Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №18

Тестова частина

1. За твердженнями екожурналістів, нині вода – один з основних природних ресурсів, що споживається людством в тисячі разів більше, ніж:

   1. нафти чи вугілля,

   2. молока чи масла,

   3. бавовни чи хутра.

2. В екологічній пресі повідомляють, про те, що головним джерелом води для України є:

   1. річка Дніпро,

   2. Чорне море,

   3. Азовське море.

3. За даними екожурналістів, потреби українців у воді забезпечують річки:

   1. Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін.,

   2. Дунай, Дністер, Ефрат, Ніл, Амазонка та ін.,

   3. Дунай, Дністер, Волга, Амур та ін.

4. Журналісти, які досліджують екологічні проблеми, пишуть про те, що 90 % користувачів води нашої країни мешкають у населених пунктах, розташованих у долинах:

   1. малих річок,

   2. великих річок,

   3. там, де немає річок.

5. Журналісти повідомляють про те, що, за даними Держводгоспу, протягом другої половини ХХ ст. у Україні зникло близько:

   1. 3 тис. малих водостоків,

   2. 4 тис. малих водостоків,

   3. 5 тис. малих водостоків.

6. Журналісти повідомляють, що в умовах непорушених ландшафтів поверхневий стік практично не несе в річки:

   1. забруднень,

   2. очищень,

   3. отрутних хімікатів із полів.

7. Слід довіряти екологам, як повідомляють екожурналісти, у тому, що природні ландшафти, завдяки фільтраційним здатностям природних біоценозів, раніше були:

   1. ненадійним фільтром,

   2. ідеальними фільтром,

   3. поганим фільтром.

8. За зауваженнями фахівців, які дописують в газети, нині в Україні природні ландшафти або знищені, або перебувають:

   1. на різних стадіях ротації,

   2. на різних стадіях деградації,

   3. на різних стадіях сегрегації.

9. Коли в мас-медіа екологічні повідомлення подаються стисло, на передній план виходить саме факт і обставини, що могли б надати йому певної сенсаційності – це є:

   1. нормальною тенденцією,

   2. незадовільною тенденцією,

   3. задовільною тенденцією.

10. Екологічна преса є:

    1. пересічним різновидом друкованих мас-медіа,

    2. особливим різновидом телевізійних мас-медіа,

    3. особливим різновидом мас-медіа.

11. Екологічна журналістика як особливий різновид суспільної діяльності у представленні проблематики довкілля має:

    1. власні специфічні комунікативні можливості,

    2. запозичені специфічні комунікативні можливості,

    3. власні специфічні синтаксичні можливості.

12. Кількість і склад спеціалізованої екологічної преси є:

    1. нестабільним і таким, що постійно змінюється;

    2. стабільним і таким, що постійно змінюється;

    3. нестабільним і таким, що не змінюється.

13. У вітчизняній екожурналістиці є важливим розвиток конкретно-місцевого, локального підходу до висвітлення проблематики довкілля, звернення до:

    1. державних проблем,

    2. регіональних проблем,

    3. всесвітніх проблем.

14. Якісна преса розглядається як така, що найбільше пристосована завдяки жанровій спрямованості до висвітлення:

    1. політичної тематики,

    2. екологічної тематики,

    3. релігійної тематики.

15. Існує позитивний досвід української аналітичної журналістики, яка має на меті уважне, ретельне вивчення й систематизацію фактів природних ресурсів у межах:

    1. етножурналістики,

    2. екожурналістики,

    3. євро журналістики.

16. Екожурналістика має специфіку подання екологічних публікацій в:

    1. офіційній пресі,

    2. неофіційній пресі,

    3. партійній пресі.

17. Функціональна багатогранність висвітлення екологічної тематики в українських мас-медіа подається у зв’язку з конкретними:

    1. міськими рішеннями,

    2. обласними рішеннями,

    3. державними рішеннями.

18. Особливістю інтернет є те, що він дозволяє встановити:

    1. зворотний зв'язок політиків із своїми виборцями,

    2. зворотний зв'язок лікарів із своїми виборцями,

    3. зворотний зв'язок викладачів із своїми виборцями.

19. Політика як сфера суспільної діяльності найбільше потребує засобів масової інформації для встановлення і підтримки постійних зв'язків:

    1. між її об'єктами,

    2. між її суб'єктами,

    3. між її предметами.

20. Політика неможлива без опосередкованих форм спілкування і спеціальних засобів зв'язку між різними носіями влади, а також між:

    1. державою та громадянами,

    2. народом та громадянами,

    3. державою та підприємцями.

21. ЗМІ все більше виступають не лише необхідною ланкою передачі інформації у системі механізмів політики, але й нерідко її:

    1. творцем,

    2. мерцем,

    3. кравцем.

22. ЗМІ є однією із складових частин:

    1. теократичного світобачення,

    2. демократичного світобачення,

    3. соціалістичного світобачення.

23. Свідченням впливу мас-медіа на суспільство, можуть бути численні мовні штампи, якими протягом минулих десятиріч вони характеризувалися:

    1. “четверта влада”, “ланцюговий пес демократії”, “великий арбітр”, “очі та вуха суспільства”;

    2. “третя влада”, “ланцюговий пес демократії”, “маленький арбітр”, “очі та вуха влади”;

    3. “п’ята влада”, “онлайновий пес демократії”, “великий набір”, “голова та ніс суспільства”;

24. За умов демократії особливого значення набуває швидкість, ефективність та якість здійснень повноважень представниками:

    1. державного апарату,

    2. армійського апарату,

    3. суспільного апарату.

25. Політична журналістика виконує функцію нагляду за діяльністю органів державної влади, попереджує розгул:

    1. комунікації та народження демократії,

    2. корупції та виродження демократії,

    3. лімітизації та зародження демократії.

26. Засоби масової інформації є:

    1. “другою владою” ,

    2. “терьою владою” ,

    3. “четвертою владою” .

27. Вживання терміну “четверта влада” відриває журналістів від справжнього покликання - ролі посередників між суспільством у цілому, громадськими організаціями та окремими громадянами і державою:

    1. політичними та владними структурами,

    2. торговельними та владними структурами,

    3. політичними та комерційними структурами.

28. Вживання метафори «четверта влада» щодо мас-медіа:

    1. лише дезінтегрує журналістів,

    2. лише інтегрує журналістів,

    3. лише дезінфікує журналістів.

29. Патогенним текстом називають:

    1. нормальні, правильні, девіантні тексти;

    2. ненормальні, неправильні, зразкові тексти;

    3. ненормальні, неправильні, девіантні тексти.

30. Патогенність тексту виявляється у:

    1. негативному обов’язковому впливі на адресата,

    2. позитивному обов’язковому впливі на адресата,

    3. нейтральному обов’язковому впливі на адресата.

Теоретична частина

1. Динаміка розвитку ролі ЗМІ в політичних процесах.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ