1. Проблематика змі як елемент змісту журналістського матеріалу, що певною мірою визначає творчий процес.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №15

Тестова частина

1. Екожурналісти повідомляють про те, що більшість ботаніків вважають вплив людини на рослинність такими ж зовнішніми причинами, що можна розцінювати як суму:

   1. своєрідних економічних факторів,

   2. своєрідних екологічних факторів,

   3. несвоєрідних екологічних факторів.

2. До антропогенних факторів належать усі види створюваних технікою і безпосередньо людиною впливів, які пригнічують природу:

   1. очищення, технічні перетворення й утворення природних систем ландшафтів, насичення природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи й естетичні впливи;

   2. технічний прогрес і руйнування природних систем ландшафтів, вичерпання природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи й естетичні впливи;

   3. забруднення, технічні перетворення й руйнування природних систем ландшафтів, вичерпання природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи й естетичні впливи.

3. Антропогенні фактори – це:

   1. впливи людини на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) суттєві відгуки;

   2. впливи людини на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) позитивні відгуки;

   3. впливи тварин на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) суттєві відгуки.

4. Екожурналісти розрізнюють такі антропогенні фактори:

   1. фізичні, хімічні, кліматичні, біотичні;

   2. фізичні, хімічні;

   3. хімічні, кліматичні.

5. Екожурналісти за характером зв’язків розрізнюють такі антропогенні фактори:

   1. питомі й орієнтальні,

   2. вітальні й сигнальні,

   3. смертельні й життєві.

6. Екожурналісти за часом дії розрізнюють такі антропогенні фактори:

   1. постійні й періодичні, ледве помітні й катастрофічні;

   2. непостійні й періодичні, ледве помітні й катастрофічні;

   3. постійні й періодичні, не помітні й катастрофічні.

7. Екожурналісти повідомляють, що за характером впливу антропогенні фактори є:

   1. ендогенними,

   2. екзогенними,

   3. інтрагенними.

8. Додайте потрібне слово, щоб речення набуло смислу: «Екожурналісти повідомляють, що антропогенні фактори, будучи за характером впливу екзогенними, діють на ___________ фактори і завдяки їм „з середини” – на екосистеми або на її компоненти».

   1. екзогенні,

   2. ендогенні,

   3. ендогенні.

9. За даними екожурналістів, фактори, які витісняють природну рослинність, ведуть до збіднення тваринного світу, називаються:

   1. кліматичні,

   2. антропогенні едафічні (ґрунтові умови, що впливають на життя організмів: родючість ґрунту, його зволоженість, реакція розчину, вміст солей, фізичний стан тощо);

   3. кліматичні й антропогенні едафічні (ґрунтові умови, що впливають на життя організмів: родючість ґрунту, його зволоженість, реакція розчину, вміст солей, фізичний стан тощо).

10. За даними екологічної журналістики, екосистеми великих міст та індустріальних центрів є енергетично субсидовані, їх діяльність часто залежить від:

    1. втручання птахів (скопичення у зграї, викльовування врожаїв злакових, фруктів, засмічення ексрементацією скверів);

    2. втручання тварин (їхнє скопичення на вулицях, ексрементація, паразитивні мікроорганізми, перенесення інфекційних захворювань);

    3. втручання людини (газони, квітники, сади, сквери, захисні смуги, агрокультури).

11. Як свідчать екологічні видання, теплові, хімічні, радіаційні, електромагнітні, світлові, звукові, вібраційні фактори є:

    1. урбогенними позитивними факторами,

    2. урбогенними негативними факторами,

    3. урбогенними нейтральними факторами.

12. На сторінках екологічних видань повідомляється інформаці про те, що впливи, які оптимізують екосистеми є:

    1. позитивними,

    2. негативними,

    3. нейтральними.

13. Інтродукція, фітомеліорація, біологічні методи боротьби зі шкідниками рослин і тварин – це діяльність, яка в умовах ноосферного управління повинна переважати. Вона називається:

    1. позитивна ноогенна,

    2. позитивна антропогенна,

    3. позитивна ноосферна.

14. Про деградаційний антропогенний вплив на природу сучасні журналісти пишуть:

    1. не часто,

    2. так часто,

    3. не так часто.

15. Під час висвітлення екологічної проблематики поміж великої кількості екологічних проблем України, особливу увагу журналісту потрібно акцентувати на:

    1. чорнобильській аварії,

    2. землетрусах на Тайвані,

    3. буревіях Гаїті.

16. Наслідки якої найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, вийшли далеко за межі проблем довкілля і переросли у ланцюг соціально-економічних, медико-біологічних, психологічних, морально-етичних, світоглядних, культурних, технічних, демографічних та політичних проблем?

    1. вибух Тунгуського метеориту в районі басейну річки Тунгузька Кам'янка (Росія, Сибір) 30.06.1908 року,

    2. вибух на Чорнобильській АЕС біля м. Прип’ять (Україна) 26.04.1986 року,

    3. вибух на станції метро «Луб’янка» у м. Москва (Росія) 29.03.2010 року.

17. Екожурналісти заявляють впевнено, що нині доведено: твердження про "дешевизну" атомної енергії – це:

    1. навмисна фальсифікація,

    2. гола правда,

    3. не зовсім правда.

18. Говорячи про роль ЗМІ у виборчому процесі, провідні вітчизняні та зарубіжні аналітичні центри й дослідники доходять до думки, що журналістика в Україні:

    1. близька до незалежності,

    2. далека від незалежності,

    3. стоїть посередині на шляху до незалежності.

19. Свобода слова є одним з головних чинників:

    1. занепаду громадянського суспільства,

    2. стагнації громадянського суспільства,

    3. розвитку громадянського суспільства.

20. Саме наявність свободи слова перетворює засоби масової інформації на ефективний інструмент контролю громадян - платників податків – над:

    1. державою,

    2. політикою,

    3. народом.

21. ЗМІ забезпечують зворотний зв'язок між:

    1. підприємництвом і державою,

    2. суспільством і державою,

    3. суспільством і народом.

22. Мас-медіа користуються суспільною підтримкою і сприяють встановленню та:

    1. зміцненню довіри громадян до влади,

    2. послабленню довіри громадян до влади,

    3. зруйнуванню довіри громадян до влади.

23. Маніфест українських журналістів з приводу політичної цензури було проголошено:

    1. у жовтні 2002 року,

    2. у жовтні 2006 року,

    3. у жовтні 2010 року.

24. Переважна більшість фахівців професію журналіста вважають:

    1. безпечною,

    2. небезпечною,

    3. майже небезпечною.

25. На думку журналістів, критика владних структур може мати:

    1. позитивні наслідки,

    2. негативні наслідки,

    3. приємні наслідки.

26. Найімовірнішим наслідком публікації критичних матеріалів вважається:

    1. психічна розправа над журналістом,

    2. фізична розправа над журналістом,

    3. адміністративна розправа над журналістом.

27. Найбільше про світ політичної журналістики знають:

    1. політичні журналісти-практики,

    2. політики,

    3. депутати ВР України.

28. Аналізуючи причини стану свободи слова в Україні, Сергій Рахманін ("Дзеркало тижня") зазначив: "Влада сприймає журналістику як:

    1. «обслуговуючий персонал»,

    2. «червону хустину для вола»,

    3. «п’яту колону».

29. Термін «інформаційні протигази» в медіа екологічних публікаціях запропонував (-ла):

    1. М. Веклик,

    2. Н. Габор,

    3. Б. Потятиник.

30. За даними вчених, порнографія на екрані:

    1. провокує агресивних суб’єктів,

    2. умиротворює агресивних суб’єктів,

    3. навчає агресивних суб’єктів.

Теоретична частина