Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №2

Тестова частина

1. Політика (від "роlitica" - державна діяльність) – це:

   1. особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або не для неї;

   2. особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею;

   3. особливий вид людської діяльності, не пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею.

2. Журналістика (від фр. "leJournal" - щоденник, газета) – це:

   1. вид громадської діяльності щодо збирання і поширення інформації,

   2. вид громадської діяльності щодо виробництва і поліпшення інформації,

   3. вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації.

3. Політична журналістика це вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації про:

   1. діяльність владних структур, політиків, державне управління і здійснення влади у суспільстві;

   2. діяльність приватних структур, політиків, державне управління і здійснення влади у суспільстві;

   3. діяльність владних структур, акторів, державне управління і здійснення влади у суспільстві.

4. Система політичної журналістики має допомагати громадянам у вивченні державних питань, роз'яснювати альтернативні варіанти державної політики і:

   1. сприяти формуванню обґрунтованої громадської думки,

   2. сприяти формуванню необґрунтованої громадської думки,

   3. сприяти руйнуванню обґрунтованої громадської думки.

5. Журналісти виступають як посередники між:

   1. політиками та суспільством,

   2. політикою та суспільством,

   3. політикою та спільнотою.

6. Журналістика дбає про суспільний інтерес до політичних питань і тому є:

   1. важливим елементом демократії,

   2. неважливим елементом демократії,

   3. важливим елементом партократії.

7. Політична журналістика нині працює тільки:

   1. на новини,

   2. на ток-шоу,

   3. на аналітичні програми.

8. Нині на українських телеканалах спостерігається брак:

   1. сильних політиків, політичних кореспондентів;

   2. сильних політичних оглядачів, політичних коментаторів;

   3. сильних спортивних оглядачів, спортивних коментаторів.

9. За повідомленнями економічних журналістів, сучасний стан обліку в достатній мірі забезпечує потреби:

   1. економічного аналізу,

   2. політичного аналізу,

   3. геодезичного аналізу.

10. За зауваженнями медіаекологів, не тільки атмосферне, але й акустичне забруднення наших міст відбувається під впливом:

    1. співу птахів,

    2. транспорту чи надто голосної музики в громадських місцях;

    3. вітру в полі та в громадських місцях.

11. За інформацією проф. Б. Потятиника, у США дітей вчать критично сприймати медіа, бачити комерційні мотиви позаду насильницьких чи порнографічних сюжетів, аналізувати і подумки деконструювати:

    1. екранний чи друкований продукт,

    2. газетний чи радіопродукт,

    3. кіно- чи телепродукт.

12. Термін «інформаційні протигази» в медіа екологічних публікаціях запропонував (-ла):

    1. М. Веклик,

    2. Н. Габор,

    3. Б. Потятиник.

13. За даними вчених, порнографія на екрані:

    1. провокує агресивних суб’єктів,

    2. умиротворює агресивних суб’єктів,

    3. навчає агресивних суб’єктів.

14. Медіаекологи впевнені: інтерес до насильства має глибоке психологічне коріння, що засвідчено:

    1. найдавнішими міфами і казками,

    2. найсучаснішими відеофільмами і відеороликами,

    3. найстарішими художніми фільмами і документальними кадрами карної хронічки.

15. Журналісти, що пишуть на екотеми, стверджують, що нині винятково гострою проблемою для України є:

    1. збереження та якість питної води,

    2. збереження та якість газованої води,

    3. збереження та якість негазованої промислової води.

16. За твердженнями екожурналістів, нині вода – один з основних природних ресурсів, що споживається людством в тисячі разів більше, ніж:

    1. нафти чи вугілля,

    2. молока чи масла,

    3. бавовни чи хутра.

17. В екологічній пресі повідомляють, про те, що головним джерелом води для України є:

    1. річка Дніпро,

    2. Чорне море,

    3. Азовське море.

18. За даними екожурналістів, потреби українців у воді забезпечують річки:

    1. Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін.,

    2. Дунай, Дністер, Ефрат, Ніл, Амазонка та ін.,

    3. Дунай, Дністер, Волга, Амур та ін.

19. Журналісти, які досліджують екологічні проблеми, пишуть про те, що 90 % користувачів води нашої країни мешкають у населених пунктах, розташованих у долинах:

    1. малих річок,

    2. великих річок,

    3. там, де немає річок.

20. Журналісти повідомляють про те, що, за даними Держводгоспу, протягом другої половини ХХ ст. у Україні зникло близько:

    1. 3 тис. малих водостоків,

    2. 4 тис. малих водостоків,

    3. 5 тис. малих водостоків.

21. Журналісти повідомляють, що в умовах непорушених ландшафтів поверхневий стік практично не несе в річки:

    1. забруднень,

    2. очищень,

    3. отрутних хімікатів із полів.

22. Слід довіряти екологам, як повідомляють екожурналісти, у тому, що природні ландшафти, завдяки фільтраційним здатностям природних біоценозів, раніше були:

    1. ненадійним фільтром,

    2. ідеальними фільтром,

    3. поганим фільтром.

23. За зауваженнями фахівців, які дописують в газети, нині в Україні природні ландшафти або знищені, або перебувають:

    1. на різних стадіях ротації,

    2. на різних стадіях деградації,

    3. на різних стадіях сегрегації.

24. Екожурналісти зауважують, що внаслідок інтенсивного забруднення вод промисловими стоками, щорічно хворіє майже:

    1. третина населення України,

    2. половина населення України,

    3. кожний мешканець України.

25. Як повідомляють екожурналісти, найбільші в світі запаси чорноземів зосереджені на території:

    1. України,

    2. Росії,

    3. Білорусії.

26. Вважати, що бути товаром є функція журналістики – це:

    1. перебільшення,

    2. знецінення,

    3. зменшення.

27. Корконосенко С. Г. визначаючи сутність економічної функції журналістики, повідомляє, що структура функцій журналістики:

    1. завузька й обмежена,

    2. багатогранна і багатошарова,

    3. визначається запитом редактора.

28. На думку О. Д. Школьної, спеціалізована економічна преса – цікаве явище суспільного життя, що перебуває на перетині інтересів і впливів власне журналістики як одного з самодостатніх інститутів будь-якого суспільства та найрізноманітніших галузей:

    1. людської діяльності,

    2. фахової діяльності,

    3. особистої діяльності.

29. Дослідження економічного пласта періодики дає чимало фактів, необхідних для розуміння процесів, що відбуваються як у медіапросторі, так і в різних:

    1. політичних сферах,

    2. професійних сферах,

    3. мистецьких сферах.

30. В історичному контексті картину функціонування спеціалізованих економічних видань із погляду розвитку журналістики намагався докладно відтворити російський дослідник:

    1. О. Акопов,

    2. В. Ворошилов,

    3. В. Цвік.

Теоретична частина

1. Роль та місце ЗМІ у відносинах між громадянським суспільством та правовою державою.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ