8.2 Політика як соціальний інститут, його ф-ції

З усіх соціологічних підсистем, які є предметом вивчення соціології політики, ми виберемо окремі, але найважливіші для аналізу політичного життя суспільства. Це – соціологія держа­ви, соціологія політичних партій і політичних рухів, соціологія міжнародних відносин. Будь-яка держава на всіх стадіях свого розвитку виконує певні функції. Найважливішою з них, яку прийнято називати «внут­рішньою функцією держави», є захист інтересів панівного класу. Поряд із нею існує також зовнішня функція – організаційно-господарська і культурно-ідеологічна.

Ці функції не є статичними, вони еволюціонують, відіграючи в різні періоди не однаково важливу роль.

Особливе місце серед функцій держави посідає функція форму­вання націй, а там, де вони вже існують, – підтримання оптималь­них міжнаціональних відносин.

Тип держави визначається, перш за все, характером пануючого способу виробництва, надбудовою якого є держава. Форми держави характеризуються сукупністю способів і методів здійснення влади тим суспільним класом (чи класами), якому належить державнії влада. Форма держави залежить від форми правління, яка визна чається законодавчим шляхом (наприклад, монархія чи республіка.

9.3 Історичні типи релігійних вірувань, завдання соціології у дослідженні їхнього їхнього співіснування

Першими формами релігії, котрі існували ще в первісному суспільстві, були фети­шизм, тотемізм і магія.

Фетишизм – релігійне поклоніння ма­теріальним предметам – фетишам, яким надавали містичних та надприродних якос­тей. Фетишизм випливає з первісних вірувань у можливість примусити божество задовольнити бажання людини.

Тотемізм – дуже давня форма релігії, яка виникла в ранній пе­ріод родового устрою. Це комплекс вірувань, міфів, обрядів родо­племінного суспільства, зв'язаних із уявленням про надприродний зв'язок і кровну спорідненість між певними групами людей і так званими тотемами – рослинами, тваринами, предметами чи явищами.

Магія – це чаклунські обряди й заклинання, за допомогою яких люди намагалися вплинути на інших людей, тварин, а також на явища навколишнього світу з тим, щоб змінити їх у бажаному напрямку.

У 1054 році християнство поділилося на два напрямки – право­слав'я і католицизм.

Православ'я визнає всемогутнього триєдиного Бога. Перший, Бог-Отець, який створив світ. Другий – Бог-Син, що народився від Діви Марії. Третій Бог – Дух Святий, що його дарує Бог-Отець. Ка­толики вважають, що Дух Святий можуть дарувати і Бог-Отець і Бог-Син.

Православ'я і католицизм різняться як догматичними, так і куль­товими особливостями. У католицькій церкві, наприклад, під час бо­гослужіння віруючі можуть сидіти, а православні моляться стоячи.

Богослужіння в католицьких церквах супроводжується органною музикою, у православній – тільки співом

Іслам (араб., покірність, відданність на волю Божу) – одна з найбільш поширених релігій. Іслам виник у Хіджазі (Західна Ара­вія), творцем його вважають релігійного проповідника (пророка) Мухаммеда, проповідь якого була реакцією на гостру кризу арабського суспільства, спричинену розпадом родоплемінних відносин і початком формування ранньо-класового суспільства.

Коран – це священна книга мусульман. Вона є зібранням цілої низки релігійних і правових положень, що регулюють суспільне, сімейне і приватне життя мусульман.

Буддизм виник у стародавній Індії. Його фундатором вважають індійського принца Сіддхартху Гаутаму, який потім отримав ім'я Будди, що означає «той, хто пробудився». Особливістю буддизму є його практична «земна» спрямованість.

Іудаїзм – релігія, яка виникла в І тисячолітті до н. е. в Палестині і поширена в євреїв. Більшість віруючих зосереджено в Ізраїлі і США.