3 Порядок розробки плану роботи

РУХОМОГО СКЛАДУ

3.1 Кількісні показники роботи рухомого складу

Насамперед, визначаються пробіги навантажених і порожніх вагонів. Для цього розраховується густина руху на дільницях. Розробляються дві схеми вагонопотоків – окремо навантажених і порожніх вагонів.

При розробці схеми навантажених вагонопотоків використовуються дані з прийому вагонів на дирекцію та їх розвантаження на технічних станціях А, Б, В, а також проміжних станціях дільниць А – Б та Б – В.

Обсяги розвантаження кам’яного вугілля (таблиця 2.5 (2.6)) попередньо переводяться з розмірності в тисячах тонн у тисячі вагонів. Для переводу використовується показник середнього статичного навантаження вагона, що знаходиться за формулою:

(3.1)

де – частки вагонів різних типів у робочому парку дирекції (з таблиці 1 Додатку А);

– відповідні технічні норми завантаження вагонів, т.

У розрахунках приймається завантаження 4-вісних піввагонів у розмірі

70 т/вагон, 8-вісних піввагонів – 125 т/вагон, вагонів-хопперів – 90 т/вагон.

При визначенні обсягу перевезень кам’яного вугілля розраховується його приймання по станції А, вивантаження по станціях, а також здача по станції В.

Складається схема навантажених вагонопотоків (рис. 3.1). У даній схемі прямокутниками позначені станції, лініями, що їх з’єднують, – дільниці між ними. У прямокутниках у чисельнику показано кількість завантажених вагонів на рік (у тисячах), а в знаменнику – розвантаження, те ж саме і для проміжних станцій дільниць.

За умовами курсової роботи напрямок А – Б – В (парний) є вантажним, В – Б – А (непарний) – порожнім. Напрямок руху нафти і вугілля – парний, суховантажів – в обидва напрямки.

Після заповнення числових даних схеми (рис. 3.1) перевіряється правильність її складання: сума прийому вагонів на дирекцію та навантаження по станціях має дорівнювати сумі здачі та вивантаження. Ця рівність витікає з формул можливого визначення показника роботи дирекції залізничних перевезень:

(3.2)

або

. (3.3)

Отже, зробимоперевірку за формулами (3.2) і (3.3) відповідно:

Крім того, за схемою окремо за напрямками визначається густина руху вагонів по дільницях як середньоарифметична величина між кількістю вагонів, що вирушили зі станції, і кількістю вагонів, які прибули на суміжну станцію.

Після визначення середньої густини навантажених вагонопотоків розраховуються пробіги навантажених вагонів множенням середньої густини вагонопотоку на довжину дільниці. Отримані дані зводяться в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 – Пробіги навантажених вагонів

Дільниця	Довжина, км	Густина вагонопотоків, тис. вагонів			Пробіги вагонів, тис. вагоно-км
		парний	непарний	обидва напрямки	парний	непарний	обидва напрямки
А – Б	265	1057,5	609	1666,5	280237,5	161385	441622,5
Б – В	275	1044,5	628,5	1673	287237,5	172837,5	460075
Разом	–	2102	1237,5	3339,5	567475	334222,5	901697,5

Пробіги порожніх вагонів складаються з пробігів місцевих вагонів та пробігів вагонів, які прямують за регулювальними завданнями. В даній роботі порожні вагони рухаються тільки в непарному напрямку В – Б – А.

Розглянемо як приклад схему на рисунку 3.1. Із рівності вагонопотоків за напрямками виходить, якщо по станції В здається 969 тис. навантажених вагонів, а приймається 630 тис. вагонів, то різниця в розмірі 339 тис. вагонів будуть прийматися по станції В у порожньому стані. На станціях і дільницях цей вагонопотік буде змінюватися у зв’язку з навантаженням і вивантаженням вантажів. При навантаженні він буде зменшуватися на величину навантаження, при вивантаженні – збільшуватися. Це відображено на рисунку 3.2.

Рис. 3.1 – Схема річних навантажених вагонопотоків по дирекції,тис.в.

Рисунок 3.2 – Схема розрахунку густини руху порожніх вагонів

У даній роботі приймається, що всі вагони (крім цистерн), які звільняються від вантажу, одразу використовуються під навантаження. Цистерни вивозяться в порожньому стані.

Згідно з рисунком 3.2 необхідно розрахувати густину порожніх вагонопотоків, занести дані в таблицю 3.2, де визначаються пробіги порожніх вагонів (за аналогією до навантажених вагонопотоків як добуток довжини дільниці та густини).

Таблиця 3.2 – Пробіги порожніх вагонів

Дільниця	Довжина, км	Густина порожніх вагонопотоків, тис. вагонів	Пробіги порожніх вагонів, тис. ваг-км
А – Б	265	448,5	118852,5
Б – В	275	416,	114400
Разом	–	864,5	233252,5

Використовуючи дані таблиць 3.1 та 3.2, визначають загальну густину і пробіг навантажених і порожніх вагонів, а також загальний пробіг вагонів дирекції. Отримані дані заносяться в таблицю 3.3.

За схемами визначається величина прийому навантажених і порожніх вагонів з сусідніх дирекцій та здача їх на сусідні дирекції. Отримані дані заносяться в таблицю 3.4.

Таблиця 3.3 – Загальний пробіг навантажених і порожніх вагонів,