84. Охарактеризуйте культуру Київської Русі.

Суспільним ладом східних слов'ян був общинно-родовий лад, який уже в VІ-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об'єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині IX —- на початку X століття з'являється велика давньоруська держава — Київська Русь. її територія простягалась від Карпат до Волги та від Прибалтики до чорноморських степів.

Культурного розвитку Київська Русь досягла за князювання Володимира Святославича (р.н. невідомий — 1015 р.), який задля укріплення феодальних відносин у державі приймає хрещення і вводить єдину релігію для всіх племен — християнство грецького обряду, та його сина Ярослава Мудрого (978-1054 рр.).

Розвиток феодальних відносин зумовив зростання міст, торгівлі, ремесел. Оскільки Київ знаходився на перехресті торгових шляхів із сходу, заходу, півночі та півдня, тобто шляху «з варяг у греки», то це сприяло надзвичайно швидкому розвиткові культури, ремесел та торгових відносин з Візантією, Сходом та Західною Європою.

Запровадження християнства на Русі пожвавило розвиток писемності, сприяло заснуванню князем Володимиром перших шкіл для дітей знаті, за часів Ярослава Мудрого — першої бібліотеки при Софійському соборі. Існувала також книгозбірня при Києво-Печерському монастирі, приватні книгозбірні, бібліотеки в інших містах. Відомо, що значна частина знаті на Русі вміла писати і читати, вільно володіла кількома європейськими мовами. Королі великих європейських держав укладали політичні союзи з Київською Руссю через одруження. Відомо, що доньки Ярослава Мудрого були одружені за королями Франції, Швеції, Угорщини, Норвегії.

Першими книгами, що писалися від руки на пергаменті, були Євангеліє та Псалтир. Найдавніша книга, яка дійшла до наших часів, — це «Остромирове Євангеліє» (1056-1057). Це Євангеліє було написане уставом: кожна буква промальовувалася пензлем окремо від іншої спеціальною фарбою; початкові букви на сторінках були намальовані особливо великими і яскравими, а сторінки оздоблювалися орнаментом. З XIV століття перейшли на півустав, а з XV — на скоропис, письмо, що нагадує сучасне. Книги прикрашалися мініатюрами. Найдавніші мініатюри прикрашали «Остромирове Євангеліє» та «Ізборнік» князя Святослава (1073). Переписування церковних книг — це було одне з найповажніших занять у Київській Русі. Іноді кропітке.переписування однієї книги займало кілька років.

З XI по XIV століття до наших часів дійшли лише 33 книги з сотень тисяч тих, що існували у бібліотеках Русі.

Також у Київській Русі була розвинена музична культура: уже в той час існували професійні співаки й музиканти. Музика обов'язково супроводжувала кожне свято при дворі князя чи іншої знаті. При дружинах князя існували спеціальні окремі оркестри, до яких входило від 40 до 60 сурм, бубнів та литавр. Ці оркестри були призначені підносити бойовий дух дружини під час походів.

Швидкого розвитку у Київській Русі зазнали ремесла: архітектура (спочатку дерев'яна, а потім — кам'яна), живопис і декоративне мистецтво, за межами давньоруської держави великим попитом користувалися ювелірні, гончарні вироби, зброя. Усього налічувалося понад 60 видів ремесел.

На сьогодні збереглися такі величні пам'ятки архітектури Київської Русі, як Софійський собор, Золоті ворота, Десятинна церква (1928 року зруйнована радянською владою, залишився лише фундамент та деякі фрески), Михайлівський собор у Києві (зруйнований 1935 року радянською владою, відбудований 1997 року), собор Спаса у Чернігові.

У давній українській літературі розрізняють усну народну творчість та книжне письменство. Фольклорні твори передавалися в усній формі з покоління у покоління в родині, від лірників до їх учнів. Це були історичні, патріотичні, обрядові пісні, думи, плачі-голосіння, легенди, казки, прислів'я, приказки.