Гопники

«Гопники» або «пацани» (самоназва) – двірська субкультура житлових масивів.

Основний об'єднуючий чинник – орієнтація на систему цінностей дорослої кримінальної субкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки і взаємозалежності. Їх вважають «Кузнею кадрів» для карного світу.

Мабуть, всі знають, як виглядає стандартний гопник – бритий, у спортивному костюмі, з деяким садизмом в очах, більше накачаний, ніж інші… Гопники більш агресивні на своїй території, більш дисципліновані усередині своєї компанії (чи банди). Тусуються у своїх мікрорайонах, ходять у місцеві бари та дискотеки. Іноді нападають на «неформалів» і просто на немісцевих молодих людей. Беруть участь у дрібному бізнесі, як легальному, так і нелегальному.

Що стосується відношення до наркотиків та алкоголю, то наркотики відіграють важливу роль у спілкуванні цієї групи. Представникам цієї субкультури, як правило, властиві інтелектуальна нерозвиненість і агресивність, що заважає спілкуванню, навіть у своєму колі. Тому вживання наркотиків виступає як допомога у спілкуванні та фізичному розслабленні, знятті напруги. Іноді розпивання алкоголю – це лише демонстрація своєї «нормальності», приналежності до «народних традицій». Найчастіше гопники вживають міцні алкогольні напої, тютюн, коноплю, порошковий героїн. У деяких групах діє традиція повного заперечення ін'єкційних і взагалі нелегальних наркотиків. Існує також примусовий контроль за вживанням наркотиків з метою підвищення боєздатності групи.

Мова гопників – продукт змішаного мукання, іржання, гавкання, мату і т.д. Не менш яскравою та унікальною є їхня релігія: «Нет бога, кроме Авторитета и пророка его Иоана Кучина...» [19]

Більшість неформалів не виділяють гопників як неформальну течію, мотивуючи це тим, що у останніх відсутня власна філософія, і своїми діями вони скоріше нагадують якусь місцеву банду.

Скінхеди (скіни, бритоголові)

Skin-Head (з англ. бритоголовий) – це молодіжна течія, що з’явилась в 60-х роках в Англії серед робочої молоді.

Назва пішла від звички брити голову наголо, щоб під час бійки не можна було схопити за волосся. Але тоді в їхній ідеології ще не було ніякої політики. Скіни були звичайною молоддю, яка билась на вулицях, пила пиво і розважалась. Націоналістичний характер у них з’явився, коли у Великобританію почали завозити дешеву робочу силу з Ближнього Сходу, адже її було зручніше використовувати і набагато дешевше, ніж корінних жителів Британських островів, яких швидко витісняли з їхніх робочих місць. Тоді і почали створюватись скін-угрупування, що влаштовували знаки протесту проти завозу на їх Батьківщину пакистанців та ін.

Протести проявлялись у побитті приїжджих та у демонстраціях з расистськими лозунгами. Але уже в кінці 60-х скінхедські рухи почали занепадати. Знову з’явились в кінці 70-х років на початку 90-х, коли почала затихати хвиля панків і більшість панківських команд стали комерційними, а панк-рок музика почала дробитись на багато стилів. Скіни вихопили з неї один напрям і зробили його набагато жорсткішим.

У 1980 році відомий британський журналіст Гарі Бушель назвав даний музичний стиль «ОЙ», позичивши його з пісні групи «Cockney Rejects» «Oi! Oi!Oi!». Ця назва і закріпилась за даним стилем.

Скіни, як і панки, були проти прояву політики у всіх її проявах – головним чином проти війни, проти безробіття, проти поліцейських, проти всього, що їх оточувало [19, с.13].

Риса, якою скіни відрізняються від інших неформалів – брита «під 0» голова, джинси на підтяжках, заправлені в тяжкі армійські боти на великій шнурівці, і біла майка. Стиль був придуманий і вдосконалений для того, щоб якомога довше встояти у вуличній бійці. Іноді сучасні скіни використовують знаки відмінності, наприклад, шнурівки: білі шнурівки означають, що скін пройшов посвяту (посвята – це коли одного негра чи ще кого-небудь б’ють три чи чотири скіни) та ін.

Фашистська організація «Національний фронт», яка мріяла потрапити до парламенту, звернула увагу на підліткові об’єднання, які називали себе «скінами», і для того, щоб загребти їх під свій контроль, вона дала кошти кільком популярним серед скінів «ОЙ» групам, і ті почали співати про арійську расу, білу силу, вікінгів, нацизм та расизм. Цього було замало. Тоді «Національний фронт» купив пресу, яка миттєво почала писати про патріотичну молодь, яка бореться за свою батьківщину та свободу. Скінів просто купили, перетворивши їх з неформального руху, протестуючого проти політики, в політичну організацію. Хоча «Національний фронт» і програв вибори до парламенту, та політизацію скін-культури вже неможливо було зупинити. У середині 90-х вона повністю охопила США,

Європу та Росію.

Сьогоднішні скіни – повна протилежність тих, які з’явились першими:

• Перші скіни заперечували будь-які переваги. Сьогодні скіни за перевагу «білої раси» над усіма іншими.

• Рядовий сьогоднішній скін мало що розуміє в нацизмі, але його голова забита лозунгами, за які він нібито бореться, а все інше – не важливе та нецікаве. Тому скінами керують більш освічені діячі.

• Більшість сьогоднішніх скінів є футбольними фанами, для яких є не таким важливим сам футбольний матч, як розбірка після нього з фанами команди противника.

• Коли скін один, він нічого з себе не представляє, тому вони ходять великими групами однодумців і б’ють тих, хто менші від них і не можуть дати відсіч.

За іншими даними цей рух виник у Німеччині в 1964 році разом з утворенням націонал-демократичної партії. Згодом рух найшов своїх прибічників у Південно-Африканській республіці (1967р.), де молодіжне угрупування вибрало собі символ у вигляді трьох гаків, з’єднаних кінцями. У 1970 – 80 роках угрупування скінів з’явилися у Великобританії. Вони виявляли зневагу до негрів, арабів, турків (своєрідний расизм) [21].

Основний об'єднуючий чинник: пристрасть до насильства; декларування своєї прихильності ідеям фашизму і расизму. Дуже велике значення приділяють

агресивним актам (нападам, погрозам) стосовно тих, хто по-іншому виглядає та по-іншому себе поводить. Ці об’єднання нечисленні, але становлять потенційну небезпеку для атмосфери в молодіжному середовищі.

Відношення до наркотиків: ціль сп'яніння – досягнення агресивного стану, подолання моральних психологічних бар'єрів. Однак час від часу в цьому середовищі виникає тенденція до повної тверезості і спортивного способу життя (з метою збільшення фізичної сили і боєздатності).

Дана організація є регламентованою та агресивною. Її прихильники часто конфліктують з іншими неформалами. Їхні групи не є численними. Середній вік прихильників скінхедів – 14 – 17 років.