67. Проаналізуйте реформи, які були проведені в Україні за гетьманування Кирила Розумовського.

Реформи Кирила Розумовського:

заходи з відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів України;

заходи зі зміцнення позицій української шляхти;

реформа судочинства;

реформа у війську

заходи з реформування культури та освіти.

Підсумки.

Кирило Розумовський - останній гетьман України

Останній український гетьман Кирило Розумовський походив з родини простого козака Григорія Розума. Народився 1728 року в селі Лемешах поблизу Козельця (нині Чернігівська область). Завдяки своєму брату Олексію - чоловіку імператриці Єлизавети - Кирило потрапив до Петербурга, а потім 1743 року вирушив для навчання за кордон у Німеччину та Францію. Після повернення в Росію через деякий час Кирило, здібний і освічений вісімнадцятирічний юнак, був призначений президентом Імператорської академії наук.

Коли нарешті Єлизавета видала указ про дозвіл козацькій старшині "обрати" гетьмана 1747 року, то призначила на цю посаду Кирила Розумовського, якого, крім односельців, ніхто не знав. Через майже 3 роки в Глухові відбулася церемонія обрання гетьмана з дотриманням усіх старовинних традицій. Незважаючи на очевидну театральність виборів гетьмана, відновлення гетьманства було сприйняте українцями з піднесеністю, бо Правління гетьманського уряду вже викликало у всіх ненависть. Воно давало змогу законними, мирними засобами зберегти українську державність у формі автономії.

Царським указом від 5 червня 1750 року Єлизавета затвердила нового гетьмана 13 березня 1751 року. Кирило Розумовський у придворній церкві присягнув на вірність імператриці, отримав з її рук гетьманську булаву та інші клейноди. І лише влітку 1751 року новий гетьман прибув в Україну: "29 червня того року в'їхав він у місто Глухів, де зустріли його із відповідними почестями духовного і світського значення чини, котрі завчасно зібралися тут, і всі малоросійські полки, котрим в перший день липня публічно прочитана височайша грамота із салютом і трикратним залпом від війська, що було на параді, від головної артилерії з гармат. Між тим були піднесеш та вручені гетьману клейноди військові й національні з належними обрядами і церемоніями, а закінчились урочистості парадною процесією до соборної церкви і співанням у ній літургії і молебню".

Кирило Розумовський вдався до спроб установити і спадкоємне гетьманство, виражаючи таким чином інтереси представників молодої старшинської інтелігенції, яка хотіла запровадити в Україні на зразок освіченого абсолютизму гетьманську монархію з наданням їй певних конституційних форм парламентського типу ("генеральне зібрання"). На старшинській раді козаків 1763 року було схвалено 23 пункти чолобитної на ім'я імператриці Катерини II з проханням закріпити гетьманство за родом Розумовських.

Реформи Кирила Розумовського.

Заходи з відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів України.

К.Розумовський, ставши гетьманом, домагався від уряду повернення Україні її прав.

У жовтні 1751 року внаслідок його постійних і настійних прохань Україна була виведена з відомства Сенату й передана Колегії іноземних справ, як було раніше, передано під управління гетьмана і Запорізьку Січ, яка від 1686 року підпорядковувалась царському уряду, та Київ, який був до того у відомстві російській воєвод. З України було виведено царські війська, скасовано владу царських урядників. Кирило Розумовський почав сам призначати полковників і роздавати їм землі. Своєю столицею він обрав місто Батурин, а його резиденція знаходилась у Глухові.

Заходи зі зміцнення позицій української шляхти.

Посилення позиції української козацької старшини, якій надавалося право керувати гетьманщиною за відсутності гетьмана, який надовго виїжджав у Санкт-Петербург. Великого значення набула старшинська рада, яку регулярно почали скликати в Глухові і яка за сприятливої політичної ситуації могла розвинутися в парламент. На одній з таких рад було поширено промову "Про поліпшення стану Малоросії", яка виражала шляхетські настрої того часу (термін "шляхетство" став офіційною назвою козацької старшини) - консервативні: зберігаючи козацький устрій Гетьманщини, наблизити його до шляхетського ладу Речі Посполитої, а на перешкоді були посполиті які переселялися з місця на місце. Тому гетьман Кирило Розумовський видає декілька універсалів про обмеження прав переходу селян, але в той же час було відкрито ширший доступ до старшини представникам духовенства, міському патриціату тощо.

Самостійні дії гетьмана суперечили планам імперського уряду, тому Кирилу Розумовському не вдалося дістати право дипломатичних зносин. Особливому контролю підлягали фінансові справи, хоча гетьман і домігся зменшення податків і дбав про розвиток торгівлі і промисловості: "Я, граф Кирило Григорович Розумовський... гетьман... принял иноземца машинных дел мастера... Строить ему, где повелено будет, всякие машины и мельницы водяные…"

Реформа судочинства.

Найрішучіші заходи, спрямовані на оновлення життя Гетьманщини, випали на 60-ті роки ХVIII століття, коли гетьман відвідав всі полки. Першочергового вирішення вимагало судочинство. Його реформування розпочав ще П.Полуботок і продовжив Д.Апостол, за гетьманування якого "Права, за якими судиться малоросійський народ" (складені комісією Борозки у 1743 році) не булл затверджені Сенатом. Тільки за Кирила Розумовського зведення законів повернуто на доопрацювання. В 1760 році видано гетьманський універсал про реформу судочинства (див. схему).

Генеральний суд (12 осіб) 2 генеральних судді +10 виборних осіб із старшини кожного полку судовий повіт земський суд (цивільні справи) гродський суд (кримінальні справи) підкоморський суд (земельні справи)

Універсалами 1763 року гетьман дозволяв полковим канцеляріям та прохачам-чолобитникам звертатися безпосередньо до Генерального суду, що зменшило кількість судових інструкцій. На виконання універсалів Розумовського у містах із значкових товаришів або сотенної старшини почали обирати возних. Спроби гетьмана відродити колишню систему судочинства Речі Посполитої свідчили про його прагнення перетворити Гетьманщину на цивільну шляхетську державу.

Реформа у війську.

За проектом Лубенського полковника Івана Кулябки проведено реформу козацького війська. Полки перетворювалися на регулярні. Запроваджувалася муштра за іноземним зразком, вводилася уніформа - синій мундир з червоним коміром, білі штани-різнокольорові шапки для кожного полку. Обов'язковим набором зброї були рушниця, шабля й спис. Удосконалювалась артилерія.

Заходи з реформування освіти і культури.

Великі задуми були у гетьмана стосовно освіти. В усіх полках почали діяти школи для обов'язкового навчання козацьких дітей від 12 до 15 років, де, крім загальних знань, вводилася військова підготовка. Гетьман планував оновити на європейський зразок Києво-Могилянську академію та відкрити у Батурині університет, план заснування та діяльності якого був детально розробленій на 1760 рік: мало діяти дев'ять кафедр, три факультети, друкарня.

Кирило Розумовський, вихований в царському оточенні, прагнув влаштувати життя в Україні подібне до столичного, тому й намагався перетворити місто Глухів на значний культурний центр. Тут був побудований палац з англійським парком, французький пансіон для дітей старшини. У місті відбувались концерти італійської опери.

Підсумки

Але гетьман не встиг втілити в житія всі свої задуми.

Не зважаючи на те, що Кирило Розумовський безпосередньо допомагав Катерині II зійти на престол, імператриця, довідавшись про зміст чолобитної козацької старшини: відновити втрачені Україною вільності і зробити гетьманство спадковим за родом Розумовських, обурилась і навіть хотіла заарештувати гетьмана. Кирила Розумовського викликали до Петербурга і вимагали зректися гетьманства добровільно. Використовуючи свої зв'язки гетьман, намагався якось залагодити справу, але відверто протестувати не наважився. У жовтні і 764 року Кирило Розумовський змушений був скласти гетьманські повноваження, а імператорським наказом від 10 листопада й сенатським указом від 17 листопада 1764 року його звільнено від гетьманства.