шт.)

Q_{ВП і} = 134391+594-271=134714 (шт.)

Q_{ВП і} = 241904+1613-300=243217 (шт.)

Дані розрахунків подані у вигляді таблиці 2.3:

Таблиця 2.3 – Валова продукція в плановому році

Найменуван­ня продукції	Виробнича програма, шт.	Запаси незавершеного виробництва, шт.		Валова продукція, шт.	Ціна одиниці виробу (без ПДВ), грн	Вартість валової продукції (без ПДВ), грн
		на початок року	на кінець року
1	2	3	4	5	6	7
Виріб 1	161270	278	1120	162112
Виріб 2	134391	271	594	134714
Виріб 3	241904	300	1613	243217
РАЗОМ	1747565	849	3327	540043