Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №19

Тестова частина

1. Екожурналісти зауважують, що внаслідок інтенсивного забруднення вод промисловими стоками, щорічно хворіє майже:

   1. третина населення України,

   2. половина населення України,

   3. кожний мешканець України.

2. Як повідомляють екожурналісти, найбільші в світі запаси чорноземів зосереджені на території:

   1. України,

   2. Росії,

   3. Білорусії.

3. Від екологічних журналістів відомо, що в роки Другої світової війни німецькі окупанти вивози до Німеччини залізничним ешелоном чорнозем, який мав походження:

   1. українське,

   2. російське,

   3. білоруське.

4. За повідомленнями екологів, запаси та якість чорнозему в Україні істотно:

   1. підвищились,

   2. знизились,

   3. не змінилися.

5. Екожурналісти вбачають основні причини зниження якості чорнозему в Україні у:

   1. варварській, продуманій експлуатації, ерозії, засоленню, відчуженню земель під кар'єри та промислові споруди;

   2. господарьській, непродуманій експлуатації, ерозії, засоленню, відчуженню земель під кар'єри та промислові споруди;

   3. варварській, непродуманій експлуатації, ерозії, засоленню, відчуженню земель під кар'єри та промислові споруди.

6. Журналісти зазивають пам’ятати про те, що ґрунти України становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування, а й тому, що вони беруть активну участь в очищенні природних і стічних вод, регулюють водний баланс суші та слугують нейтралізатором багатьох видів:

   1. антропогенних забруднень,

   2. флорогенних забруднень,

   3. фауногенних забруднень.

7. Попередженням екожурналістики є твердження про те, що в Україні у гонитві за врожаєм ґрунти розорюються дедалі глибше й частіше, в них у неймовірних кількостях вносяться:

   1. немінеральні добрива й пестициди,

   2. мінеральні добрива й пестициди,

   3. мінеральні добрива й пластиди.

8. Екологічні видання нашої країни повідомляють про те, що за останні 35–40 років вміст гумусу в ґрунтах України зменшився на:

   1. 0,1–0,2 %;

   2. 0,2–0,3 %;

   3. 0,3–0,4 %.

9. Нині успішно продовжують розвивати напрямок масовоінформаційної діяльності такі дослідники:

   1. Іванов В., Різун В.;

   2. Бєляков О., Беневоленська Т.;

   3. Горевалов С. І., Холод О. М.

10. Аналіз наукових праць засвідчив, що проблемам висвітлення екологічної тематики сьогодні приділяється:

    1. недостатня увага,

    2. достатня увага,

    3. мінімальна увага.

11. Нині щодо нової спеціалізації – екологічна журналістика – можна говорити, стихійне самоформування:

    1. продовжується,

    2. завершене,

    3. не завершене.

12. Нині слід вважати, що заснування напряму діяльності екологічної журналістики, її методико-теоретичної базу:

    1. тільки починається,

    2. вже завершується,

    3. активно розвивається.

13. Чи не єдиним підручником з екожурналістики нині вважається той, який написали і видали дослідники:

    1. Московського державного університету,

    2. Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

    3. Київського міжнародного університету.

14. Нині існує перекладений та адаптований до наших умов посібник з екожурналістики, який містить не лише теоретичну частину, а й систематизований аналіз практичного досвіду висвітлення екотематики і підготовлений:

    1. американськими екожурналістами-теоретиками,

    2. китайськими екожурналістами-теоретиками,

    3. радянськими екожурналістами-теоретиками.

15. В Україні проблематиці довкілля у ЗМІ присвятив свої дослідження відомий український еколог і громадський діяч:

    1. В. Борейко,

    2. В. Корейко,

    3. В. Дорейко.

16. Значним авторитетом у галузі вітчизняної екожурналістики користуються праці кандидата філологічних наук, доцента Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

    1. О. Сєлякова,

    2. О. Бєлякова,

    3. О. Тєлякова.

17. Автором підручника “Екологічна проблематика в засобах масової інформації” є:

    1. О. Бєляков,

    2. О. Сєляков,

    3. О. Тєляков.

18. Для більшості громадян ЗМІ є найважливішим джерелом інформації про діяльність органів державної влади, події та процеси, що відбуваються у:

    1. місті та у світі,

    2. державі та у світі,

    3. державі та у метро.

19. Будь-яка інформація, незалежно від того, якої сфери вона стосується, спрямована не тільки на інформування аудиторії, але й на формування ціннісних орієнтацій:

    1. особи і її родичів,

    2. влади і суспільства,

    3. особи і суспільства.

20. ЗМІ виступають одночасно і продуктом громадської думки, і:

    1. силою, що її формує;

    2. силою, що її руйнує;

    3. силою, що її шліфує;

21. Якщо ЗМІ сліпо виконують волю владних структур і підкорюють громадянське суспільство державі – то це:

    1. тоталітарний режим,

    2. демократичний режим,

    3. ліберальний режим.

22. Протягом 90-х років ХХ століття Негативною реальністю національного державотворення в Україні стали:

    1. вбивства журналістів,

    2. преміювання журналістів,

    3. засудження журналістів.

23. Протягом останніх кількох десятиріч екологічні проблеми в усьому світі:

    1. нікого не цікавлять,

    2. виходять на передній план,

    3. вже не актуальні.

24. Екологічні проблеми в ЗМІ висвітлюються як актуальні для українського суспільства, яке зазнало значних негативних впливів (екологічних, соціальних, економічних) унаслідок техногенної катастрофи, яка сталася на:

    1. Чорнобильській АЕС,

    2. Київській ГЕС,

    3. Запорізькій АЕС.

25. На переосмислення людиною ставлення до довкілля насамперед впливають засоби масової комунікації (ЗМК), які можуть ефективно формувати екологічне:

    1. мислення театральної аудиторії,

    2. мислення політичної аудиторії,

    3. мислення масової аудиторії.

26. Доповніть речення: «Актуальність проблеми захисту навколишнього середовища для журналістики зумовлена потребою вироблення ________________ засад висвітлення екологічної тематики в сучасній українській пресі.

    1. методологічних,

    2. академічних,

    3. медичних.

27. Актуальність проблеми захисту навколишнього середовища для журналістики зумовлена зростанням соціально-комунікативного попиту на:

    1. екуменістичну інформацію (що відображає ідеологію і рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій),

    2. економічну інформацію,

    3. екологічну інформацію.

28. На думку Б. Потятинника, домінуючий погляд щодо екранного насильства і порнографії полягає у тому, що ці віртуальні потоки ніби наелектризовують нашу психіку, невротизують її, тобто віртуальність наче перетікає у:

    1. реальність,

    2. нереальність,

    3. віртуальність.

29. За зауваженням Б. Поятиника, «соціологічні і психологічні дослідження дають підстави говорити про ефект катарсису у деяких людей, які дивляться насильницькі чи еро­тичні сцени, про зменшення реальної агресії. У цьому випадку реальність наче витікає у:

    1. віртуальний простір,

    2. реальний простір,

    3. підсвідомий простір.

30. Патогенний текст – це текст (інформація), який усвідомлено чи неусвідомлено, накладаючись на вже існуючі в свідомості тексти (інформацію), стають загрозою психологічній безпеці особистості за певних умов:

    1. демографічних особливостей, статусу, місця проживання, одягу тощо,

    2. психологічних особливостей, віку, настрою, місця, часу тощо,

    3. соціальних особливостей, смаків, статку, місця відпочинку, майна тощо.

Теоретична частина

1. Принципи об'єктивності, гласності, демократизму ЗМК. Свобода слова.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ