
- •Теоретичні відомості
- •2 Завдання на курсову роботу
- •3 Порядок розробки плану роботи
- •3.1 Кількісні показники роботи рухомого складу
- •Тис. Вагоно-км на рік
- •Тис. Вагонів на рік
- •Експлуатаційний парк локомотивів визначається за формулою:
- •3.2 Якісні показники використання рухомого складу
- •3.2.1 Показники використання локомотивів
- •3.2.2 Показники використання вагонів
- •За плановий рік
- •4 Економічна оцінка поліпшення якості використання вагонів і локомотивів
- •Економічна оцінка поліпшення якості використання вагонів і локомотивів література
За плановий рік
Показники |
Позначення |
Величина |
Робота дирекції, вагонів |
U |
1198000 |
Загальний пробіг вагонів, тис. вагоно-км |
ΣnSзаг |
1134950 |
Вантажообіг нетто, млн т-км |
ΣQlн |
42613035 |
Вантажообіг брутто, млн т-км |
ΣQlбр |
68716885 |
Загальний пробіг поїздів, тис. поїздо-км |
ΣNS |
24984356,64 |
Лінійний пробіг локомотивів, тис. локомотиво-км |
ΣMSлін. |
26613831,95 |
Витрати локомотиво-годин за добу |
ΣМТ |
1822,11 |
Витрати вагоно-годин за добу: у поїздах під вантажними операціями на технічних станціях |
ΣnТп ΣnТво ΣnТтех |
75123,81 13978,08 87843,84 |
Продуктивність локомотива, тис. ткм брутто за добу |
Пл |
2479744585,3 |
Коефіцієнт допоміжного пробігу локомотива |
ßдоп |
0,061 |
Середня вага поїзда брутто, т |
Qбр |
2750,4 |
Середньодобовий пробіг локомотива, км |
Sл |
960397,23 |
Продуктивність вантажного вагона, ткм нетто |
Пв |
15835097,86 |
Динамічне навантаження, т/вагон: вагона робочого парку навантаженого вагона |
|
37,55 47,26 |
Середньодобовий пробіг вагона, км |
Sв |
421,75 |
Повний рейс вагона, км |
Lп |
947,37 |
Середнє простоювання вагона, год.: під вантажними операціями на технічних станціях |
tво tтех |
14,41 5,37 |
Коефіцієнт порожнього пробігу вагона: до навантаженого пробігу до загального пробігу |
|
0,21 0,26 |
Обіг вагона, діб |
Ов |
2,25 |
Коефіцієнт місцевої роботи |
Кмр |
0,39 |
4 Економічна оцінка поліпшення якості використання вагонів і локомотивів
Економічна оцінка якості використання рухомого складу є завершальним етапом у визначенні планових показників функціонування залізничного підрозділу, пов’язаних з експлуатацією локомотивного та вагонного парків. Вагони та локомотиви становлять значну частину активної складової основних виробничих фондів залізниць, ефективність використання яких багато в чому визначає економічну ефективність організації всього залізнично-транспортного виробництва.
Наприклад, підвищення статичного навантаження, що здійснюється шляхом використання великотоннажних вагонів, розробки нових норм технічного завантаження вагонів тощо, призводить до скорочення пробігу вагонів і локомотивів, а отже, – до зменшення кількості тонно-кілометрів брутто, парку вагонів і локомотивів, що, у свою чергу, зменшує капітальні витрати і збільшує прибуток залізниці. Ефект від прискорення обігу вагону виражається економією капітальних вкладень у результаті зменшення робочого парку вагонів, скороченням частини залежних експлуатаційних витрат залізничних підприємств, а також економією обігових коштів вантажовласників у результаті прискорення доставки вантажів і т. ін.
За умовами даної курсової роботи економічна оцінка якості використання рухомого складу полягає у встановленні рівня впливу параметрів експлуатації рухомого складу в межах залізничної дирекції (в частині вантажних перевезень) на один з основних кінцевих фінансово-економічних результатів діяльності всієї галузі – собівартість залізничних перевезень.
Для розрахунку собівартості 10 т-км нетто пропонується метод одиничних витратних ставок, що є широко вживаним на залізничному транспорті при виконанні техніко-економічних розрахунків.
Всі обчислення необхідно звести за формою таблиці 4.1.
Вихідні розміри одиничних витратних ставок у копійках, розраховані за середньозалізничними даними, для всіх варіантів подані в гр. 4 таблиці.
Витратні ставки – залежні від обсягів перевезень витрати, які доводяться на одиницю калькуляційного (розрахункового) вимірника.
Калькуляційні вимірники (гр. 1) розраховуються на 1000 експлуатаційних тонно-кілометрів нетто. З цих причин формули для їхнього обчислення, що застосовуються в даному розділі курсової роботи, є дещо видозміненими по відношенню до використовуваних у попередніх розрахунках.
Таблиця 4.1 – Експлуатаційні витрати на 1 тис. т-км нетто
та собівартість перевезень
Вимірник |
Величина вимірника |
Витратна ставка, коп. |
Величина витрат, коп. |
||
за планом |
після поліп-шення |
за планом
|
після поліп-шення
|
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. Вагоно-кілометри |
26,63 |
21,98 |
2 |
53,27 |
43,96 |
2. Вагоно-години |
1,251 |
1,251 |
76 |
95,07 |
95,07 |
3. Бригадо-години поїзних бригад |
0,000714 |
0,000714 |
1355,45 |
0,97 |
0,97 |
4. Локомотиво-кілометри |
0,589 |
0,589 |
87,75 |
51,65 |
51,65 |
5. Локомотиво-години |
0,0147 |
0,0147 |
960,15 |
14,12 |
14,12 |
6. Бригадо-години локомотивних бригад |
0,00545 |
0,00545 |
3505,15 |
19,09 |
19,09 |
7. Тонно-кілометри брутто вагонів та локомотивів |
6513,21 |
6513,21 |
0,1 |
651,32 |
651,32 |
8. Витрати електроенергії та палива |
6,93 |
6,93 |
26,35 |
182,49 |
182,49 |
9. Маневрові локомотиво-години |
0,01715145 |
0,01715145 |
6334,65 |
108,65 |
108,65 |
10. Кількість вантажних відправлень |
0,00448806 |
0,00448806 |
1067,5 |
4,79 |
4,79 |
Разом залежних витрат |
– |
– |
– |
1181,42 |
1172,12 |
11. Умовно-постійні витрати |
1 000 |
1 000 |
0,97 |
970 |
970 |
Усього витрат |
– |
– |
– |
2151,42 |
2142,12 |
Собівартість 10 т-км експлуатаційних, коп. |
– |
– |
– |
21,51 |
21,42 |
Вид тяги, що застосовується на дирекції, який визначає розміри деяких витратних ставок, визначається за таблицею 2 Додатка А.
Порядок розрахунку вимірників на 1000 т-км наступний:
Вагоно-кілометри:
, (4.1)
де
– коефіцієнт порожнього пробігу вагонів,
формула 3.30;
– динамічне навантаження навантаженого
вагона, формула 3.21.
2. Вагоно-години:
, (4.2)
де
– середньодобовий пробіг вагона, формула
3.22.
3. Бригадо-години поїзних бригад:
, (4.3)
де
– локомотиво-кілометри пробігу в голові
поїздів, формула 4.4;
– коефіцієнт, що враховує додатковий
час роботи поїзних бригад (у розрахунках
прийняти рівним 1,35);
– питома вага пробігу збірних поїздів
у загальному поїзному пробігу у вантажному
русі, формула 4.6;
– дільнична швидкість руху збірних
поїздів, км/год (розраховується як
середнє значення по дільницях, зважене
на величини пробігу поїздів у парному
та непарному напрямках), формула 4.7;
, (4.4)
де
– тонно-кілометри брутто вагонів,
формула 4.5;
– середня
вага поїзда брутто, т (формула 3.16);
, (4.5)
де – середня вага тари вантажного вагона (23 т згідно вихідних даних);
, (4.6)
де
– сумарний пробіг збірних поїздів, тис.
поїздо-км;
–
загальний
пробіг поїздів по дирекції, тис. поїздо-км;
, (4.7)
де
,
– дільничні швидкості руху збірних
поїздів по дільницях А – Б та Б – В
відповідно, км/год;
,
– сумарний пробіг збірних поїздів у
парному та непарному напрямках по
дільницях А – Б та Б – В відповідно,
тис. поїздо-км;
За
формулою (4.3) знайдемобригадо-годинипоїзних
бригад
:
4. Локомотиво-кілометри:
, (4.8)
де
– коефіцієнт відношення допоміжного
пробігу локомотивів до пробігу в голові
поїздів, формула 4.9:
, (4.9)
де – одиничний пробіг локомотивів, тис. локомотиво-км;
– коефіцієнт,
що враховує інший умовний пробіг
локомотивів, у т.ч. простоювання на
станційних коліях тощо (в розрахунках
прийняти рівним 0,01);
За формулою (4.8) визначимолокомотиво-кілометри:
5. Локомотиво-години:
, (4.10)
де
– середньодобовий пробіг локомотивів,
тис.
км (формула
3.17).
6. Бригадо-години локомотивних бригад:
, (4.11)
де
– локомотиво-кілометри лінійного
пробігу без урахування умовного пробігу,
формула 4.12;
– коефіцієнт, що враховує додатковий
час роботи локомотивних бригад на
приймання та здачу локомотивів (у
розрахунках для електровозної тяги
прийняти рівним 0,4; для тепловозної –
0,35);
– середня лінійна швидкість локомотива,
розраховується як середнє із значень
швидкостей по окремих дільницях, зважене
на їхню довжину, які, у свою чергу,
визначаються як середні із значень
швидкостей для різних видів поїздів,
зважені на їхню кількість (формули 4.14;
4.15);
, (4.12)
де
– коефіцієнт відношення допоміжного
пробігу локомотивів до пробігу в голові
поїздів без урахування умовного пробігу,
формула 4.13:
; (4.13)
За
формулою (4.12) знайдемо
, (4.14)
де
,
– середні дільничні швидкості руху
локомотивів на дільницях А – Б та Б –
В відповідно, км/год (формула 4.15);
,
– довжини дільниць А – Б та Б –В
відповідно, км;
,(4.15)
де
,
,
– дільничні швидкості відповідно
наскрізних, збірних поїздів та локомотивів
одиночного прямування для дільниць А
– Б або Б – В (окремий розрахунок по
дільницях), км/год;
,
,
– планові кількості наскрізних, збірних
поїздів та локомотивів одиночного
прямування для дільниць А – Б або Б –
В (окремий розрахунок по дільницях).
За формулою (4.14) знайдемо :
Знайдемо
за формулою (4.11) бригадо - годинилокомотивних
бригад
:
7. Тонно-кілометри брутто вагонів та локомотивів:
, (4.16)
де
– вага локомотива, т (в розрахунках
прийняти для електровозної тяги 184 т,
тепловозної – 233 т).
8. Витрати електроенергії (палива):
, (4.17)
де
– середня норма витрат електроенергії
(палива), кВт-год (кг) /
10000 т-км
брутто вагонів (у розрахунках прийняти:
,
).
9. Маневрові локомотиво-години:
, (4.18)
де
a, b
та c – норми витрат
маневрових локомотиво-годин відповідно
на
1000 т-км нетто, 1000 вагоно-км та 1
завантажений чи розвантажений вагон
(у розрахунках прийняти a=
0,01 локомотиво-год / l000
т-км нетто, b= 0,1
локомотиво-год / l000
вагоно-км та c = 0,5
локомотиво-год / вагон);
– кількість завантажених та розвантажених
вагонів, формула 4.19:
, (4.19)
де
– питома вага відправлених вантажів у
величині перевезених вантажів, формула
4.20; L –
середня дальність перевезення 1 т
вантажу, км (у розрахунках прийняти L
= 200 км);
– середнє статичне навантаження вагона,
т (формула 3.1);
, (4.20)
де
,
– кількість навантажених на дирекції
та прийнятих на дирекцію вагонів
відповідно (згідно вихідних даних).
За формулою (4.19) визначимо :
За
формулою (4.18) визначимоманевровілокомотиво-години
:
10. Кількість вантажних відправлень:
, (4.21)
де
– середня вага вантажного відправлення,
т (приймаємо, що всі відправлення на
дирекції є повагонними, отже
).
11. Для всіх варіантів незалежні від обсягів руху витрати становлять 0,97 коп на 1 т-км нетто.
Планова собівартість 10 т-км експлуатаційних розраховується за формулою:
, (4.22)
де
– загальна сума експлуатаційних витрат,
коп (таблиця 4.1).
після поліпшення:
Після визначення собівартості перевезень згідно планових показників використання рухомого складу приймається, що один з якісних показників використання рухомого складу буде поліпшено. Економічний ефект від такого поліпшення розраховується як величина зменшення експлуатаційних витрат по дирекції залізничних перевезень:
, (4.23)
де
,
– величини собівартості залізничних
перевезень до та після поліпшення якості
використання рухомого складу відповідно,
коп;
– плановий вантажообіг дирекції нетто.
Висновок
У цій роботі я зробив складання річного плану роботи рухомого складу (плану експлуатаційної роботи) на відділенні дороги. Мною була визначена густота руху і пробіги вантажних і порожніх вагонів на даному відділенні, розроблений баланс порожніх вагонів по станціях і ділянках, а також схема регулювання порожніх вагонів. Був визначений навантажений, порожній і загальний пробіг вагонів, розраховані тонно-кілометри брутто і пробіг поїздів і локомотивів. Була отримана величина потрібного робочого парку вагонів і експлуатований парк локомотивів. У ході виконання роботи були отримані деякі об'ємні показники роботирухомого складу (робота відділення, пробіги рухомого складу, локомотиво-години і вагоно-години) і якісні показники (час обороту вантажного вагона,продуктивність вантажного вагона, середньодобову величину робочого парку вагонів, середню масу брутто , продуктивність локомотива).
Якісніпоказникивикористаннярозраховувавокремо для локомотива та вагонів.
Перед розрахункомякіснихпоказників я провіврозрахуноккількіснихпоказників. Насамперед, визначаютьсяпробігинавантажених і порожніхвагонів та густинруху на дільницях.
Збільшення середньодобового пробігу локомотива, призвело до збільшення, незначною мірою, вагоно-кілометрів , вагоно-годин , бригадо-годин поїзних бригад , локомотиво-кілометрів , локомотиво-годин , бригадо-годин локомотивних бригад , тонно-кілометрів брутто вагонів та локомотивів , витрат палива та маневрових локомотиво-годин.
Отже , можна зробити висновки, що зі збільшенням середньодобового пробігу локомотива, збільшиться собівартість при експлуатації поїздів.
В останньому пункті курсової роботи я провів економічну оцінку якості використання рухомого складу, що завершальним етапом у визначенні планових показників функціонування залізничного підрозділу, пов’язаних з експлуатацією локомотивного та вагонного парків. Вагони та локомотиви становлять значну частину активної складової основних виробничих фондів залізниць, ефективність використання яких багато в чому визначає економічну ефективність організації всього залізнично-транспортного виробництва.
На основі отриманих даних я склалв план роботи рухомого складу за такими розділами: