80.Дайте оцінку наслідкам сталінського стрибка «в індустріалізацію» в Україні.

Війни і революції привчили населення колишньої Російської імперії до злиднях, і як у кінці 20-х років радянське керівництво звернулося до народу із закликом вимагати напружити всі сили, щоб перетворити країну на передову державу й назавжди відмовитися від нуждою, захолустным животінням, неграмотністю, ручним працею, – мільйони людей ентузіазмом розпочали творчий труд.Змінилася економічна географія СРСР – до Поволжя, Казахстані, Сибіру з'явилися нові промислові райони. Широкий розмах одержало дослідження природних ресурсів північних і східних районів, освоєння Заполяр'я, Північного морського шляху, прокладання нових трас. Країна стрімко перетворюватися на індустріальну державу, хоча й досягла рівня економічного розвитку Німеччині чи у Великобританії, а про США.І все-таки по абсолютним обсягам промислового виробництва СРСР кінці 1930-х посів друге у світі після США (в 1913г. – що п'яте місце). Скоротилося відставання від розвинутих країн із виробництва промислової своєї продукції одну особу: тоді як 20-ті роки розрив був у пять–десять раз, то кінці 1930-х – в полтора–четыре разу. Причому зростання важкої промисловості здійснювався небаченими досі історія темпами. Так, за 6 років – з 1929 по 1935 р. – СРСР зумів підняти виплавку чавуну з 4,3 до 12,5 млн. тонн. Америці знадобилося при цьому 18 років, а Німеччини – 19 років. Найважливішою ж результатом було подолання якісного, стадіального відставання радянської промисловості. У 1930-ті роки СРСР стало однією з трьох- чотирьох країн, здатних виробляти будь-який вид промислової продукції, доступною тепер человечеству.У той самий час зростання продуктивність праці не встигав ріст громадських та державних витрат. Це змушувало держава вилучати у трудящих весь вироблений прибавочний продукт, а й значну частину який буде необхідний відтворення робочої сили в, впливаючи тим самим на зацікавленість людини у праці і сприяючи зниження його ефективності. При екстенсивному, витратному механізмі такий до часу й може, тим щонайменше, забезпечувати і рух уперед, але рано чи пізно прийде що суперечило з обсягом тих, хто ресурсов.У результаті і сталося. За аналізований період за таким синтетичному показнику, як національний дохід, СРСР залишався приблизно у тому низці країн, як і дореволюційна Росія. За 1929 – 1941 рр. він зріс у 1,5 разу, тоді як фондовіддача, наприклад, знизилася за той період на 30%. Це означає, що з погляду те, що конкретно отримали члени суспільства, про величезні успіхи соціалізму у СРСР той період мова може йти не может.Що ж до сталінського стрибка в індустріалізацію, він відбувся. Не міф. Це був стрімкий процес насильницького перетворення економіки, встановлення самодержавства і народження нової моделі розвитку суспільства під прапором соціалізму. Це був створення основ для виходу сталінізму далеко за межі однієї країни. Вперше на термін пріоритет ідеології з економіки став реальностью.

81. Дайте оцінку запровадження християнства.

Запровадження християнства на Русі Володимиром Великим було підготовлене попереднім історичним розвитком східнослов'янських земель. Візантійські джерела повідомляють, що власне Київська земля була хрещена князем Аскольдом у 860 р. Християнкою була бабка Володимира — Ольга. Серед дружинників його діда Ігоря також були християни. Реформа язичницьких культів — проголошення Перуна верховним богом Київській Русі — не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв'язків з іншими, в абсолютній більшості християнськими країнами. Тому в середині 80-х pp. X ст. київський князь помалу схиляється до думки щодо прийняття іншої, якісно нової релігії — християнства. Проте він виявляв інтерес і до інших релігій — ісламу, іудаїзму.

Незадовго до прийняття нової віри відбувся ряд важливих політичних подій. У 987 р. у Візантії розпочалося повстання проти Василія II. Імператор попросив допомоги в київського князя Володимира. Той згодився, але за умови: імператор віддасть за нього свою сестру Анну. Василій II не мав вибору, тож погодився на вимогу. Володимир, у свою чергу, зобов'язався прийняти християнство. Коли минула небезпека, імператор не поспішав виконувати обіцянку. Тоді Володимир оголосив війну Візантії, рушив на Херсонес і захопив його. Імператор змушений був відправити до Херсонесу сестру. Як свідчить літопис, Володимир прийняв хрещення в соборі св. Василія і обвінчався із царівною. Християнство прийняло також його найближче оточення.

Весною 988 р. відбулося масове хрещення киян, що поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі плинув повільно, а нерідко й хворобливо, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру. Християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення Київської Русі. Запровадження християнства мало прогресивний характер. Завдяки цьому Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'язки нової християнської держави, зріс її авторитет у Європі як могутньої держави. Надзвичайно піднісся й авторитет самого князя.

Таким чином, у період князювання Володимира Великого Київська Русь досягла значного політичного, економічного і культурного розвитку і стала однією з найбільших держав Європи.