Поведінкові реакції

Молодіжні субкультури – феномен міської культури західного типу. У ньому знайшли відображення різноманітні процеси, що протікають у релігійній, ідеологічній, політичній сферах, сфері економіки та моди.

Субкультури здійснюють значний вплив на основну масу молоді, але самі практично закриті для зовнішніх впливів. Щоб впливати на них, необхідно бути або частиною субкультури, або встановлювати контакт з окремими її представниками і діяти через них.

У містах України субкультури виникли на основі традицій радянських нонконформістських субкультур 70-80-х років, внаслідок приходу в країну моди на аналогічні субкультури Західної Європи і Північної Америки, економічної кризи в країні, зміни системи соціальних відносин та цінностей.

Формування здорового, повноцінного життя молодих людей – складний і багатогранний процес, який потребує спільних зусиль якнайбільшої кількості людей, різних організацій, і, передусім, самих підлітків.

Велику роль у цьому процесі відіграє вміння дорослих, насамперед педагогів, зорієнтуватися у складностях та особливостях впливу на молодь у сучасний період.

Особливості підліткового віку:

• неспроможність довго утримувати і сконцентровувати увагу;

• погіршення розуміння матеріалу, що викладається, і засвоєння інформації;

• сповільнення рефлекторних реакцій: підліток не відразу відповідає на запитання, не одразу приступає до виконання завдання;

• погане володіння своїми емоціями, неспроможність контролювати як позитивні, так і негативні емоції;

• мова може бути уповільненою, короткою, стереотипною; притаманне погане розуміння словесної інформації.

Необхідно, насамперед, знати, які зміни у поведінці характерні для підлітка. Серед них слід відмітити наступні:

1. Чутливість до думки навколишніх з приводу зовнішності, знань, здібностей. Підлітки стають вразливі. Для них краще нічого не говорити, ніж помилитися. Вони хочуть виглядати краще, ніж усі, і справляти гарне враження.

2. Реакції емансипації. Прагнення вивільнитися з-під контролю, опіки дорослих, зовнішнє бунтарство, демонстративність. Сила такої реакції визначається тими умовами, в яких виховується підліток і виявляється в таких рисах, як впертість, підкреслення правильності своєї думки, грубість і навіть агресивність по відношенню до старших, повне ігнорування їх вимог. Вихід з-під контролю старших може сприяти вибору підлітком негативного середовища.

3. Потреба у довірчому спілкуванні. Підлітки хочуть, щоб їхню думку поважали. Хочуть бути почутими. Важко переживають, коли їх перебивають, не дослухавши.

4. Потреба у спілкуванні та дружбі, страх бути відкинутим. Часто уникають спілкування через те, що бояться «не сподобатись». Тому багато хто не може сформувати глибокі міжособистісні стосунки.

5. Прагнення бути прийнятим у своїй соціальній ролі та статусі – потреба бути ідентифікованим з однолітками, що володіють значимими якостями.

6. Реакція «хоббі». Всі підлітки чимось захоплюються. Різносторонність цих захоплень безмежна. Поведінкова реакція «хоббі» пояснює належність підлітків до багатьох неформальних угрупувань.

7. Реакція групування з однолітками. Ця реакція є однією із найвизначніших у поведінці підлітка. Заняття, які впливають на соціальний статус серед однолітків, спілкування з ними – одні із цілей психічного розвитку дитини. Суспільство активно впливає на процес групування, об’єднуючи підлітків у формальні групи (класи, клуби, гуртки). Але практика показує, що формальна група, яка знаходиться під контролем і спостереженням дорослих, інтересу для підлітків не становить.