1. Загальна характеристика проблемно-тематичних напрямків періодичного видання, програми.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №16

Тестова частина

1. Екологічна журналістика розповідає про те, що вплив людини на природу може бути як свідомим, так і:

   1. стихійним, випадковим;

   2. нестихійним, невипадковим;

   3. стихійним, невипадковим.

2. На думку екожурналістів, користуючись знанням законів розвитку природи, людина свідомо виводить нові високопродуктивні сорти рослин і породи тварин, усуває шкідливі види, творить нові:

   1. біоценози,

   2. геоценози,

   3. лептоценози.

3. На думку українських екожурналістів, не рідко вплив людини на природу має:

   1. бажаний характер,

   2. небажаний характер,

   3. не негативний характер.

4. Екожурналіст знає, що непродумане розселення рослин і тварин у нові райони, хижацьке винищення окремих видів, а також перелогових земель, тягне за собою:

   1. зникнення стійких високоорганізованих біоценозів,

   2. збільшення видового складу рослин і тварин,

   3. появу нових видів рослин і тварин.

5. За даними екожурналістів, фактори, які витісняють природну рослинність, ведуть до збіднення тваринного світу, називаються:

   1. кліматичні,

   2. антропогенні едафічні (ґрунтові умови, що впливають на життя організмів: родючість ґрунту, його зволоженість, реакція розчину, вміст солей, фізичний стан тощо);

   3. кліматичні й антропогенні едафічні (ґрунтові умови, що впливають на життя організмів: родючість ґрунту, його зволоженість, реакція розчину, вміст солей, фізичний стан тощо).

6. За даними екологічної журналістики, екосистеми великих міст та індустріальних центрів є енергетично субсидовані, їх діяльність часто залежить від:

   1. втручання птахів (скопичення у зграї, викльовування врожаїв злакових, фруктів, засмічення ексрементацією скверів);

   2. втручання тварин (їхнє скопичення на вулицях, ексрементація, паразитивні мікроорганізми, перенесення інфекційних захворювань);

   3. втручання людини (газони, квітники, сади, сквери, захисні смуги, агрокультури).

7. Як свідчать екологічні видання, теплові, хімічні, радіаційні, електромагнітні, світлові, звукові, вібраційні фактори є:

   1. урбогенними позитивними факторами,

   2. урбогенними негативними факторами,

   3. урбогенними нейтральними факторами.

8. На сторінках екологічних видань повідомляється інформаці про те, що впливи, які оптимізують екосистеми є:

   1. позитивними,

   2. негативними,

   3. нейтральними.

9. Екожурналісти розрізнюють такі антропогенні фактори:

   1. фізичні, хімічні, кліматичні, біотичні;

   2. фізичні, хімічні;

   3. хімічні, кліматичні.

10. Екожурналісти за характером зв’язків розрізнюють такі антропогенні фактори:

    1. питомі й орієнтальні,

    2. вітальні й сигнальні,

    3. смертельні й життєві.

11. Екожурналісти за часом дії розрізнюють такі антропогенні фактори:

    1. постійні й періодичні, ледве помітні й катастрофічні;

    2. непостійні й періодичні, ледве помітні й катастрофічні;

    3. постійні й періодичні, не помітні й катастрофічні.

12. Екожурналісти повідомляють, що за характером впливу антропогенні фактори є:

    1. ендогенними,

    2. екзогенними,

    3. інтрагенними.

13. Додайте потрібне слово, щоб речення набуло смислу: «Екожурналісти повідомляють, що антропогенні фактори, будучи за характером впливу екзогенними, діють на ___________ фактори і завдяки їм „з середини” – на екосистеми або на її компоненти».

    1. екзогенні,

    2. ендогенні,

    3. ендогенні.

14. Екологічна журналістика розповідає про те, що вплив людини на природу може бути як свідомим, так і:

    1. стихійним, випадковим;

    2. нестихійним, невипадковим;

    3. стихійним, невипадковим.

15. На думку екожурналістів, користуючись знанням законів розвитку природи, людина свідомо виводить нові високопродуктивні сорти рослин і породи тварин, усуває шкідливі види, творить нові:

    1. біоценози,

    2. геоценози,

    3. лептоценози.

16. На думку українських екожурналістів, не рідко вплив людини на природу має:

    1. бажаний характер,

    2. небажаний характер,

    3. не негативний характер.

17. Екожурналіст знає, що непродумане розселення рослин і тварин у нові райони, хижацьке винищення окремих видів, а також перелогових земель, тягне за собою:

    1. зникнення стійких високоорганізованих біоценозів,

    2. збільшення видового складу рослин і тварин,

    3. появу нових видів рослин і тварин.

18. Аналізуючи причини стану свободи слова в Україні, Сергій Рахманін ("Дзеркало тижня") зазначив: "Влада … вважає мас-медіа тільки інструментом:

    1. корегування суспільства,

    2. впливу на громадську думку,

    3. тлумачення політики.

19. По відношенню до сучасної політичної журналістики можна сказати словами

Геракліта: "Той, хто знає, не говорить, той, хто говорить, не знає":

1. так, можна,

2. ні,

3. можливо.

1. Серед сучасних політичних журналістів корупціонери:

   1. є,

   2. відсутні,

   3. як можна про це говорити?

2. Економічний успіх видання, теле-, радіопрограм України внаслідок діючого законодавства, існуючих правових і економічних регламентів ринку ЗМІ майже зовсім від кількості читачів, глядачів, слухачів:

   1. не залежить,

   2. залежить,

   3. не знаю.

3. Нині в Україні випадки дотацій та спонсорських вкладень у ЗМІ за так зване інформаційне забезпечення, ангажованість видань і телерадіопрограм, порушення етичних норм серед журналістів:

   1. ще зустрічаються,

   2. не зустрічаються,

   3. звідки я знаю.

4. Теоретичне дослідження політичної журналістики – принципова умова для:

   1. створення практичної теорії,

   2. занепаду практичної теорії,

   3. розвитку практичної теорії.

5. Невід’ємною ознакою правової демократичної держави є забезпечення свободи слова громадян, свободи інформаційної сфери, право на висловлювання власної думки та позиції, право на:

   1. отримання й поширення інформації з перешкодами,

   2. отримання й звуження інформації без перешкод,

   3. отримання й поширення інформації без перешкод.

6. Свобода слова виступає тим підґрунтям, на якому будується демократія і без якого існувати демократичні інститути:

   1. не можуть,

   2. можуть,

   3. повинні.

7. Автор проекту Декларації незалежності США Т. Джефферсон, окреслюючи роль мас-медіа у розвитку держави, говорив, що якби перед ним стояв вибір: уряд без газет чи газети без уряду, він, безумовно, обрав би газети:

   1. без уряду,

   2. з урядом,

   3. між урядом.

8. Без свободи слова суспільство може прийти до:

   1. партитури,

   2. диктатури,

   3. демократії.

9. У сучасному цивілізованому світі свобода слова виступає однією з:

   1. найістотніших капіталістичних норм конституційного ладу,

   2. найістотніших демократичних норм конституційного ладу,

   3. найістотніших демократичних норм монархічного ладу.

10. Медіаекологи впевнені: інтерес до насильства має глибоке психологічне коріння, що засвідчено:

    1. найдавнішими міфами і казками,

    2. найсучаснішими відеофільмами і відеороликами,

    3. найстарішими художніми фільмами і документальними кадрами карної хронічки.

11. Ініціатором медіа-екології був:

    1. Маршал Маклюен

    2. Борис Потятиник,

    3. Томаш Гобан-Клас.

Теоретична частина