41. Правління Катерини 2.

Під час правління Катерини II землі колишнього Кримського ханства увійшли до складу Російської імперії. Таким чином зникла ця безпосередня військова загроза. Зникла потреба в козацьких військах, Запорозькій Січі і Гетьманщини. 1764 було скасовано гетьманство, 1765-го розформовано козацькі полки на Слобожанщині, 1775-го ліквідовано Запорізьку Січ, 1782-го в Гетьманщині ліквідовано полкову та сотенну адміністрацію, запроваджено поділ на 3 намісництва. 1783 розформовані козацькі полки на Лівобережжі і юридично запроваджено кріпосне. Українські землі були повністю інтегровані до складу Російської імперії.Після зникнення загрози з боку Запорізької Січі та Кримського ханства створилися умови і почався стрімкий розвиток господарства на півдні України. Були засновані нові або перейменовані такі міста як Одеса, Катеринослав, Сімферополь, Севастополь. Почали розвиватися заводи (мануфактури) і торгівля - при одночасному погіршенні життя селян північних українських і російських земель. Південь України швидко заселяли люди з різних куточків світу. Серед них - українські та російські (переселенці з закріпаченої частини Російської імперії), болгари, серби, греки (переселенці з Османської імперії), німці (переселенці з різних німецьких князівств, що знаходилися в стані занепаду), євреї (переселенці з земель Речі Посполитої).1785 року, видавши «Жалувана грамота дворянству», Катерина II законодавчо оформила права і привілеї російського дворянства, прирівняла до нього українських козацьку старшину, закріпивши за нею земельні володіння. Вона особисто віддавала накази про придушення антикріпосницьких виступів в Україні - Коліївщини (1768) і Турбаівського повстання (1789 - 93).Правління Катерини II позначилося подальшої русифікацією України. 1783 року у Києво-Могилянській Академії ввели російську мову викладання.1786 - проведений секуляризацію церковних земель, що підірвало економічну незалежність православної церкви від держави, зокрема, в Україні. Церква перетворилася на частину імперського державного апарату.Після включення до складу Російської імперії Правобережній Україні уряд Катерини II проводив тут політику, спрямовану на ліквідацію греко-католицької церкви, підпорядкованої Риму.

42. Соціально-економічні перетворення на західноукраїнських землях після їх возз’єднання з радянською Україною

у другій половині XIX - початку XX ст. в західноукраїнських землях відбувається поступовий перехід до капіталістичних форм господарювання. Зростає товарність сільського господарства, ширше використовується вільнонаймана праця, поліпшуються знаряддя праці, частіше застосовується техніка тощо. Однак разом з позитивними зрушеннями зберігає свої панівні позиції поміщицьке зелеволодіння; завдяки перебуванню сервітутів - під поміщицьким контролем юридично вільні селяни фактично потрапляють в економічне кріпацтво; загострюється проблема аграрного перенаселення і т.д.. Тому в аграрній сфері західноукраїнських земель накопичується комплекс протиріч, які заважали поступальному розвитку. Ці протиріччя значною мірою були зумовлені колоніальним характером економіки краю.Наслідками колоніальних форм господарювання в промисловій сфері були: гальмування промислового розвитку західноукраїнських земель; консервація кустарно-ремісничого характеру західно промисловості; орієнтація фабричного виробництва на видобуток і первинну переробку сировини, створення деформованої структури промислового потенціалу, залежність промислового розвитку від іноземного капіталу; хижацька експлуатація природних багатств західноукраїнських земель; фіксація низькою енергоозброєності західно промисловості; перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту.Динаміку суспільного руху визначали українсько-польське протистояння та незатухаючі боротьба між москвофілами, народовцями та радикалами. Наприкінці XIX в. громадський рух в західноукраїнських землях вступає в політичний етап свого розвитку, який характеризується утворенням політичних партій, кристалізацією їхніх програм та активною боротьбою за вплив на маси.