Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №12

Тестова частина

1. Нині успішно продовжують розвивати напрямок масовоінформаційної діяльності такі дослідники:

   1. Іванов В., Різун В.;

   2. Бєляков О., Беневоленська Т.;

   3. Горевалов С. І., Холод О. М.

2. Аналіз наукових праць засвідчив, що проблемам висвітлення екологічної тематики сьогодні приділяється:

   1. недостатня увага,

   2. достатня увага,

   3. мінімальна увага.

3. Нині щодо нової спеціалізації – екологічна журналістика – можна говорити, стихійне самоформування:

   1. продовжується,

   2. завершене,

   3. не завершене.

4. Нині слід вважати, що заснування напряму діяльності екологічної журналістики, її методико-теоретичної базу:

   1. тільки починається,

   2. вже завершується,

   3. активно розвивається.

5. Чи не єдиним підручником з екожурналістики нині вважається той, який написали і видали дослідники:

   1. Московського державного університету,

   2. Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

   3. Київського міжнародного університету.

6. Нині існує перекладений та адаптований до наших умов посібник з екожурналістики, який містить не лише теоретичну частину, а й систематизований аналіз практичного досвіду висвітлення екотематики і підготовлений:

   1. американськими екожурналістами-теоретиками,

   2. китайськими екожурналістами-теоретиками,

   3. радянськими екожурналістами-теоретиками.

7. В Україні проблематиці довкілля у ЗМІ присвятив свої дослідження відомий український еколог і громадський діяч:

   1. В. Борейко,

   2. В. Корейко,

   3. В. Дорейко.

8. Значним авторитетом у галузі вітчизняної екожурналістики користуються праці кандидата філологічних наук, доцента Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

   1. О. Сєлякова,

   2. О. Бєлякова,

   3. О. Тєлякова.

9. Журналісти зазивають пам’ятати про те, що ґрунти України становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування, а й тому, що вони беруть активну участь в очищенні природних і стічних вод, регулюють водний баланс суші та слугують нейтралізатором багатьох видів:

   1. антропогенних забруднень,

   2. флорогенних забруднень,

   3. фауногенних забруднень.

10. Попередженням екожурналістики є твердження про те, що в Україні у гонитві за врожаєм ґрунти розорюються дедалі глибше й частіше, в них у неймовірних кількостях вносяться:

    1. немінеральні добрива й пестициди,

    2. мінеральні добрива й пестициди,

    3. мінеральні добрива й пластиди.

11. Екологічні видання нашої країни повідомляють про те, що за останні 35–40 років вміст гумусу в ґрунтах України зменшився на:

    1. 0,1–0,2 %;

    2. 0,2–0,3 %;

    3. 0,3–0,4 %.

12. Як стверджують екожурналісти, за розрахунками Української академії аграрних наук, щорічні втрати гумусу становлять:

    1. від 0,3 до 1т/га,

    2. від 0,6 до 1т/га,

    3. від 0,9 до 1т/га.

13. За оцінками журналістів, що досліджують екологічну проблематику, не менш важливою проблемою є:

    1. зменшення лісових насаджень України,

    2. збільшення лісових насаджень України,

    3. незмінення лісових насаджень України.

14. В екологічній пресі часто зустрічається крилатий вислів лісоводів:

    1. "З’їв зайця – вирости два нових"!

    2. "Зрубав дерево – посади два нових"!

    3. "Спіймав рибку – випусти дві нових"!

15. Журналісти, що пишуть на екологічну тематику, стурбовані надзвичайно важливою проблемою для України – проблемою:

    1. утилізації відходів,

    2. зменшення відходів,

    3. вивезення відходів за межі країни.

16. За даними екологів, на підприємствах гірничопромислового, хіміко-металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного, целюлозно-паперового та агропромислового комплексів утворюється:

    1. основна маса відходів в Україні,

    2. неосновна маса відходів в Україні,

    3. основна маса заробітків в Україні.

17. Екожурналісти повідомляють, що нині в Україні умови зберігання та утилізації відходів, як правило, санітарно-гігієнічним вимогам:

    1. не відповідають,

    2. відповідають,

    3. не знаю.

18. Патогенним текстом називають:

    1. нормальні, правильні, девіантні тексти;

    2. ненормальні, неправильні, зразкові тексти;

    3. ненормальні, неправильні, девіантні тексти.

19. Патогенність тексту виявляється у:

    1. негативному обов’язковому впливі на адресата,

    2. позитивному обов’язковому впливі на адресата,

    3. нейтральному обов’язковому впливі на адресата.

20. На думку Б. Потятинника, домінуючий погляд щодо екранного насильства і порнографії полягає у тому, що ці віртуальні потоки ніби наелектризовують нашу психіку, невротизують її, тобто віртуальність наче перетікає у:

    1. реальність,

    2. нереальність,

    3. віртуальність.

21. За зауваженням Б. Поятиника, «соціологічні і психологічні дослідження дають підстави говорити про ефект катарсису у деяких людей, які дивляться насильницькі чи еро­тичні сцени, про зменшення реальної агресії. У цьому випадку реальність наче витікає у:

    1. віртуальний простір,

    2. реальний простір,

    3. підсвідомий простір.

22. Патогенний текст – це текст (інформація), який усвідомлено чи неусвідомлено, накладаючись на вже існуючі в свідомості тексти (інформацію), стають загрозою психологічній безпеці особистості за певних умов:

    1. демографічних особливостей, статусу, місця проживання, одягу тощо,

    2. психологічних особливостей, віку, настрою, місця, часу тощо,

    3. соціальних особливостей, смаків, статку, місця відпочинку, майна тощо.

23. У заголовках журналістських текстів семантика зла розгортається насамперед іменниками, що називають його різновияви, наприклад:

    1. розбій, вбивство, епідемія, вибух, інтервенція, ворожба тощо;

    2. щастя, поцілунок, добро, квіти, сонце, блакитне небо тощо;

    3. команда, батальйон, рота, автомат, протигаз, ракета тощо.

24. Журналістський матеріал (твір, продукт) повинен мати:

    1. форму (структуру),

    2. форму (структуру) й зміст (тематичне і проблемне наповнення).

    3. зміст (тематичне і проблемне наповнення).

25. Основний категоріальний апарат навчального курсу «Проблематика ЗМІ» становлять такі поняття:

    1. журналістика, журналіст, засоби масової інформації, газети, журнали, телебачення, радіо, інформаційні агентства, Інтернет-видання, принципи журналістики;

    2. журналістика, пропагандист, технології, телебачення, партії, держава, інформаційні інструменти впливу;

    3. балістика, зброя, військова дисципліна, гармати, далекобійна зброя, рація, генералітет, штаб, тактика бою, військовий статут, офіцери, солдати.

26. Структура навчального курсу «Проблематика ЗМІ» має:

    1. лекції, навчально-ознайомча практика, практичні заняття, іспит, залікова контрольна робота;

    2. лекції, семінари, залік, залікова контрольна робота;

    3. лекції, семінари, практичні заняття, іспит, залікова контрольна робота;

27. «Основні напрями економічної політики держави» за Конституцією України визначено державою статтею:

    1. 10,

    2. 20,

    3. 30.

28. Знайдіть помилку у визначенні основних напрямків економічної політики України:

    1. структурно-галузева політика,

    2. інвестиційна політика,

    3. амортизаційна політика,

    4. політика інституційних перетворень,

    5. мас-медійна політика,

    6. цінова політика,

    7. антимонопольно-конкурентна політика,

    8. бюджетна політика,

    9. податкова політика,

    10. грошово-кредитна політика,

    11. валютна політика,

    12. зовнішньоекономічна політика,

    13. екологічну політику,

    14. політика в соціально-економічній сфері.

29. За даними економічних журналістів, ефективність організації проведення економічного аналізу багато в чому залежить від наявності інформації, її обсягів, можливостей її оперативного отримання, її:

    1. достовірності,

    2. благодійності,

    3. варіативності.

30. Журналісти, які досліджують економічну проблематику, стверджують, що в перші роки існування економічного аналізу як сфери наукових знань, його головною інформаційною базою був:

    1. екологічний баланс,

    2. бухгалтерський баланс,

    3. кулінарний баланс.

Теоретична частина

1. Висвітлення в ЗМІ проблем, пов’язаних з екологією ноосфери. Патогенний текст.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ