Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MKR_Problematika_ZMI_-_6-y_semestr (3).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.02 Mб
Скачать

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №13

Тестова частина

  1. Автором підручника “Екологічна проблематика в засобах масової інформації” є:

    1. О. Бєляков,

    2. О. Сєляков,

    3. О. Тєляков.

  2. Коли в мас-медіа екологічні повідомлення подаються стисло, на передній план виходить саме факт і обставини, що могли б надати йому певної сенсаційності – це є:

    1. нормальною тенденцією,

    2. незадовільною тенденцією,

    3. задовільною тенденцією.

  3. Екологічна преса є:

    1. пересічним різновидом друкованих мас-медіа,

    2. особливим різновидом телевізійних мас-медіа,

    3. особливим різновидом мас-медіа.

  4. Екологічна журналістика як особливий різновид суспільної діяльності у представленні проблематики довкілля має:

    1. власні специфічні комунікативні можливості,

    2. запозичені специфічні комунікативні можливості,

    3. власні специфічні синтаксичні можливості.

  5. Кількість і склад спеціалізованої екологічної преси є:

    1. нестабільним і таким, що постійно змінюється;

    2. стабільним і таким, що постійно змінюється;

    3. нестабільним і таким, що не змінюється.

  6. У вітчизняній екожурналістиці є важливим розвиток конкретно-місцевого, локального підходу до висвітлення проблематики довкілля, звернення до:

    1. державних проблем,

    2. регіональних проблем,

    3. всесвітніх проблем.

  7. Якісна преса розглядається як така, що найбільше пристосована завдяки жанровій спрямованості до висвітлення:

    1. політичної тематики,

    2. екологічної тематики,

    3. релігійної тематики.

  8. Існує позитивний досвід української аналітичної журналістики, яка має на меті уважне, ретельне вивчення й систематизацію фактів порушення природного балансу в межах:

    1. етножурналістики,

    2. екожурналістики,

    3. єврожурналістики.

  9. Журналісти повідомляють, що в умовах непорушених ландшафтів поверхневий стік практично не несе в річки:

    1. забруднень,

    2. очищень,

    3. отрутних хімікатів із полів.

  10. Слід довіряти екологам, як повідомляють екожурналісти, у тому, що природні ландшафти, завдяки фільтраційним здатностям природних біоценозів, раніше були:

    1. ненадійним фільтром,

    2. ідеальними фільтром,

    3. поганим фільтром.

  11. За зауваженнями фахівців, які дописують в газети, нині в Україні природні ландшафти або знищені, або перебувають:

    1. на різних стадіях ротації,

    2. на різних стадіях деградації,

    3. на різних стадіях сегрегації.

  12. Екожурналісти зауважують, що внаслідок інтенсивного забруднення вод промисловими стоками, щорічно хворіє майже:

    1. третина населення України,

    2. половина населення України,

    3. кожний мешканець України.

  13. Як повідомляють екожурналісти, найбільші в світі запаси чорноземів зосереджені на території:

    1. України,

    2. Росії,

    3. Білорусії.

  14. Від екологічних журналістів відомо, що в роки Другої світової війни німецькі окупанти вивози до Німеччини залізничним ешелоном чорнозем, який мав походження:

    1. українське,

    2. російське,

    3. білоруське.

  15. За повідомленнями екологів, запаси та якість чорнозему в Україні істотно:

    1. підвищились,

    2. знизились,

    3. не змінилися.

  16. Екожурналісти вбачають основні причини зниження якості чорнозему в Україні у:

    1. варварській, продуманій експлуатації, ерозії, засоленню, відчуженню земель під кар'єри та промислові споруди;

    2. господарьській, непродуманій експлуатації, ерозії, засоленню, відчуженню земель під кар'єри та промислові споруди;

    3. варварській, непродуманій експлуатації, ерозії, засоленню, відчуженню земель під кар'єри та промислові споруди.

  17. До структури навчального курсу «Проблематика ЗМІ» входить навчання під час:

    1. 2-х семестрів,

    2. 3-х семестрів,

    3. 4-х семестрів.

  18. Специфічними вимірами навчального матеріалу «Проблематики ЗМІ» слід вважати:

    1. рівень соціальної нерівності, протяжність у просторі, приціленість публікацій;

    2. рівень соціальної реальності, протяжність у часі, націленість публікацій;

    3. рівень антисоціальної реальності, протяжність у часі, націленість публікацій;

  19. Чотири аспекти аналізу будь-якої проблематики ЗМІ – це:

    1. неформальний, змістовий, функціональний, соціально-оціночний;

    2. формальний, змістовий, фундаційний, соціально-оціночний;

    3. формальний, змістовий, функціональний, соціально-оціночний;

  20. Інформаційний стан суспільства – це:

    1. визначальний фактор військового і соціального розвитку та суверенітету країни,

    2. визначальний фактор політичного і соціального розвитку та суверенітету країни,

    3. визначальний фактор політичного і партійного розвитку та суверенітету країни.

  21. Концепції політичної журналістики передбачає визначення двох термінів:

    1. «держава» і «журналістика»,

    2. «політика» і «комунікація»,

    3. «політика» і «журналістика».

  22. Політика (від "роlitica" - державна діяльність) – це:

    1. особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або не для неї;

    2. особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею;

    3. особливий вид людської діяльності, не пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею.

  23. Журналістика (від фр. "leJournal" - щоденник, газета) – це:

    1. вид громадської діяльності щодо збирання і поширення інформації,

    2. вид громадської діяльності щодо виробництва і поліпшення інформації,

    3. вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації.

  24. Політична журналістика це вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації про:

    1. діяльність владних структур, політиків, державне управління і здійснення влади у суспільстві;

    2. діяльність приватних структур, політиків, державне управління і здійснення влади у суспільстві;

    3. діяльність владних структур, акторів, державне управління і здійснення влади у суспільстві.

  25. Система політичної журналістики має допомагати громадянам у вивченні державних питань, роз'яснювати альтернативні варіанти державної політики і:

    1. сприяти формуванню обґрунтованої громадської думки,

    2. сприяти формуванню необґрунтованої громадської думки,

    3. сприяти руйнуванню обґрунтованої громадської думки.

  26. Журналісти виступають як посередники між:

    1. політиками та суспільством,

    2. політикою та суспільством,

    3. політикою та спільнотою.

  27. Журналістика дбає про суспільний інтерес до політичних питань і тому є:

    1. важливим елементом демократії,

    2. неважливим елементом демократії,

    3. важливим елементом партократії.

  28. За повідомленнями економічної журналістики, аналіз балансу трансформувався в:

    1. економічний аналіз,

    2. політичний,

    3. екуміністичний аналіз.

  29. На думку економжурналістів, економічний аналіз став активно використовуватися з:

    1. 30-х років ХХ століття,

    2. 50-х років ХХ століття,

    3. 90-х років ХХ століття.

  30. Економічна журналістика підкреслює: для ефективного управління та прийняття відповідних рішень використовується передовсім економічна інформація як частина:

    1. сакральної,

    2. суїцидальної,

    3. соціальної інформації.