4. Іпотечні облігації, характеристика їх суті, форм випуску та особливостей обігу.

Чому іпотечні облігації привабливі для інвесторів:

 забезпечені іпотечними кредитами;

 надійний ліквідний фінансовий інструмент, високий рейтинг якого підтримується не лише надійністю кредитних інструментів-емітентів, але й високою якістю іпотечного кредитного портфеля, що дозволяє знизити ризики для інвесторів у порівнянні з іншими облігаціями, які не мають такогозабезпечення;

 іпотечні облігації дозволяють кредиторам отримати довгострокові ресурси за відносно низькою ціною.

! Основні утримувачі іпотечних облігацій: держава, страхові компанії, пенсійні та інші фонди.

 Прийнято цілу низку законодавчих актів, що регулютьобіг іпотечних ЦП, але визначення іпотечних облігацій є у Законі “Про іпотечні цінні папери”.

Іпотечні облігації  це боргові цінні папери, виконання зобов’язань емітента за якими забезпечена іпотечним покриттям.

Іпотечна облігація засвідчує забезпечене іпотечним покриттям зобов’язання емітента сплатити її власнику у встановлений строк номінальну вартість іпотечної облігації та процент.

! Процент може бути:

 фіксованим;

 плаваючим.

! У разі застосування плаваючого процента у тексті іпотечної облігації і в проспекті емісії повинні називатися критерії або формула для розрахунку такого процента.

Проценти виплачуються не рідше 1 раз на рік.

Іпотечні облігації можуть предствляти певний інтерес з точки зору диверсифікації інвестиційний портфель банків.

На початкових етапах розвитку ринку ЦП  іпотечних облігацій обсяг вкладень значною мірою залежатиме від того, чи надано гаранію уряду на основну суму боргу і на (купонний платіж) купонні платежі.

Враховуючи ситуацію, що склалася на фінансовому ринку України (ставки за ОВДП  5-11%, ставки за корпоративними облігаціями  12-020%) фахівці прогнозують розрахунков ставку за іпотечними облігаціями на рівні 10-11%.

! Іпотечні облігації, як і корпоративні, можуть розглядатися як засіб розміщення частки банківських активів. Але слід враховувати, що банки надають перевагу інвестиціям строком до 2-3-х років, що обумовлює структуру їх ПАСИВІВ; інтерес банків до інструментів зі строками 10 років, яскравим прикладом яких є іпотечні облігації, має переважно спекулятивний характер і не може бути джерелом постійного великого попиту з їх боку.

Тому більшість К.Банків слід розглядати не як довгострокових інвесторів, а як покупців на вторинному ринку, частка яких збільшується в міру наближення строків погашення облігацій.

ІПОТЕЧНІ ОБЛІГАЦІЇ

Засади випуску та обігу, вимоги до їх іпотечного покриття, державне регулювання, нагляд відносно ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ від 23.02.2006 року №3480-ІV із змінами.

Іпотечні облігації – ЦЕ облігації, виконання зобов’язань за якими забзпечене ІПОТЕЧНИМ ПОКРИТТЯМ у порядку, встановленому цим законом.

ІПОТЕЧНА ОБЛІГАЦІЯ:

1. це іменний цінний папір;

2. засвідчує внесення грошових коштів її власником;

3. підтверджує зобов’язання емітенте відшкодувати власнику облігації її номінальну вартість та грошовий дохід в порядку, який регламентує закон про іпотечні облігації та проспект емісії;

4. в разі не виконання емітеньом зобов’язань вимагає від емітента за іпотечною облігацією надати власнику даної облігації ПРАВО задовільнити свою вимогу за рахунок іпотечного ПОКРИТТЯ.

ВИПУСКАЮТЬСЯ ТАКІ ВИДИ:

= звичайні іпотечні облігації;

= структуровані іпотечні облігації.

ЕМІТЕНТ ОБЛІГАЦІЇ – ІПОТЕЧНИЙ КРЕДИТОР

ЕМІТЕНТОМ ЗВИЧАЙНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ Є ІПОТЕЧНИЙ КРЕДИТОР, що несе ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА виконання зобов’язань за такими облігаціями іпотечним покриттям та всім іншим майном, яке йому належить та на яке відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

ЕМІТЕНТОМ СТРУКТУРОВАНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ Є СПЕЦІАЛІЗОВАНА ІПОТЕЧНА УСТАНОВА, яка несе відповідальність за виконання зобов’язань за такими іпотечними облігаціями лише ІПОТЕЧНИМ ПОКРИТТЯМ.

Згідно ст.4 Закону є певні загальні умови випуску та обігу іпотечних облігацій:

= державну реєстрацію випусків і проспектів емісії іпотечних облігацій здійснює Державна комісія з ЦП та ФР;

= емісія здійснюється в порядку встановленому даним законом, іншими законами України та рішенням ДКЦПФР;

= умови випуску, вимоги до їх покриття визначаються цим законом та проспектом емісії (ст.5);

= на момент реєстрації випуску емітент зобов’язаний сформувати іпотечне покриття;

= випуск іпотечних облігацій зійснюється в бездокументарній формі; глобальний сертифікат випуску цих облігацій повинен містити:

 найменування (звичайна чи структуризована іпотечна облігація);

 посилання на те, що виконання зобов’язань емітента забезпечується іпотечним покриттям;

 інші реквізити, встановлені законом.

РЕФІНАНСУВАННЯ за допомогою ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ

Іпотечній облігації притаманні такі ознаки:

• у назві цього ЦП обов’язково міститься термін “іпотечна облігація” або “заставний лист”;

• назва має бути захищена законом;

• право на її використання належить лише іпотечним установам;

НА ЛИЦЬОВОМУ БОЦІ ЗАЗНАЧЕНО:

• повну назву банку-емітента і його юридичну адресу;

• номінальну вартість облігації в доларах США (€);

• інформацію про те, що банк-емітент є боржником держателя даної облігації, а обсяг боргу відповідає її номінальній вартості;

• річну дохідність облігації у відсотках від номінальної вартості;

• серію і номер;

• дату емісії і дату погашення облігації;

• дані про забезпечення облігації нерухомим майном, розташованим в Україні і заставленим банкові-емітенту згідно із законом;

• номер і дату дозволу на емісію з боку органу банківського нагляду;

• ? підписів голови спостережної ради, гол. Правління банку-емітента та довіреної особи, призначеної органом банківського нагляду.

НА ЗВОРОТНЬОМУ БОЦІ облігації доцільно вказати:

 права держателя облігації в разі неліквідності та банкрутства банку-емітента;

 термін, місце і порядок виплати процентів;

 термін, місце і порядок погашення облігації;

 правила купівлі-продажу та погашення облігації.

Торгівельний аналіз різних моделей рефінансування див. в таблиці с.40.

Найбільший ринок іпотечних облігацій у світі сформувався у

США та Японії

Ринок іпотечних облігацій США представляє собою сигмент фондового ринку, що має найбільш динамічну тенденцію розвитку. Тут фінансування іпотечних кредитів відбувається в основному на фондовомуринку шляхом випуску іпотечних облігацій.

2003 рік – іпотечних облігацій було випущено близько 4,6 трлн. Дол.

2004р. центральні банки іноземних країн вклали в іпотечні облігації США на 158,3 млрд. дол. (22% загального обсягу облігацій), загальна сума вкладів стала 1,23 трлн. Дол.

У Європі ринок іпотечних облігацій сконцентрований у трьох країнах:

= Німеччині

= Данії

= Швеції

на їх частку припадає 85% європейського ринку. Решта ринку: Іспанія, Франція, Австрія, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Норвегія.

В Європі, безперечно, виділяється Німеччина, яка за мастабами цього ринку посідає ІІІ місце після США та Японії.

Німецькі іпотечні облігації можуть випускатися тільки спеціалізованими інститутами – іпотечними банками, яким дозволено лише певний різновид угод, і передусім випуск іпотечних облігацій, але заборонено всі види кредитування, крім іпотечного.

Банківська система Німеччини включає в себе 34 спеціалізовані іпотечні банки. При цьому, маючи лише 1% банківської спільноти, вони дають 25% загального обороту  близько 1 млрд. євро.

! За кожним іпотечним банком стоїть інший, як правило, більший банк, і це певним чином пояснює високий кредитний тейтинг іпотечних облігацій.

Закон про іпотечні банки появився в Німеччині у 1990р.

Іпотечний банк має право здійснити емісію облігацій (пім. Prandbrief) лише тоді, коли він вже придбав кредити, які можуть служити як їх покриття.

До недавнього часу загальна мінімальна вартість Prandbrief, які випускалися становила 10 млн. марок.

Емісія може здійснюватись 2-ма способами:

а) у документарній формі, у вигляді надруукованої типогрфським способом облігації (Prandbrief);

б) у вигляді сертифіката на емісію облігацій у крупних випусках, які розміщуються потім у банку-депозитарії, - це так звані глобальні свідоцтва, а для інвесторів папери надаються в електронній формі.

При випуску в паперовій формі облігації друкуються спеціалізованими типографіями ЦП з використанням особливого способу друку на захищеному папері. За додержанням вимог до якості друку слідкують:

а) служба допуску;

б) експерти – Німецького Федерального банку.

Інвестору видається лист Prandbrief і додатково до нього купонний лист процентних ставок, який містить річні процентні купони на весь час дії облігації. Для отримання суми відсотків інвестор пред’являє один процентний купон банку, банк здійснює його погашення.

Для задоволення вимог власників іпотечних облігацій іпотечний банк має створити забезпечення цих облігацій. Власники іпотечних облігацій у разі банкрутства іпотечного банку можуть розраховувати на переважне задоволення своїх вимог із цих коштів.

Як забезпечення іпотечних облігацій можна використовувати лише ті права вимог суми кредиту, за якими не перевищує 60% встановленої вартості об’єкта застави.

! Для того щоб в будь-який момент можна було отримати інформацію про кредити, що складають заставу, відомості про них заносяться банком у спеціальний (іпотечний) реєстр. Внесення в реєстр є передумовою і доказом того, що на забезпечення поширюються особливі правила власника іпотечних облігацій. Для ідентифікації об’єкта іпотеки і кредиту в реєстр заносяться необхідні відомості.

Державний орган нагляду  Федеральне вдомство з нагляду за діяльністю кредитних інститутів  призначає довірену особу, яка разом із банком слідкує за тим, як зберігаються внесені в реєстр іпотеки цінності.

Законодавча база надає власнику іпотечної облігації широкі можливості захисту прав. Невипадково, що це дозволило іпотечним облігаціям стати надійними цінними паперами у Німеччині.

У Данії та Люксембургу, як і в Німеччині, іпотечні облігації випускаються виключно іпотечними банками, які відповідно до законодавства цих країн є спеціалізованими кредитними інститутами, що здійснюють іпотечні і пов’язані з ними операції.

У Данії капітал іпотечних банків створено за рахунок коштів комерційних і ощадних банків, а також Національного банку. У цих країнах:

• іпотечні кредити повністю забезпечені ресурсами за рахунок іпотечних облігацій, що продаються на Копенгагенській фондовій біржі;

• закон не дозволяє датським іпотечним банкам залучати депозити;

• облігації випускаються серіями (або лотами), характеристика яких залежить вд умов іпотечних кредитів, що їх забезпечують (строку процентної ставки, умов погашення).

У Франції іпотечні облігації (obligacions foncieres) переважно випускаються двома фінансовими компаніями:

= Oredin Foncier de France

= Caisse de Refinansment de Habitat

облігації, забезпечені іпотечними кредитами, випускаються у вигляді:

 облігацій зі строками 10-15 років і фіксованою процентною ставкою:

 облігацій з опціоном, що передбачають можливість їх випуску емітентом і зміни процентних ставок;

 облігацій з індексованою процентною ставкою.

В Іспанії

Емітентом іпотечних облігацій можуть бути будь-які кредитні інститути, тобто комерційні банки, ощадні банки, спеціалізовані фінансові інститути.

У Франції та Іспанії іпотечні облігації використовуються також для фінансового забезпечення кредитів державного і муніципального секторів. Кредити спрямовуються на фінансування інфраструктурних проектів (Німеччини, Австрії). У цих країнах кредити, що надаються публічному сектору, в основному фінансуються таким типом іпотечних облігацій. У Німеччині такі іпотечні облігації становлять 75% загального обсягу іпотечних облігацій, в Австрії – 60%.