Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №22

Тестова частина

1. Інтернет-видання України висловлюють дедалі більше занепокоєння тим, що у вчених-екологів нагальною проблемою вважається скорочення:

   1. геологічного різноманіття,

   2. біологічного різноманіття,

   3. фізіологічного різноманіття.

2. За результатами власних досліджень журналісти-екологи констатують факт того, що стрімкий розвиток цивілізації не прискорив процесів видоутворення, але інтенсифікував процеси:

   1. вимирання видів,

   2. появи видів,

   3. руйнації видів.

3. Екожурналістика звинувачує сучасну людину, яка через руйнування місць проживання видів, надмірну їх економічну експлуатацію (масовий відстріл тварин, хижацьке рибальство, вирубування цінних видів дерев тощо) привела фауну і фауну до:

   1. занепаду,

   2. поновлення,

   3. збільшення чисельності видів.

4. Урбаніза́ція – це:

   1. процес зростання ролі міст у розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення;

   2. процес зниження ролі міст у розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення;

   3. процес зростання ролі політиків у розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення.

5. За підрахунками спеціалістів економічні втрати від хвороб урбанізації, перш за все шуму, стресу, забруднення, перевищують втрати від:

   1. будівництва стадіону «Донбас-арена»,

   2. страйків,

   3. російських воєн у Чечні.

6. За даними екожурналістів 1900 року в містах проживало:

   1. 14 % населення світу,

   2. 14 % населення світу,

   3. 14 % населення світу.

7. За даними екожурналістів 1950 року в містах проживало:

   1. 19 % населення світу,

   2. 29 % населення світу,

   3. 39 % населення світу.

8. За даними екожурналістів 1990 року в містах проживало:

   1. 36 % населення світу,

   2. 46 % населення світу,

   3. 56 % населення світу,

9. ЗМІ є однією із складових частин:

   1. теократичного світобачення,

   2. демократичного світобачення,

   3. соціалістичного світобачення.

10. Свідченням впливу мас-медіа на суспільство, можуть бути численні мовні штампи, якими протягом минулих десятиріч вони характеризувалися:

    1. “четверта влада”, “ланцюговий пес демократії”, “великий арбітр”, “очі та вуха суспільства”;

    2. “третя влада”, “ланцюговий пес демократії”, “маленький арбітр”, “очі та вуха влади”;

    3. “п’ята влада”, “онлайновий пес демократії”, “великий набір”, “голова та ніс суспільства”;

11. За умов демократії особливого значення набуває швидкість, ефективність та якість здійснень повноважень представниками:

    1. державного апарату,

    2. армійського апарату,

    3. суспільного апарату.

12. Політична журналістика виконує функцію нагляду за діяльністю органів державної влади, попереджує розгул:

    1. комунікації та народження демократії,

    2. корупції та виродження демократії,

    3. лімітизації та зародження демократії.

13. Засоби масової інформації є:

    1. “другою владою” ,

    2. “терьою владою” ,

    3. “четвертою владою” .

14. Вживання терміну “четверта влада” відриває журналістів від справжнього покликання - ролі посередників між суспільством у цілому, громадськими організаціями та окремими громадянами і державою:

    1. політичними та владними структурами,

    2. торговельними та владними структурами,

    3. політичними та комерційними структурами.

15. Вживання метафори «четверта влада» щодо мас-медіа:

    1. лише дезінтегрує журналістів,

    2. лише інтегрує журналістів,

    3. лише дезінфікує журналістів.

16. Для більшості громадян ЗМІ є найважливішим джерелом інформації про діяльність органів державної влади, події та процеси, що відбуваються у:

    1. місті та у світі,

    2. державі та у світі,

    3. державі та у метро.

17. У вітчизняній екожурналістиці є важливим розвиток конкретно-місцевого, локального підходу до висвітлення проблематики довкілля, звернення до:

    1. державних проблем,

    2. регіональних проблем,

    3. всесвітніх проблем.

18. Якісна преса розглядається як така, що найбільше пристосована завдяки жанровій спрямованості до висвітлення:

    1. політичної тематики,

    2. екологічної тематики,

    3. релігійної тематики.

19. Існує позитивний досвід української аналітичної журналістики, яка має на меті уважне, ретельне вивчення й систематизацію фактів природних ресурсів у межах:

    1. етножурналістики,

    2. екожурналістики,

    3. євро журналістики.

20. Екожурналістика має специфіку подання екологічних публікацій в:

    1. офіційній пресі,

    2. неофіційній пресі,

    3. партійній пресі.

21. Функціональна багатогранність висвітлення екологічної тематики в українських мас-медіа подається у зв’язку з конкретними:

    1. міськими рішеннями,

    2. обласними рішеннями,

    3. державними рішеннями.

22. На якість висвітлення екологічної проблематики впливають прямий доступ до офіційних джерел інформації, можливість отримувати її безпосередньо від фахівців державних структур із:

    1. найменшою втратою достовірності,

    2. найбільшою втратою достовірності,

    3. найменшою втратою договірності.

23. Доповніть речення: «В українській екожурналістиці нині фіксуються негативні тенденції, серед яких – _______________, який витісняє зі сторінок газети екологічні та інші соціально важливі повідомлення».

    1. домінування офіціозу,

    2. нівелювання офіціозу,

    3. мінімізування офіціозу.

24. Нині екотематика в офіційній пресі висвітлюється:

    1. несистематично,

    2. систематично,

    3. як коли.

25. Екологічна тематика, окрім друкованих, висвітлюється також і в українських:

    1. журналах,

    2. Інтернет-виданнях,

    3. газетах.

26. Антропогенні фактори, про які повідомляють екожурналісти, це:

    1. різноманітність форм людської діяльності, які не змінюють біотичні й абіотичні елементи природи;

    2. різноманітність форм нелюдської діяльності, які змінюють біотичні й абіотичні елементи природи;

    3. різноманітність форм людської діяльності, які змінюють біотичні й абіотичні елементи природи.

27. Невід’ємною ознакою правової демократичної держави є забезпечення свободи слова громадян, свободи інформаційної сфери, право на висловлювання власної думки та позиції, право на:

    1. отримання й поширення інформації з перешкодами,

    2. отримання й звуження інформації без перешкод,

    3. отримання й поширення інформації без перешкод.

28. Свобода слова виступає тим підґрунтям, на якому будується демократія і без якого існувати демократичні інститути:

    1. не можуть,

    2. можуть,

    3. повинні.

29. Автор проекту Декларації незалежності США Т. Джефферсон, окреслюючи роль мас-медіа у розвитку держави, говорив, що якби перед ним стояв вибір: уряд без газет чи газети без уряду, він, безумовно, обрав би газети:

    1. без уряду,

    2. з урядом,

    3. між урядом.

30. Без свободи слова суспільство може прийти до:

    1. партитури,

    2. диктатури,

    3. демократії.

Теоретична частина

1. Політична кампанія у пресі.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ