Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_sociologia.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
620.03 Кб
Скачать

2.44 Теорія “збагачення праці” ф.Херцберга, найважливіший її соціологічний постулат

Теорія Ф.Герцберга «збагачення праці» полягала в створенні «само­врядних робочих груп», «укрупненні операцій», збільшенні елемен­тів ініціативи, відповідальності, самостійності вибору, а отже, у на­данні праці більшої привабливості. За таких умов праця ніби кидає виклик людині, мобілізує її творчі сили на вирішення виробничих завдань, стимулює трудовий азарт, породжує гордість за свою робо­ту, ефект причетності до справ колективу.

Під впливом теорії Ф. Херцберга на підприємствах розпочалася повсюдна раціоналізація праці. Створювалися групи з модифікації конвеєрної організації праці, збагачення змісту операцій, виконуваних кожн им робітником; збільшення можливостей для виявлення їхньої ініціативи, самостійності, підвищення відповідальності.

Однак економічні труднощі 70-х років, що стримували зростан­ня продуктивності праці, не сприяли подальшому поширенню та розвитку поглядів Ф. Херцберга. Стався перерозподіл значущості об'єктивних і суб'єктивних чинників, зріс інтерес до проблем орга­нізації виробництва.

Підхід Ф. Херцберга став суперечити самій суті економіки капі­талістичного виробництва. Експеримент щодо заміни конвеєра «груповим складанням» з технічного боку виявився невдалим, і організатори виробництва розцінили теорію «збагачення праці» як шарлатанство, порушення принципів управління.

2.46 Теорія “якості життя”

Термін «якісь життя» почав широко застосовуватися після ви­дання праць Дж. Гелбрейта. Під якістю життя зазвичай розу­міють умови людського існування: забезпечення матеріальними благами (харчі, одяг, житло, засоби пересування), можливість здобуття освіти, отримання медичної допомоги, розвитку особис­тості; стан природного середовища, рівень безпеки, соціальної захищеності, свободи. Якість життя визначається за всіма сфера­ми існування людини: сім'я, навчання, робота, громадська діяль­ність, дозвілля тощо.

Соціальними індикаторами якості життя є як його об'єк­тивні характеристики (обсяг споживання матеріальних благ, тривалість життя, стан системи освіти, охорони здоров'я, соці­ального захисту тощо), так і суб'єктивне сприйняття людиною умов існування. Різні люди по-різному сприймають одні й ті самі умови існування. Причини цих відмінностей зумовлюються не­однаковим розумінням сенсу і цілей життя.

2.47 І.Франко про предмет і завдання соціології.

Багато цінних для соціології ідей висловив Іван Франко (1856-1916). На його думку, соціологія має вивчати еволюцію суспільства, розвиток суспільної праці, людину як суспільну істоту. Соціологія є одною з форм просвітництва народу, вона має допомагати зрозуміти людині своє місце в суспільстві, інтереси, мету існування, і в цьому її практичне значення. Основним рушієм еволюції І.Франко визнавав боротьбу за іс­нування, яка за умов суспільства постає у формі спільної праці, що спонукає людей до вдосконалення економічних відносин (перехід від мисливства до землеробства, приручення диких тварин тощо).