- •1. Охарактеризуйте походження назви «Русь».
- •2. Визначте причини виникнення козацтва.
- •3. Проаналізуйте причини розпаду срср.
- •4. Дайте оцінку запровадження християнства у Київській Русі.
- •5. Проаналізуйте діяльність українців і та II Державних думах.
- •6. Обґрунтуйте прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.).
- •7. Оцініть роль церковних братств у розвитку культурно-освітньої діяльності.
- •8. Дайте характеристику політичним партіям, які діяли в України в 1917р.
- •9. Визначне причини операції «Вісла» і в чому її суть.
- •10. Проаналізуйте релігійні вірування слов'ян.
- •12.Що означає «жданівщина» для духовного життя України?
- •13. Проаналізуйте наслідки Люблінської унії для долі України.
- •14. Дайте оцінку аграрній реформі п. Столипіна.
- •15. Обґрунтуйте необхідність прийняття Конституції України 1996 року.
- •16. Визначте рушійні сили національної визвольної війни (1648-1676 р.Р)
- •17. Обґрунтуйте причини виникнення голодомору 1932-1933 рр.
- •18. Проаналізуйте причини розпаду срср.
- •19. Дайте оцінку Берестейській унії (1596 р.), її наслідки для подальшої долі українського народу.
- •20, Дайте оцінку проголошенню в 1917 р. Української народної республіки, її перші кроки
- •І Універсал
- •Ііі Універсал
- •21, Розкрийте наслідки колективізації.
- •22, Оцініть історичну роль та значення т. Шевченка для України
- •23, Дайте оцінку пакту про ненапад, а також таємному протоколу Ріббентропа - Молотова підписаному 23 серпня 1939 року між срср та Німеччиною.
- •24, Обґрунтуйте історичне значення Акту проголошення незалежності України.
- •24 Серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. У ньому зазначалося:
- •25, Охарактеризуйте просвітницьку діяльність Петра Могили Церковна кар'єра
- •[Ред.]Видавнича діяльність
- •[Ред.]Дипломатична діяльність
- •Просвітницька діяльність
- •На посаді митрополита
- •26, Дайте оцінку курсу на індустріалізацію в Україні.
- •27. Проаналізуйте обставини, які викликали прийняття Декларації про державний суверенітет України.
- •28. Дайте оцінку діяльності гетьмана і. Виговського та підписаних ним «Гадяцьких трактатів».
- •29. Охарактеризуйте діяльність громад у Наддніпрянській Україні
- •30) Дайте характеристику діяльності оун-упа.
- •2. Господарство,побут і духовне життя носіїв трипільської культури
- •32) Конститу́ція Пили́па о́рлика
- •33) Внесок українського народу в Перемогу над гітлерівськими загарбниками
- •34) Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи
- •35. Визначте причини поразки Директорії.
- •37. Охарактеризуйте соціальну структуру давньоруського суспільства
- •38. Богдан Хмельницький
- •39.Сталинськи репресії
- •40. Виникнення українського козацтва
- •41. Правління Катерини 2.
- •42. Соціально-економічні перетворення на західноукраїнських землях після їх возз’єднання з радянською Україною
- •43 Дайте оцінку політиці Петра і.
- •44 Проаналізуйте сталінську політику «розкуркулювання» селянства.
- •45 Дайте характеристику нацистському окупаційному режиму в Україні.
- •46) Грюнвальдська битві 1410 року
- •47) Оцінку акту приєднання західноукраїнських земель до урср (1939 р.)
- •48) Причини згортання українізації
- •49) «Руська трійця» (1833-1837 рр.)
- •53. Дайте характеристику руху опору німецьким загарбникам.
- •54. Визначте вплив «хрущовської відлиги» на національно-культурне пробудження в Україні.
- •55. Охарактеризуйте державу антів як початок історичного життя українського народу. Обґрунтуйте історичне значення Запорізької Січі.
- •56. Проаналізуйте роль народників у визвольних рухах в Україні.
- •57. Проаналізуйте причини, що призвели до розпаду Київської Русі.
- •58. Дайте характеристику і Всеукраїнському з'їзду Рад.
- •59. Визначте причини та проаналізуйте наслідки голоду 1946-1947рр.
- •61.. Проаналізуйте становище в західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської імперії.
- •62. Визначте наслідки сталінських репресій.
- •64. Оцініть наслідки подій революції 1848-1849 рр. На західноукраїнських землях.
- •65. Визначте суть українізації.
- •66. Дайте характеристику розселенню та заняттям східних слов'ян.
- •67. Проаналізуйте реформи, які були проведені в Україні за гетьманування Кирила Розумовського.
- •68. Дайте оцінку IV Універсалу Центральної Ради.
- •69. Дайте оцінку реформам Володимира Великого.
- •70. Визначте основні цілі Кирило-Мефодіївського товариства
- •71. Охарактеризуйте українську літературу другої половини XIX ст..
- •73.Визначте історичне значення Києво-Могилянської академії.
- •74.Охарактеризуйте стан українського мистецтва в другій половині XIX століття.
- •75.Оцініть значення Острозької та Київської академій.
- •76.Проаналізуйте значення Брестського мирного договору для долі України.
- •77.Охарактеризуйте діяльність української Гельсінської групи у 70-80 роках XX століття.
- •78.Охарактеризуйте передумови утворення Київської Русі.
- •79.Проаналізуйте причини поразки виступу декабристів
- •80.Дайте оцінку наслідкам сталінського стрибка «в індустріалізацію» в Україні.
- •81. Дайте оцінку запровадження християнства.
- •82.Дайте оцінку значення декабристського руху.
- •84. Охарактеризуйте культуру Київської Русі.
- •85. Дайте оцінку доби «Руїни».
- •86.Проаналізуйте наслідки Чорнобильської катастрофи.
- •87.Охарактеризуйте реформаторську діяльність Володимира Великого.
- •88.Оцініть наслідки політики «воєнного комунізму».
- •89.Вкажіть причини прийняття нового державного гімну, держаного прапора та державного гербу України.
53. Дайте характеристику руху опору німецьким загарбникам.
В Україні, як і в усій Європі, рух Опору поділявся на дві течії: радянську та націоналістичну. Підпільний опір окупантам почався в Україні з перших днів війни. Його розвитку сприяла та обставина, що німці не мали сил і можливості постійно контролювати кожен населений пункт України. Разом із тим далеко не вся територія країни могла бути використана для активного партизанського руху. Волинь, Полісся і Карпати, через свої природні умови, стали центрами озброєного опору окупантам.Ради, відступаючи з території України, залишали підпільні партійні органи й озброєні групи, які повинні були стати у недалекому майбутньому сильними партизанськими загонами. До вересня 1941 р. в Україні були створені 33 підпільні обкоми партії і 3,5 тис. диверсійно-партизанських груп. Проте дуже скоро німці, не без допомоги місцевого населення, змогли виявити і розгромити підпільників. Так, до літа 1942 р. з 3,5 тис. вищезазначених груп залишилося тільки 22. Проте на початок 1942 р. на території України діяло більше 90 партизанських загонів. Серед них своєю чисельністю, організованістю й активністю виділялися партизанські з'єднання під командуванням С. Ковпака, Є. Руднєва, А. Сабурова, Н. Наумова, П. Вершигори. Зрозуміло, всі вони були безпосередньо підпорядковані Москві, звідки отримували все необхідне для ведення бойових дій. У червні 1943 р. в Москві був організований Український штаб партизанського руху, начальником якого став полковник НКВС Т. Строкач. У місті Енгельс Саратовської області була створена спеціальна школа з підготовки партизанських командирів, підривників, зв'язківців, диверсантів і так далі. Випускників школи літаками закидали до німецького тилу, де вони вливалися до партизанських загонів. Всього за роки війни школа підготувала близько 4,5 тис. фахівців.Особливо активний радянський партизанський рух в Україні розвернувся в 1943 р., коли більшість загонів, що раніше базувалися в брянських лісах, були перекинуті на українську територію, в основному до Полісся. У лютому-березні 1943 р. здійснив свій знаменитий рейд по Карпатах найчисленніший із партизанських загонів - С. Ковпака. Однією з причин того, що цей рейд виявився достатньо успішним, була та обставина, що ковпаківці досягли тимчасової угоди про нейтралітет із командирами УПА. Проте дуже швидко ця угода була порушена, і бої між радянськими партизанами і частинами УПА поновилися.
Гітлерівці оголосили всіх партизанів "бандитами", оскільки партизани не мали військової форми і часто носили свою зброю приховано, нападаючи "із-за рогу". Тому партизан у полон не брали, а розстрілювали на місці. Партизани відповідали окупантам тим же. Боротьба з партизанами відволікала значні сили німців. Інколи вони кидали в каральні рейди до 50 тис. солдатів і офіцерів, але знищити партизанський рух були не в змозі.
Українська Повстанська Армія
Після того, як Німеччина з усією певністю продемонструвала своє негативне ставлення до створення самостійної української держави, подальша співпраця між німцями та ОУН стала неможливою. 4 грудня 1941 р. керівництво ОУН поставило перед своєю організацією стратегічне завдання: "Готуватися до довгої, затяжної і наполегливої боротьби з німецькими окупантами і дотримуватися тактики накопичення сил". Оскільки німці розформували українські батальйони "Нахтігаль" і "Роланд", перед ОУН встало питання про створення власних озброєних сил. На території України цим займався один із лідерів організації Н Лебідь.
Вже влітку 1942 р. на Волині й у Поліссі з'явилися перші озброєні загони бандерівського крила ОУН. Підпільні організації ОУН були створені в багатьох містах України. Захист членів ОУН покладався на спеціально створену "Службу безпеки" (СБ). Насамперед оунівці узяли на себе функцію захисту місцевого українського населення від німецьких окупантів, радянських і польських партизан.
Восени 1942 р. керівництво ОУН-Б приступило до формування крупних партизанських з'єднань, які повинні були стати національною українською армією. Днем створення Української Повстанської Армії (УПА) офіційно вважається 14 жовтня 1942 р. - день Покрову Святої Богородиці, покровительки Війська Запорізького. З перших же днів свого існування УПА мала власну форму, розпізнавальні знаки, військові звання, нагороди.
Ще влітку 1941 р. на Волині сформувався досить великий український партизанський загін під командуванням Т. Боровця (Бульби). Боровець оголосив себе головним отаманом України і продовжувачем справи С. Петлюри. Спочатку, дотримуючись нейтралітету по відношенню до німців, загін вів активні бойові дії проти відступаючих частин Червоної армії. Боровець діяв самостійно, не підкоряючись ніякій організації або владі. Взимку 1942 р. до загону Боровця почали приєднуватися озброєні частини ОУН-М, у результаті чисельність загону зросла до 6 тис. бійців. Влітку 1943 р. представники
ОУН-Б вели переговори з Боровцем і мельниківцями про об'єднання, але успіху не досягли. Тоді 18 серпня частини УПА силоміць роззброїли загони Боровця і ОУН-М і приєднали їх до себе.
