3. Проаналізуйте причини розпаду срср.

Унітарний характер СРСР,хоча конституція стверджувала що СРСР –федерація;Недоліки і політики національної політики(курс на «Злиття націй» і формування «Радянської людини»)Було проголошено що нації не буде,ігнорування національних особливостей і проблем.Недоліки націонал.політики.

-Нездатність подолати економічну кризу,половинчастість реформ.Несумісність певних ринкових перетворень і збереженої основи=командно адміністративної системи.

-процеси демократизації і гласності,сприяли зростанню національної свідомості та активізації національно визвольних років.

-ослаблення в процесі перебудови стрижня радянської системи КПРС,її ідеологічна криза.

-втрата авторитету влади після кривавих подій в Тбілісі,Бану,Вільнюсі,заколоту ГК ЧП(Государственний комітет по черезичайному положенню 19-21 серпня 1991 р).

авторитарний характер радянського суспільства, зокрема гоніння на церкву, переслідування КДБ дисидентів, примусовий колективізм, панування однієї ідеології, заборона на спілкування з закордоном, цензура, відсутність вільного обговорення альтернатив (особливо важливо для інтелігенції);

зростаюче невдоволення населення через перебої з продовольством, особливо в епоху застою і Перебудову, (холодильники, телевізори, туалетний папір і т. д.), постійне відставання у рівні життя від розвинених країн Заходу;

диспропорції екстенсивної економіки (характерні для всього часу існування СРСР), наслідком яких ставала постійна нестача товарів народного споживання, зростаюче технічне відставання у всіх сферах обробної промисловості (компенсувати яке в умовах екстенсивної економіки можна тільки високозатратними мобілізаційними заходами, комплекс таких заходів під загальною назвою "Прискорення "був прийнятий в 1987 році, але економічних можливостей виконати його вже не було);

криза довіри до економічної системи: в 1960-1970-і рр.. головним способом боротьби з неминучим при плановій економіці дефіцитом товарів народного споживання була обрана ставка на масовість, простоту і дешевизну матеріалів, більшість підприємств працювали в три зміни, виробляли подібну продукцію з матеріалів невисокої якості. Кількісний план був єдиним способом оцінки ефективності підприємств, контроль якості був мінімізований. Результатом цього стало падіння якості вироблених в країні товарів народного споживання. Криза довіри до якості товарів ставав кризою довіри до всієї економічної системи в цілому;

ряд техногенних катастроф (авіакатастрофи, чорнобильська катасрофа, крах «Адмірала Нахімова», вибухи газу тощо) і приховування інформації про них;

невдалі спроби реформування радянської системи, що призвели до стагнації, а потім розвалу економіки, що спричинило за собою розвал політичної системи (економічна реформа 1965 року);

4. Дайте оцінку запровадження християнства у Київській Русі.

Запроваджено християнство-Володимиром Великим у 908 р і стало визначною подією в історії Русі.

-стало підґрунтям для створення міцної центральної влади.

-церква спираючись на християнські морально етнічні цінності прагнула полегшити соціальні суперечності,захищало знедолених доречі допомогали створенню парної сім*ї.

-започаткувало формування якісно-нових підвалинв культурі на яких розвивалася писемність,освіта,літератуа тощо.

-зміцнення авторитету Київської Русі.

Знамените "хрещення Русі", яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів:

Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за допомогою створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племенного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинному середовищі. Але тільки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади.

Міжнародні фактори: тільки християнизація могла дати Русі "перепустку" до родини європейських народів, а язичництво прирікало на ізоляцію та ворожість з боку християнізованих сусідів, які ставилися до язичників як до нелюдей. До того ж треба мати на увазі, що остаточний розкол християнства на католицьку та православну гілки стався лише в 1054 році.

Соціальні фактори: Наростаюча соціальна неоднорідність, а також мінливі духовні запити еліти суспільства створювали умови для переходу до більш складної світоглядної системи.