Теоретична частина

39. Медіанасильство: психологічна привабливість зла; психологія впливу медіанасильства; романтизація насильства; екранний тероризм; аргументи прихильників екранного насильства; метафізичний вимір насильства; профілактика.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика змі

ВАРІАНТ №14

Тестова частина

1. Екожурналістика має специфіку подання екологічних публікацій в:

   1. офіційній пресі,

   2. неофіційній пресі,

   3. партійній пресі.

2. Функціональна багатогранність висвітлення екологічної тематики в українських мас-медіа подається у зв’язку з конкретними:

   1. міськими рішеннями,

   2. обласними рішеннями,

   3. державними рішеннями.

3. На якість висвітлення екологічної проблематики впливають прямий доступ до офіційних джерел інформації, можливість отримувати її безпосередньо від фахівців державних структур із:

   1. найменшою втратою достовірності,

   2. найбільшою втратою достовірності,

   3. найменшою втратою договірності.

4. Доповніть речення: «В українській екожурналістиці нині фіксуються негативні тенденції, серед яких – _______________, який витісняє зі сторінок газети екологічні та інші соціально важливі повідомлення».

   1. домінування офіціозу,

   2. нівелювання офіціозу,

   3. мінімізування офіціозу.

5. Нині екотематика в офіційній пресі висвітлюється:

   1. несистематично,

   2. систематично,

   3. як коли.

6. Екологічна тематика, окрім друкованих, висвітлюється також і в українських:

   1. журналах,

   2. Інтернет-виданнях,

   3. газетах.

7. Антропогенні фактори, про які повідомляють екожурналісти, це:

   1. різноманітність форм людської діяльності, які не змінюють біотичні й абіотичні елементи природи;

   2. різноманітність форм нелюдської діяльності, які змінюють біотичні й абіотичні елементи природи;

   3. різноманітність форм людської діяльності, які змінюють біотичні й абіотичні елементи природи.

8. Прізвище дослідника, який розглядає антропогенні фактори як породжені соціальним обміном речовин і енергії тіла, речовин, процеси і явища, які впливають на природу одночасно з природними факторами,

   1. О.О. Каптєв,

   2. О.О. Ваптєв,

   3. О.О. Лаптєв.

9. Журналісти, які пишуть на тему антропогенного впливу на природу, повідомляють, що проектувальники Чорнобильської АЕС не вносили у вартість "атомного" кіловата такі затрати, як переробка й поховання радіоактивних відходів, а за оцінками спеціалістів, вони становлять :

   1. понад 25 % вартості всього паливного циклу АЕС,

   2. понад 55 % вартості всього паливного циклу АЕС,

   3. понад 75 % вартості всього паливного циклу АЕС.

10. За оцінками видатного публіциста Г. О. Медведєва, Чорнобильська катастрофа продемонструвала людську (-е):

    1. всемогутність,

    2. всемогутність і безсилля,

    3. безсилля.

11. Журналісти, що пишуть на екотеми, стверджують, що нині винятково гострою проблемою для України є:

    1. збереження та якість питної води,

    2. збереження та якість газованої води,

    3. збереження та якість негазованої промислової води.

12. За твердженнями екожурналістів, нині вода – один з основних природних ресурсів, що споживається людством в тисячі разів більше, ніж:

    1. нафти чи вугілля,

    2. молока чи масла,

    3. бавовни чи хутра.

13. В екологічній пресі повідомляють, про те, що головним джерелом води для України є:

    1. річка Дніпро,

    2. Чорне море,

    3. Азовське море.

14. За даними екожурналістів, потреби українців у воді забезпечують річки:

    1. Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін.,

    2. Дунай, Дністер, Ефрат, Ніл, Амазонка та ін.,

    3. Дунай, Дністер, Волга, Амур та ін.

15. Журналісти, які досліджують екологічні проблеми, пишуть про те, що 90 % користувачів води нашої країни мешкають у населених пунктах, розташованих у долинах:

    1. малих річок,

    2. великих річок,

    3. там, де немає річок.

16. Журналісти повідомляють про те, що, за даними Держводгоспу, протягом другої половини ХХ ст. у Україні зникло близько:

    1. 3 тис. малих водостоків,

    2. 4 тис. малих водостоків,

    3. 5 тис. малих водостоків.

17. Політична журналістика нині працює тільки:

    1. на новини,

    2. на ток-шоу,

    3. на аналітичні програми.

18. Нині на українських телеканалах спостерігається брак:

    1. сильних політиків, політичних кореспондентів;

    2. сильних політичних оглядачів, політичних коментаторів;

    3. сильних спортивних оглядачів, спортивних коментаторів.

19. Нині найкраще політична журналістика працює під час виборів, коли рівень інформації сягає:

    1. 60% всього ефірного часу,

    2. 70% всього ефірного часу,

    3. 80% всього ефірного часу.

20. Політичний журналіст повинний пам’ятати, що вільні вибори – це:

    1. ключ до свободи слова,

    2. ключ до демократії,

    3. ключ до порядку.

21. "Влада народу" залежить від:

    1. поінформованого вибору,

    2. неінформованого вибору,

    3. поінформованого народу.

22. Щоб результати голосування були дійсними, політична журналістика має працювати належним чином, реалізовуючи власні права на свободу слова, на вільний доступ до інформації та:

    1. права виборців на інформацію,

    2. права журналіста на інформацію,

    3. права редактора на інформацію,

23. Висвітлення виборів має на меті:

    1. вказати на проблеми та забути шляхи їх вирішення, порушити спірні питання, озвучити думки та турботи;

    2. вказати на проблеми та вивчити шляхи їх вирішення, порушити спірні питання, озвучити думки та турботи;

    3. виключити проблеми та вивчити шляхи їх вирішення, порушити спірні питання, озвучити думки та турботи.

24. Вибори – критичний час для політичних журналістів, коли вони мають довести свою:

    1. мобільність,

    2. надійність,

    3. валідність.

25. Щоб бути джерелами інформації, яким довіряють, політичні журналісти мають щодня показувати свою:

    1. лояльність, точність та відкритість для всіх точок зору,

    2. чесність, швидкість та відкритість для всіх точок зору,

    3. чесність, точність та відкритість для всіх точок зору.

26. Нині в Україні ЗМІ про свій авторитет у суспільстві:

    1. не піклуються,

    2. піклуються,

    3. не знаю.

27. Аналізуючи останні вибори, заступник речника Держдепартаменту США, Філіп Рікер зазначив, що незважаючи на прогрес, "значні недоліки" все ще є. Одним таким недоліком Ф. Рікер називає:

    1. велику обережність ЗМІ у висвітленні подій,

    2. велику необмеженість ЗМІ у висвітленні подій,

    3. велику упередженість ЗМІ у висвітленні подій.

28. За повідомленнями економічних журналістів, сучасний стан обліку в достатній мірі забезпечує потреби:

    1. економічного аналізу,

    2. політичного аналізу,

    3. геодезичного аналізу.

29. За зауваженнями медіаекологів, не тільки атмосферне, але й акустичне забруднення наших міст відбувається під впливом:

    1. співу птахів,

    2. транспорту чи надто голосної музики в громадських місцях;

    3. вітру в полі та в громадських місцях.

30. За інформацією проф. Б. Потятиника, у США дітей вчать критично сприймати медіа, бачити комерційні мотиви позаду насильницьких чи порнографічних сюжетів, аналізувати і подумки деконструювати:

    1. екранний чи друкований продукт,

    2. газетний чи радіопродукт,

    3. кіно- чи телепродукт.

Теоретична частина