Арон р. Введение в философию истории

“Мир историка есть мир нашей повседневной жизни в своей непосредственной целостности. Области, которые науки выкраивают и отделяют друг от друга, представляют собой некое единство в наивном сознании. Но наивность вовсе не ведет к упрощению. Все частные понимания принимают участие в истории, поскольку ее объект есть становление, в котором и через которое рождаются духовные миры. Наука изучает разом эти миры и становление, которое является их началом, а может быть, даже единством.”

Непростые вызовы нового столетия ф. Фукуяма

“Сегодня теория сложных, неравновесных систем начинает оказывать влияние на обществоведение, подобно тому, как она влияет и на естествознание, в рамках которого, собственно, и зародилась. Однако я в своем понимании этой теории исхожу из того, что она не предлагает детерминистскую модель поведения сложных систем; она лишь формализует наши представления о том, почему система в тот или иной момент оказывается на определенном — но при этом непредсказуемом — уровне развития. И потому эта теория не поможет нам создать модель поведения человека в обществе, позволяющую описать его с той точностью, которая достижима, например, в физических моделях. Мне кажется, что обществоведение должно следовать в фарватере развития естествознания, так как их [искусственная] разделенность, имевшая место в прошлом, шла во вред обоим — вплоть до того, что эти два типа знания развивались как бы в противоположных направлениях. И такая ситуация была, как бы это правильнее сформулировать, интеллектуально нездоровой.”

Іларіон Київський слово про закон і благодать

“Котрий Бог великий, як Бог наш! (Псалом 77:14).

Він один творить чуда, поклав Закон, що передує Істині і Благодаті, щоб до нього звикло людське єство, ухиляючися від ідольського многобожжя, вірувало в єдиного Бога, щоб людство, як брудний глек, омилося водою. Законом і обрізанням [11] прийняло молоко Благодаті і хрещення. Закон-бо був предтечею і слугою Благодаті та Істини. Істина ж і Благодать — слуги прийдешнього віку й життя нетлінного.

Як Закон приводив тих, що прийняли його, до благодатного Прощення, так і Хрещення синів своїх відчиняє двері до вічного життя. Мойсей-бо і пророки повідали про пришестя Христове. Христос же і апостоли Його повідали про воскресіння і про майбутній вік.

Коли б у писанні цьому взятися нагадувати і пророче проповідування про Христа, і апостольське учення про прийдешній вік, — це було б надмірним і на марнослів’я походило б. Бо коли б те, що в інших книгах написане і що вам відоме, те й тут викладати, — було б то виявом зарозумілості та пустослів’я. Бо пишемо не для незнаючих, а для тих, що доволі наситилися книжними солодощами, не задля іновірних ворогів Божих, а саме для синів Його, не для зайд, але для тих, що успадкують Небесне Царство.”

Галятовський І. Ключ розуміння.

“Будьте покірними, бо діти покірні, будьте щирими, бо діти щирі, не будьте гнівливими, бо діти не довго гніваються. Якщо цих цнот дотримаєтесь і зостанетеся дітьми, будете гідні Царства небесного.”

"Доки людина багата, до того часу всі її люблять, кланяються її, шанують її, милостивим паном називають і служити їй бажають, а тільки людина стане убогою, ніхто її не любить, не дивиться на неї і не знає її".