46) Грюнвальдська битві 1410 року

(також Битва під Танненбергом 1410) - битва, яка відбулася під час «Великої війни» 1409 - 1411 років між військами держави Тевтонського ордена (Civitas Ordinis Theutonici) та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поблизу сіл Грюнвальд (тоді - Грюнефельде) і Танненберг - нині Стембарк (землі держави Тевтонського ордену, нині територія Польщі) 15 липня 1410.

Перемога союзних військ у Грюнвальдській битві підірвала військову міць Тевтонського ордена і припинила його експансію лицарів на cхід. 1 лютого 1411 рр. було підписано Торунський мир по якому орден повертав на користь Литви Жемайтію і Добжинський землю на користь Польщі, а також платив контрибуцію. З історичних джерел відомий український лицар, який прославився своїми героїчними вчинками при Грюнвальді - Іванко Сушик з Романова, під сучасним Львовом: 17 липня 1410 він отримав у володіння від короля Ягайла-Владислава, «спадкового повелителя Русі», два села - «Баришівка та Верхній Зубов в землі Галицької »за те, що пролив кров у Грюнвальдській битві. У 2005 випущена поштова марка України в серії "Історія війська в Україні" із зображенням лицаря Івана Сушик. Прославився в битві захопленням ворожої хоругви, загін Бартоша Головацького з Теребовлі, за що останній отримав привілей від короля Ягайла на право розвитку міста на лівому березі річки Гнізна і звільнення від податків. Пан Фредро з Плешовець в нагороду за подвиги у війні з Орденом отримав від володаря Ягайло кілька сіл під Кам'янець (Суржу, Кадиївці і Фрідрівці) із зобов'язаннями - і далі воювати на заклик короля «cum una hasta et duobus balistrariis», тобто зі списом і двома стрільцямі.З числа земських хоругв король Ягайло особливо відзначив Холмську. На честь її подвигів в місті Холм 1417 був заснований храм в ім'я Розіслання Св. Апостолів - адже саме в день цього свята відбулася битва під Грюнвальдом.

47) Оцінку акту приєднання західноукраїнських земель до урср (1939 р.)

23 серпня 1939 між СРСР і Німеччиною був підписаний пакт про ненапад, а також таємний протокол Молотова-Ріббентропа, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі. За цим протоколом східні польські території (тобто західні області колишньої території України) повинні бути передані СРСР.

Радянізація західних областей України особливо наполегливо здійснювалася після вигнання фашистських загарбників. У повоєнні роки цей процес мав такі основні етапи:

- Організаційно-кадрова робота (напрямок різного роду кадрових працівників з інших районів СРСР: 44 тис. вчителів, 29 тис. робітників, 2 тис. інженерно-технічних працівників, 15 тис. фахівців сільського господарства, створення мережі партійних і комсомольських організацій, профспілок) ;

- Індустріалізація і колективізація (створюються нові галузі промисловості: швейна, хімічна, розширюється видобуток і переробка природного газу; ведеться пошук нових родовищ корисних копалин; формується система виробничої і торгово-споживчої кооперації; до середини 1950 р. в колгоспи було об'єднано майже 93%, а до середини 1951 р. - понад 95% селянських господарств);

- Ліквідація греко-католицької церкви (1946 р.) і перехід її в підпілля;

- Боротьба з ОУН - УПА, депортація українського населення і т.п..

Об'єднання західноукраїнських земель з УРСР мало позитивне значення: вперше за кілька століть своєї історії українська були в одній державі. Але принесений на багнетах Червоної армії репресивний режим остаточно переконав західноукраїнське населення в тому, що його майбутнє в створенні незалежної соборної української держави.